Мобильная версия сайтаБилык Юрий
У дитинстві він не мріяв стати пожежником. Героями його дитинства були космонавти. В рік польоту першого космонавта Юрія Гагаріна йому виповнилось 8 років. Він і зараз пам'ятає відчуття гордості за країну, яка підкорила космічні висоти. Юрко теж бажав бути сильним, спритним, сміливим. У ті роки він ще не знав, що доля надасть йому можливість підтвердити, що він такий і є. Наш співрозмовник - Юрій Анатолійович БІЛИК, директор підприємства "Пожсервіс", голова добровільного пожежного товариства Чернігівської області.
Зустріч з Юрієм Анатолійовичем стала несподіванкою для нас обох. Ми не бачились майже двадцять років, але впізнали один одного. Наше дитинство і шкільні роки пройшли у спокійному та затишному дворі в центрі міста. Після школи вступили до одного вузу і отримали одну спеціальність, а потім життя розвело нас по різних доріжках. За комсомольською путівкою Юрій опинився у загоні пожежників. Було цікаво зайнятися новою справою. Знадобились інженерні знання отримані у вузі. Все складалося добре. Дім, сім'я, робота. Залишався час і для улюбленої рибалки.
Повільну течію життя зупинив страшний день 26 квітня 1986 року. Загін пожежників одним з перших був направлений до Чорнобиля. Вони знали на що йшли. Не вірте тим, хто каже, що було не страшно. Паніки не було, але було багато плутанини. Не вистачало людей.
Займалися дезактивацією, відкачкою води. Ніхто не злякався, не збіг. Усі розуміли, що якщо не вони, то хто? Робили справу відповідально та виважено. Важко даються спогади Юрію Анатолійовичу.
Багато друзів з загону пішло з життя. Назавжди він залишиться вдячний Юрію Григоренку, який не залишив його лежати непритомним на даху реактора. На своїх плечах виніс із небезпечної зони.
Сьогодні ім'ям Григоренка названі школи та вулиці, а для пожежника Білика ця людина - зразок справжньої мужності, відданості справі та чоловічої дружби. На згадку про ті нелегкі часи доля пофарбувала волосся Юрія Анатолійовича у білий колір.
Як чорнобилець пішов достроково на пенсію. Але не всидів удома. Починав займатися бізне- і сом, але душа не мала спокою. Два роки тому запропонували очолити добровільне пожежне товариство і очолити державне підприємство "Пожсервіс".
Юрій Анатолійович з радістю почав робити те, що знає і вміє. У нашій незалежній державі, на жаль, забули, що раніше існували добровільні команди пожежників, які, до речі, є в усіх розвинутих державах.
Людей навчають, як поводити себе у боротьбі з вогнем, знайомлять з правилами безпеки. Юрій Анатолійович вирішив поновити ДПТ. І почав з діточок. Провів спочатку перший, а потім і другий фестиваль юних пожежників. Дивлячись на дітлахів, які приїхали з районів області і з задоволенням беруть участь у змаганнях, Юрій Анатолійович зрозумів, що займається необхідною справою. Допомагає і спортсменам. Є у Чернігові команда по пожежно-прикладному спорту. Непогана команда, яка брала участь у чемпіонаті України і перемагала з багатьох видів. До речі, юнаки, які займаються пожежно-прикладним спортом потім вступають до пожежних училищ України. Завдяки Юрію Анатолійовичу хлопці мають і форму, і знаряддя. Небайдужа людина, чуйна до чужих проблем. Очі іскряться, коли розповідає про конкурс малюнків, який започаткувало товариство. Наша розмова торкалася будь-яких проблем. Ми згадували знайомих. Я бачила перед собою справжнього чоловіка, який знайшов свою справу, який захистить слабкого, допоможе бідному, цінує жінку. Чоловіка, який знаходить відпочинок у спілкуванні з природою і вважає себе забезпеченою людиною, тому що має те, що необхідне людині для життя. Такий він справжній чоловік - Юрій Анатолійович Білик.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
