Василь Гусак – головний лікар Чернігівського пологового будинку
З дитинства він знав, що обов’язково стане лікарем, як його дід, який був акушером-гінекологом. «Підсвідомо родина мене готувало до цього, - згадує він. – Спочатку я працював сільським фельдшером-акушером». Потім був Афганістан... Потім було навчання в медінституті. З 1991 року він працює в Чернігівському пологовому будинку. Був і лікарем-акушером, і завідуючим різних відділень.
Тепер він – Василь Гусак – головний лікар Чернігівського пологового будинку. Нижче його інтерв’ю, що було опубліковано в газеті „Сила Громади”.
- Василю Івановичу, піднімаючись до Вашого кабінету, я побачила, що в приміщенні проводяться ремонтні роботи. Що і де ремонтується?
- Ремонтуємо адміністративний корпус, тут за довгі роки експлуатації системи водопостачання і водовідведення стали аварійними. І на відміну від акушерського корпусу, в якому хоч частково, але ремонти були, тут за 25 років (саме стільки існує приміщення) жодного разу не проводився капітальний ремонт. Труби ж поіржавіли, вся сантехніка протікала, часто проривало каналізацію. Тепер системи водопостачання та водовідведення оновлені. Ще над усією будівлею була повністю перекрита покрівля. Триває ремонт в жіночій консультації №1, що знаходиться на вулиці Пирогова.
- Минуло вже майже три місяці з дня Вашого призначення головним лікарем Чернігівського пологового будинку. Ваші перші кроки на новій посаді?
- Ремонт. Він був потрібен і це – факт. Я звернувся за допомогою до міської влади, і вона пішла нам на зустріч. Основна сума грошей на ремонт була виділена з міського бюджету, за що я дуже вдячний і міському голові Олександру Соколову, і депутатам. Ми отримали 300 тисяч гривень. Ще допомогли спонсори. На жаль, жодне підприємство Чернігова не допомагає нам: спонсорами ж є лише заможні батьки, у яких щойно народилася дитина, та наші орендарі. На ремонт покрівлі з міського бюджету було виділено 190 тисяч гривень.
- Ще нещодавно жінки народжували в традиційних умовах: обов’язково в пологовому будинку, по дві-три породіллі в одному пологовому залі. Часи змінилися. Які умови зараз пропонує наш пологовий будинок?
- По-перше, жінки у нас народжують в індивідуальних пологових залах, тобто за добу в одній пологовій залі народжує лише одна жінка. По-друге, за бажанням породіллі на пологи вона може взяти з собою «групу підтримки» - тобто чоловіка, маму, сестру, подругу. Все це безкоштовно. А от якщо після пологів жінка бажає лежати в окремій палаті, то за цю послугу доведеться платити до фонду пологового будинку через банк. Та незалежно від того в безкоштовній чи платній палаті перебувають мама і малюк, родичі мають змогу провідувати їх. Такого жорсткого контролю, як було колись, вже немає. Ще одне нововведення – виписка додому на третій-четвертий день після пологів. Якщо пологи пройшли без ускладнень, малюк і мама добре почуваються, то тримати їх тут тиждень ніхто не стане.
- Народжується більше хлопчиків чи дівчаток?
- Такої статистики ми не ведемо. Для нас – лікарів – головне, щоб народилася здорова дитина. Але, для прикладу, можу сказати, що у період з 10 по 16 вересня у нас народилося 33 хлопчика і 43 дівчинки. Серед хлопчиків була одна двійня.
- Чи народжують в чернігівському пологовому жінки з інших міст?
- Так. 70% жінок, які народжують у нас, місцеві. Решта 30% - приїжджі. Кожна третя жінка, яка народжує у нас, живе в області. Та найбільше у нас породіль з Києва. Народити в столиці – для декого занадто дорога розкіш. Тому жінки, які колись виїхали на роботу чи постійне місце проживання до Києва, незадовго до пологів повертаються до своїх батьків і народжують тут. З області ми приймаємо всіх жінок, які хочуть народжувати тут. Ми нікому не відмовляємо. Крім того, в Чернігові народжують і ці жінки, з якими в районі не можуть дати раду, тобто за медичними показниками.
- Як часто в пологовому будинку жінки відмовляються від дітей?
- За минулий рік в області приблизно 17 мам відмовилися від своїх новонароджених дітей. Ми працюємо над подоланням цього явища, але ситуації бувають різні. Як тільки нам стає відомо, що породілля хоче покинути немовля, відразу викликаємо нашого штатного психолога, фахівців із соціальних служб. Розповідаємо жінці про те, що, якщо вона не має чоловіка і житла, то допоможуть їй у спеціальному центрі, розташованому в мікрорайоні Масани. Там вона отримає не лише моральну підтримку, а й тимчасове житло.
- Ремонт робите, жінки народжують – все це добре. А які проблеми стоять перед пологовим будинком?
- Брак кадрів – основна проблема всієї сфери медицини. Та розв’язувати її потрібно на державному рівні. Нам бракує педіатрів, кваліфікованих лікарів-акушерів, гінекологів. До речі, зараз у нас працює 30% пенсіонерів. Цих людей просто ніким замінити – не хоче йти до нас молодь!
- Чому?
- Головна причина – невелика заробітна плата. Наприклад, середній розмір зарплати лікаря-акушера становить 600-700 гривень, медсестра отримує ще й того менше. За такі гроші молоді люди просто не хочуть працювати! Та й навіщо працювати за 700 гривень, коли можна влаштуватись на роботу в фармацевтичну фірму і отримувати 700 доларів.
- Колектив великий?
- Понад 700 осіб. З них - 115 лікарів-акушерів.
- Чи оновлюється матеріально-технічна база?
- Так. Наприклад, наше дитяче реанімаційне відділення - найвищого рівня! Приблизно рік тому від благодійного фонду «Колиска надії», який очолює Віктор Пінчук, ми отримали апаратури на два мільйони гривень. Тепер маємо змогу виходжувати діточок, які народилися з вагою 600-700 грамів. Нещодавно до нашого пологового будинку знову приїжджали представники фонду і пообіцяли нам, що до кінця року на суму 500 тисяч гривень знову надійде нова апаратура.
- Плани...
- Остаточно завершити ремонт в адміністративному корпусі і розпочати ремонт відділення виписки. Хотілося б, щоб ця кімната виглядала значно ефектніше, ніж зараз. Там планується зробити підвісні стелі, покласти на підлогу нову плитку та встановити нові двері. Ще потрібно зробити ремонт в акушерському корпусі – там системи водопостачання і водовідведення бажають бути кращими.
- Чи будуть кошти на новий ремонт?
- Будуть. Я вже консультувався з представниками міської влади, і вони пообіцяли допомогти. Підтримують пологовий будинок і деякі депутати міської ради, які направляють нам кошти з депутатського фонду, за що їм велика вдячність. Допомагають і допоможуть нам орендарі. Адже всім варто розуміти, що добрий пологовий будинок – це престиж Чернігова. Сюди приходять майже всі люди нашого міста, а ще - чимало приїжджих. Хтось – народжувати, дехто – лікуватись, інші – провідувати. Тому і вигляд нашого закладу, і якість медичних послуг в ньому мають бути на високому рівні.
- Як ви можете прокоментувати пропозицію „Сили Громади” стосовно встановлення доплат з міського бюджету при народженні дитини?
- Хочу сказати про «Силу Громади» – однозначно це дуже хороше починання. Я думаю, що якщо наші міські депутати зможуть виділити якісь кошти, однозначно це посприяє динаміці народжуваності в Чернігові. В крайньому разі, батьки зможуть купити дитині коляску, яка зараз коштує 900 гривень, а жодна дитина без коляски ще не виростала.
Дуже дорого даються сьогодні дітки і кожна допомога є важливою. Хотілося, б щоб наша міська влада надала ту допомогу, про яку сказав Олександр Ломако. Це було б велике діло для них – показати, що вона стимулює народжуваність. Я думаю, що матеріальна сторона має дуже велике значення, адже люди забезпечені не настільки, щоб вигодовувати, кормити і дати можливість рости своїй дитині.
Валентина ФЕДУСЬ
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.