Новорічні та різдвяні історії з Єгипту

Пятница, 9 Января 2015 16:42 | Просмотров: 3342

Радянський Союз продовжує існувати... під сонцем Єгипту. Люди з колишніх республік СРСР, незалежно від віку, статусу, віри тощо спілкуються однією мовою, насолоджуються компанією один одного й не відчувають жодних кордонів. Та й приймаюча сторона іноді віддана найгіршим радянським традиціям.

Курортна старість

«С малых лет мне счастья нет», - тату на руці 70-річного пенсіонера з Катав-Іванівська Челябінської області РФ. Його лінія щастя дійсно мало перетиналася з лінією життя. Голодне дитинство, колонія для неповнолітніх (звідки й татуювання), 3 роки будбатальйону в холодному Красноярську, важка праця на ливарному заводі.

- На згадку про завод маю численні чорні дірки на тілі, - показує він професійні відмітини. - Найбільше на гомілках: метал як бризне у чобіт, і доки його знімеш...

Багатьом сталеварам через тяжкість роботи в СРСР давали пенсію в 50 років. Та бригаду Віктора керівництво заводу вирішило затримати до 55.

- Кому ми тільки не скаржилися. І в Москву писали, - згадує Віктор. - Відповіли: це вирішує місцеве начальство.

Віктор втратив дружину. Та знайомі познайомили його з Валентиною, на 2 роки старшою - і вони разом ось уже 8 років.

- Вперше тут був два роки тому, - говорить Віктор, який після служби не бував навіть за межами своєї області. - У Валі згорів будинок, і я почав будувати новий. Але вона заповідає його тільки своїм дітям (у Віктора є власні. - Авт.). Я сказав: працюватиму, якщо вони куплять путівки. Вони часто їздять, а чим ми з бабою гірші?

Пенсіонерам було боязко: незнайома країна і мова, стареча пам’ять і побоювання заблукати. Проте дійсність виявилася значно простіша і приємніша. Тож згодом пенсіонери злітали в Туреччину, а цього разу - знову в Єгипет.

- Моя пенсія ледь більша за 8000 рублів, бабина - понад 10000, а путівку на двох купили за 38 тисяч. Якщо будуть сили й гроші, наступного року теж поїдемо.

Око верблюденяти

64-річна Надія Петрова відпочиває одна. Вона росіянка, що народилася і живе у казахському Усть-Каменогорську. Працювала на титаномагнієвому комбінаті.

- Путівку на 10 днів купила за 700 доларів, - говорить Надія. - Це майже дві мої пенсії. Отримую 72 тисячі тенте на місяць.

Надія Петрова каже, що крім води та електрики, комуналку в Казахстані платять одразу за рік. Для пані Надії ця річна плата - всього 13-та частка її місячної пенсії. Хоча на комбінаті вона була кимось на кшталт вахтера.

- Років 15 тому, коли багато людей виїхали на заробітки до Росії, у нашому місті були дуже дешеві квартири. Я купила дві: по 3 і 2 кімнати за 7 і 5 тисяч доларів відповідно, - хизується пані Петрова. - Дітям та онукам залишу. Житло з того часу зросло в ціні разів у п’ять.

Основна заслуга у зростанні рівня життя казахів, на думку Надії Петрової, - у президента Нурсултана Назарбаєва.

- Він підняв пенсії, а ми його обрали довічним президентом, - пояснила ханим Петрова.

Не зовсім розділяє захват землячки 37-літня казашка Бота. Уродженка Алмати (у перекладі з казахської - місто яблук) не-вдоволена, що курс національної валюти лише за останній рік впав на 50% і це негативно відбилося на статках громадян.

Бота - скорочене Ботагоз (око верблюденяти у перекладі), а сама його носителька своєю зовнішністю так відрізняється від оточуючих, як ім’я Ботагоз від імен Наталка чи Олена. Чорні, як смола, коси, що навіть не чули про фарбу для волосся, трохи розкосі очі, смугла шкіра... Не помітити ЇЇ неможливо, не забути про зсе навколо - важкувато.

Підступний дідусь

- Добре пам’ятаю: коли мені було три. у нас гостював один дідусь. Коли він пішов батько сказав, що він прийде знову і подивиться твого дуду, чи все з ним гаразд^ - згадує 57-літній Алік з Баку. «Дуду - це статевий орган...

У неділю до будинку батьків Аліка почали сходитися родичі та знайомі. Всі святково одягнені та з подарунками. Прийшов і той дідусь. У присутності родичів роздивився «дуду» Аліка, потім прилаштував до «крайньої плоті» якийсь виріб з очерету' та зав’язав хлопцю очі червоною хусткою. Хлопчик відчув різкий біль. Коли хустку, зняли, побачив, що з «дуду» назавжди зняли «капелюха».

Каже, що жінки в захваті від обрізаних чоловіків, аж у чергу стають. І він знає, що каже.

- У мене були стосунки з п’ятьмастами жінками, - хизується Алік. - По 3-4 на день бувало. Це тільки до мого 30-ліття, бо далі не лічив. Яких тільки не було: німки, філіппінки, скандинавки, француженки... Хохлушок - не злічити. Скажу, що дуже красиві і надто меркантильні. За усе моє життя жінки відмовляли мені тільки двічі.

Така активність та різноманітність не заважає йому бути мусульманином. Хоча він щодня по 5 разів намаз не робить, але в Аллаху не сумнівається і молиться йому.

- Жінок посилає мені Аллах, бо бачить мою потребу, - вважає Алік. - Атак, звісно, у кожному з нас живе Ібліс (диявол в ісламі. - Авт.), який прагне збити людей з вірного шляху і відвернути від Аллаха. Борюся з Іблісом молитвами.

Останні 10 років Алік живе у Таллінні. Після розпаду СРСР жив і працював у Норвегії, Швеції тощо. В Естонії був слідчим, доки не отримав на роботі серйозне ножове поранення. Рана загоїлася, однак місцевий уряд виплачує Аліку 320 євро (нині близько 7 тис. грн.) щомісячної грошової допомоги. Коли в 63 роки піде на пенсію, буде отримувати 350 євро. За словами Аліка, молодші за нього люди на пенсію підуть вже у 67.

- Європа... - зітхає Алік, пояснюючи підняття пенсійного віку вимогою ЄС, членом якого Естонія є вже не перший рік. - Там не розуміють, що в СРСР рівень життя був дуже низький, тому й у колишніх республіках люди живуть набагато менше, аніж у Західній Європі.

За свої 7 днів у Єгипті він виклав 400 євро.

Хочеш схуднути - спитай мене, як

Як тут не згадати й 48-літнього Олександра з Чебоксар (Чувашія, РФ). Нехай за кількістю «контактів» йому до Аліка далеко, зате якість...

- Стаю на ваги перед статевим актом і після: мінус 2,5 кг! Влітку ще більше, - хизується він витривалістю.

За словами чуваша за народженням і росіянина за національністю, він не втрачає сексуальної форми і під час подорожей поїздом.

- Буває, їду з Чебоксар у Сочі і з 3-4 жінками «відпочину». Інколи до 7 доходить, - каже Олександр.

Така залізнична подорож триває 36 годин. Отже, у вдалій поїздці Сашко гйає втрачати... до 18 кг. Чи так само швидко худнуть жінки? Каже, не перевіряв.

Жіноча логіка

Пані Буйко з Вільнюса виклала за відпочинок 45С доларів. Це невисока та вгодована (не менше 80 кг) жінка, якій знайомі литовці кажуть, що схожа на українку.

- Ви з України, то скажіть: чи дійсно я схожа на українок? - звернулася вона до мене.

-Упаси Боже, щоб всі українки були такими», - подумав.

- На деяких, - сказав уголос, а литовка посміхнулася.

Жодних коренів в Україні пані Буйко не має. проте не бажає міняти прізвище на литовський лад.

- Стати - Буйкос» було б кумедно, але потреби я не бачу, - говорить литовка. - У нас змінюють російські й інші прізвища на литовські, додаючи в кінці *с*. щоб у дітей менше було проблем. Я не з таких.

Може, поки що.

Якщо пані Буйко нічого свого не соромиться, то росіянка Марина своє походження прагне приховати. На обличчі у неї явно написана Башкирів чи Удмуртія, однак вона впевнено говорить: Москва.

- Мордва? - перепитую і так даю їй виправитися.

- Москва, - повторює вона, знову ховаючи очі.

Хвилин за 20 дівчина здалася і зізналася: її батьківщина та «ПМЖ» - республіка Марій Ел, столиця якої, Йошкар-Ола, відома любителям пограти у назви міст. Марій Ел - дуже красива, Марина її любить, однак мріє про Москву, тож іноді видає бажане за дійсне.

Інша Марина, корінна киянка, своєю батьківщиною пишається. Проте працює в Єгипті, у Шарм-Ель-Шейху, аніматором у місцевих готелях.

Середня платня аніматора в 4-зірко-вих готелях Єгипту - 300 доларів. Обов’язок - розважати гостей: спортивні ігри, концерти, конкурси тощо. «Ходімо грати у волейбол», «за 10 хвилин ранкова гімнастика», «візьміть участь у конкурсі «Міс готель» - звичні фрази аніматорів, які самі не вміють ані у волейбол грати, ні гімнастику проводити.

Обслуга у готелях - виключно місцеві чоловіки-араби. Марина каже, що дуже нав’язливі. Жінкам слов’янської зовнішності постійно пропонують заміж. Втім, з огляду на зовнішність Марини, було б дивно, аби чоловіки не пропонували.

Зубр проти ведмедя

Багато років Росія та Білорусь говорили про спільну державу, але за два десятиліття далі балачок справа не пішла. Зате саме представник «Чернігівщини» організував у Шарм-Ель-Шейху перший матч з шахів чемпіонату «союзної держави РФ та РБ».

Учасники - Іван з Мінська та Олег з Санкт-Петербурга. Мають багате шахове минуле: перший - кандидат у майстри спорту СРСР, а другий - першорозрядник. Обидва невдовзі розміняють п’ятий десяток. Білорус останні роки у шахи майже не грав, а росіянин грає, як має можливість.

За перші 5 хвилин суперники обмінялися пішаками та... ферзями. Микола з Казані, володар 2-го юнацького розряду, сказав: «Грати будуть довго». Іван за перемогу точно отримає з рук Батьки «Героя Білорусі» - усміхались глядачі. І вони вже збиралися проміняти кінцівку матчу на обід, як петербуржець визнав себе переможеним. У протистоянні зубра та ведмедя сильнішим виявився представник Біловезької Пущі.

Росіянин попросив матчу-реваншу після аналізу власноруч програної партії. Втім, назавтра він теж капітулював - вже за 75 хвилин.

Єгипетське покарання

Російські рятувальники відпочивають гуртом. Може, традиція зародилася, коли держава компенсувала їм дорожні витрати, їх було четверо: Леонід з Воркути, Андрій та Володимир з Архангельська та його тезка з Єкатеринбурга.

Чомусь для міліціонерів, військових та МНСників запорукою «гарного відпочинку» є необмежена кількість алкоголю. А де її краще забезпечити, як не в готелі з режимом «все включене»: наливають, скільки схочеш. Та з першого дня відпочинку архангельські рятівники, вболівальники місцевого хокейного з м’ячем клубу «Водник», були позбавлені такого «блаженства».

Спочатку перший так розійшовся, що для угамування цього суб’єкта викликали єгипетську поліцію з автоматами. Другий серед ночі пішов у місто «вчити уму-розуму» арабів, за що на знак подяки отримав розбите обличчя, порожні кишені та доставку до готелю в поліцейському авто. Представники готелю покарали співробітників МНС вищою мірою - позбавили доступу до алкоголю.

Так же покарали і гостя з Йобургу, як росіяни звуть Єкатеринбург. Але не за бійки чи промови, а за... -ганці. Вова так їх любить, що після склянки танцює безперервно, незважаючи на умови. Танцює на пляжі, у їдальні, автобусі тощо. Якби він в такому стані опинився б у мечеті, то танцював і там, незважаючи на арабів, розпластаних у молитві. Вова танцює сам або бере в пару будь-кого, хто опинився поруч, або танцює навколо чи біля когось. Намагався скласти компанію танцівниці, що виконувала для глядачів танець живота.

Можливо, остерігаючись звинувачень у репресіях і через це - відтоку туристів, Леоніда з Воркути не позбавили браслета, який дає право на алкоголь. Хоча Льоня добре наривався. Та й позбавлені не вмерли від «спраги», бо всі співчуваючі підносили їм чарчину-другу.

«Хорошій баба»

Працюють в готелях Шарм-Ель-Шейха араби з усього Єгипту. 23-літній Ахмед - з міста Танту, що за 600 км від цього черво-номорського курорту, ще Ахмед з Такріру за 500 км, Мохамед - з передмістя Каїру... Взагалі, звернувшись до будь-якого араба Мохамед чи Ахмед, навряд чи помилишся: такі імена у переважної більшості чоловіків Єгипту. Хоча є інші, скажімо, пляжний рятівник Хебеша з міста Метха.

Хебеша працює за графіком: місяць робиш - тиждень гуляєш, має за віддану працю 600 єгипетських фунтів (близько 1400 грн.) на місяць. Його обов’язки (які бачать туристи), можна поділити на три категорії. Перше: він постійно чіпляється на пляжі до жінок (звісно, не арабок) або, дивлячись збоку та закусивши нижню губу, каже: «Хорошій баба». Ще він розважається - кричить людям у воді: «Акуля!» або свистом обмежує їх перебування у воді. І третє: разом з друзями висловлює добірну арабську лайку тим, хто ігнорує чи не розуміє його «витонченого» арабського гумору.

Згаданий вище Ахмед з Такріра працює при готельній їдальні по 35 днів через 10 вільних і заробляє 25 доларів на день. Робота Мохамеда полягає у продажу туристам катання в морі на «банані» і «таблетці», занурень з аквалангом. Його працю оцінено у 1000 доларів на місяць (7000 єгипетських фунтів).

Як же живеться рятівнику Хебеші на його скромні 600 фунтів?

- Це нормальні гроші, - говорить про заробіток друга Ахмед з Такріра. - Дружини та дітей у нього ще немає, тож гроші йому потрібні тільки на сигарети, одяг та гашиш.

Одягу в Єгипті багато не потрібно. їжу і житло дають роботодавці. Сигарети - по З долари за пачку, а гашиш - 50 фунтів (125 грн) за грам. Кажуть, цього вистачить на двох, якщо змішати з тютюном та скрутити самокрутку. Незважаючи на «харам» (релігійну заборону), серед місцевих гашиш має неабиякий попит. Та й ціна для своїх набагато нижча, аніж заявлені для туристів 50 фунтів.

А хто надає перевагу «хімічним» наркотикам - йдіть у приватний сектор. Обов’язково підійде який-небудь араб і, розгорнувши жменю, покаже таблетки та розкаже, як вони «розфарбують» ваше дозвілля.

В бій за Путіна

54-річний Едуард з Нижнього Новгорода - жертва пропаганди. Людина навіть за 3300 км від дому більшість часу проводить біля телевізора, всмоктуючи «правду життя» з каналу «Россия 24». У перервах намагається вкласти її у голови присутніх у барі, особливо українців. Жодних незгод та доводів абсурдності його слів він не сприймає і навіть своїх земляків, які вказують на безглуздість його тверджень, називає п’ятою колоною та американськими наймитами.

- Навіщо мені слухати якесь «Эхо Москвы» чи дивитися «Дождь», які фінансують американці, - реагує Едуард на джерела інформації, альтернативні кремлівським. - Мені вистачило кількох хвилин, щоб зрозуміти, що там працюють мої вороги.

- Якщо людина навіть на відпочинку так навантажена політикою і поливає нею інших, то пропагандисти добре роблять свою роботу, - каже Олександр з Санкт-Петербурга. - До речі, дивно, що Едік не вміє плавати. Бо після розмов з ним був впевнений, що у нього підвищена здатність триматися на воді. Відомо ж: таке не тоне.

Мусульманин

На проїжджій частині, ігноруючи гудки авто, араб на верблюді розмовляє по мобільному. Підходжу, щоб краще сфотографувати «зустріч цивілізацій». Араб помічає, посміхається, починає позувати, пропонує почухати верблюда. Мені це зовсім не цікаво, але не хочеться відмовляти такій чуйній людині.

- Дрюг, я тебя фотографіровать, - говорить він, злазить з верблюда і бере мій фотоапарат. - Садіс на верблюд.

Знову важко відмовити. Сфотографував він мене на верблюді, потім прокатав метрів ЗО, фотографуючи це, вчив керувати.

А коли за кілька хвилин я сказав, що з мене досить і став на землю, чуйна людина спитала: «Фунти чи долари?»

- Платити фунтами чи доларами будеш? - повторив він, дивлячись на моє здивування першим його питанням.

- Розумієш, мені не цікаві ні верблюд, ні фотографії з ним, а тому вибач, я пішов.

- Дрюг, я работал, - сказав араб. Його чуйність і доброту немов здуло, погляд став суворим, а в обличчі читалося, що в разі відмови він оголосить невірному джихад на цьому ж місці.

- Скільки?

- 15 доларів.

- Що?!... Два.

- 10.

- Два.

Після 15 хвилин торгів він погодився. Протягую йому дві доларові купюри, які роблять араба знову веселим і чуйним.

- Всьо харашьо, дрюг? - реагує на невдоволення на моєму обличчі.

- Харашьо-то, хорошьо, але «لا إله إلا الله، ومحمد رسول الله» (арабский), - випалюю на видиху, як рідною мовою, перший з п’яти стовпів ісламу, що перекладається «Нема Бога, окрім Аллаха, а Мохамед пророк його».

Здалося, що навіть верблюд присів від здивування.

- Ти муслім (мусульманин. - Авт.)? - запитав шокований араб.

- Муслім. Муслім Магомаев.

Прізвище моє Магомаєв, - пояснюю арабу, який явно не міг взяти до тями, що таке Магомаєв.

- Прості, брат, - сказав араб, віддав мені мої 2$, сказав щось арабською і поїхав геть на верблюді.

Дякуючи зубру

Слово, що означає чоловічий статевий орган, звучить арабською на зразок назви якогось отруйного газу. Вирішив перевірити реакцію на нього знайомих арабів. Кажу, що вивчив нове арабське слово: «зопр». Один засміявся, але просив говорити тихіше. Інший теж посміхнувся і... назвав переклад.

Підхожу до третього, який саме вмовляє англійку покататися на «банані». Сідаю навпроти так, щоб мене бачив тільки араб і пишу на піску: ZOPR. Араб підхопився й почав агресивно запитувати англійською, що я маю на увазі.

Реакція, чесно кажучи, шокувала і я не знав, що відповісти. А він, як папуга, продовжував гукати: «Що це таке?» і підходив все ближче. На галас підійшли кілька туристів.

- Що це? Зупр, - відповідаю, - білоруський бик.

Араб на кілька секунд замислився і, побачивши, що тільки йому одному з оточуючих невідомий білоруський бик, щоб не здаватися невігласом, ніби погоджуючись сказав «зупр» і засміявся. А коли всі розійшлися, араб підійшов до надпису на піску і підтер верхню частинулітери «О», щоб вона стала як латинська «и».

Готельна корупція

«Гарячу» путівку до Єгипту можна придбати у якомусь турагентстві. Вартість двох тижнів у 4-зірковому готелі - 500-550 доларів, це разом з перельотом і харчуванням (тричі на день і скільки влізе). За 3,5 години польоту з «Борисполя» до Шарм-Ель-Шейха Ви опиняєтеся з у сонячному Єгипті, де зараз +30° і завжди ясно.

Та застерігаю: обрані в турагентстві умови проживання - не гарантія, що саме у такий номер Вас і поселять. Гіду з турагентства, що продало вам путівку і який має вирішувати усі ваші проблеми, ви цікаві тільки в перший день, бо він хоче «зрубити» з вас побільше грошей на різні екскурсії. Далі Ви надані самі собі.

Араби, що займаються розселенням у готелях, розпещені «радянськими» туристами. Вас заселять у потрібний номер або після грандіозного скандалу (якщо Ви здатні на такий), або за хабар.

«Ми тільки зайшли на ресепшн («реєстратура» по-нашому. - Авт.) і я одразу даю йому двадцятку доларів і кажу: «Дай нам нормальний номер», - пояснюють Льоня і Настя з Москви. - Він, правда, хотів 40, та зійшлися на 30.

Людина платить турагентству за номер, а потім дає арабу хабара, щоб туди потрапити. То як після цього, скажіть, арабам не чекати хабарів від усіх інших? Не вимагати, а просто чекати. Прямо ілюстрація афоризму Миколи Руска з Остра: «якщо довго тягнуть гуму - знай: надіються на суму».

Вас, звісно, заселять, але не в одномісний номер з видом на море (за що платили), а десь інде разом з незнайомцем. Ви з ним, звісно, обурюєтесь, йдете на ресепшн по своє, а вам: інших номерів немає, їх і не буде, доки Ви не дасте якомусь Мохамеду щонайменше двадцятку «зелені».

Автора цієї статті поселили у номер з трьома спальнями - без замків, зате з трьома вбиральнями і спільною вітальнею. Така собі комунальна квартира. Поселили з чоловіком з Краснодара та сказали, що тільки до завтра, а потім переселять у замовлені.

Назавтра гума знову тягнулася і автор вирішив не псувати нерви та відпочинок, а краснодарець добивався кілька днів, доки за 20$ не отримав бажану кімнату. І лишився я один, як шейх, у великому номері, де не вистачало тільки гарему на всі наявні ліжка. Та й замість виду на море був вид на басейн з можливістю виходу до нього прямо крізь балкон. І так майже два тижні, доки за добу до вильоту не підселили «тільки до завтра» якогось незнайомця.

Їжте, скільки зможете

Окремо - про харчування. Воно триразове, і годують дуже добре. Але якщо проміжки між їжею здаються занадто довгими (особливо - 6 годин між обідом та вечерею), можна організувати харчування і разів п’ять.

Вранці їдальня працює з 7-ї до 10-ї години. «Офіційно» можна туди прийти тільки раз за один прийом їжі. Але це тільки якщо Вас впізнає араб на вході, якого рано-вранці там немає. Отож, перший сніданок можна влаштувати о 7-й, а другий - ближче до 10-ї.

На обід можна зайти з рюкзаком і накласти туди різних солодощів. Так, «офіційно» цього робити не можна. Але, якщо ніхто з арабів не бачить, то ніщо не завадить запасти собі їжу для «під-вечірка» та перекусити на березі моря з напоями, які там подають безкоштовно.

І, звісно, під час вечері, якою б насиченою вона не була, тільки зголодніла совість завадить вам підстрахуватися про всяк випадок і не прихопити в номер чогось смачненького.

* * *

На відпочинок у Єгипет летів з Києва і святий отець з православної церкви. І це - в країну, яка, згідно з Біблією, впродовж століть мордувала «обраний Богом» народ. Чи, може, священнослужитель сподівався на власні очі побачити, як розступляться води Красного моря, що буцімто відбулося кілька тисяч років тому для Мойсея та його супутників?

До теми

Як зізнався російський віце-прем’єр Рогозін, через економічні труднощі росіяни поки що не полетять на Місяць і Марс. Також вони не полетять до Єгипту, Туреччини, Таїланду...

Ігор Стах, "Чернігівщина" №2(506)від 8 січня 2015