Європа далека й близька

Добавить новость

Вторник, 14 Октября 2014 15:35  |  Просмотров: 2829

Напрошується сказати «дежа вю», коли заходить мова про євроінтеграцію. Кілька років тому, у розрізі державної політики, йшлося про це на офіційних нарадах і семінарах, зокрема, про кардинальне поліпшення якості й конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції. І ось після ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС знову - про те ж саме, тільки з більш чітко окресленими орієнтирами. Нам кажуть, що політична частина Угоди почне реалізовуватися уже з листопада, а економічна - з кінця 2015 року. Завдання для вітчизняних підприємців на найближчий час - максимально підняти експортну складову. До речі, за повідомленням прес-служби представництва ЄС в Україні на 25 вересня, експорт із України в країни Європи впродовж травня-червня 2014 року зріс на 25% порівняно з минулим роком. Зокрема, найбільше - в Латвію, Бельгію, Великобританію, Литву, Нідерланди.


Для нашого загалу поки що Європа залишається далекою й невідомою. Тож цікаво дізнатися враження людей, яким довелося бувати в європейському зарубіжжі. На цю тему погодився поспілкуватися голова наглядової ради ГірАТ «Чернігівське племпідприємство» Віктор Ланько.

- Вікторе Олексійовичу, де найчастіше буваєте за кордоном?

- У дивовижній країні Нідерланди, що є однією із засновниць Європейського співтовариства.

- Багатьом відомо, що славиться вона квітникарством, а серед наших селян і дачників користується популярністю насіння овочів голландської селекції. Проте, в цьому краї є й багато іншого, вартого уваги...

- Тут колись із співвітчизниками я будував соціалізм, а, потрапивши вперше в Голландію (саме в цій провінції буваю найчастіше), побачив, що вони побудували соціалізм. Як? Не знаю. Там усі працюють, і дуже розвинуте молочне скотарство. За площею територію Голландії можна порівняти з Чернігівщиною. Проживає там 14 млн населення. На фермах утримується 10 млн корів, 12 млн свиней, багато птиці. Якщо проїздити територією в будь-якому напрямку, в поле зору одночасно потрапляє 2 - З ферми.

- Як працюють дрібні товаровиробники?

- Узагалі там хуторна система. Поряд із житловим приміщенням, зазвичай, розташовані ферма, переробне підприємство. Неподалік випасається стадо. А працюють в основному сімейним підрядом, зрідка залучаючи на виробництво помічників. Проте, робота організована по-різному. Наприклад, знаю одного фермера, котрий тримає 300 корів, йому допомагає дружина. Доїння корів автоматизоване - була в державі така програма, і він скористався. Але в своїй діяльності певним чином обмежений, бо має виробляти й реалізувати молока чітко визначену кількість, отже, не може збільшувати поголів'я. У них високий рівень продуктивності праці, дисципліни. Якість продукції жорстко контролюється: стосовно молока вимоги (окремих показників) у чотири рази вищі, ніж у нас. Фермери постачають молоко на завод відповідно до договору, день у день. Усе це пов'язано одним ланцюжком. До того ж, усе треба купити - від кормів - до послуг ветлікаря. Робота ветлікаря оплачується погодинно, фермер, як правило, купує потрібні препарати й сам робить тваринам уколи. Осіменіння корів - також платна послуга, а коли народиться телятко, на бичків - одні покупці, інші купують теличок, вирощують нетелей, і тоді фермер купує у них молодняк для оновлення дійного стада. Ознайомився якось з роботою іншої сімейної ферми, де разом із батьками господарюють три сини й три невістки. У своєму виробничому комплексі мають сироварню й магазинчик. Господарка займається роботою в магазині й проводить екскурсії, інші члени родини зайняті на виробництві. Щодня надоюють по вісім тонн молока, з якого одержують 1,5 т твердого сиру. Звичайно, конкурувати з великим заводом їхнє виробництво не може, але продукція, до речі, якісна, розкуповується туристами й місцевим населенням. У голландців заведено багато вживати молочної продукції.

Працюючи в домашньому господарстві, вони ходять у відпустки, їздять на відпочинок, у 68 років виходять на пенсію. До речі, у них середня тривалість життя - 84 роки.

- Часто прозвучало слово «купити». Щоб здійснювати таку операцію, треба мати гроші. На утримання ферми, повсякденні родинні витрати й на той же відпочинок?..

- Дозволю собі повторитися про соціалізм. У голландців є робота й можливість заробляти гроші. Там не побачиш (принаймні таке враження) ні підкреслено багатих, ні бідняків. Відчувається стабільність. Та й зарплати «не контрастні». Скажімо, дояр отримує у середньому за місяць три тисячі євро, в учителя зарплата в таких же межах, у ветлікаря вища - до чотирьох тисяч. І що важливо, що люди різних професій не проявляють ні якогось зверхнього ставлення до інших, ні навпаки - не почуваються «другосортними» в усіх сферах життя. До речі, медицина в них страхова, але коли людина стикається з проблемою, то отримує допомогу безоплатно. Цікаві орієнтири виховує система освіти: не робиться акцент на престижності тієї чи іншої спеціальності, а ось нахили й здібності всіляко розвиваються, й молода людина відчуває себе повноцінним членом суспільства, де б вона не працювала. У населення високий рівень відчуття обов'язку перед суспільством і державою. Податки там сплачують без проблем і немалі, але з розумінням. І суму зарплати називають не ту, що «на руки» отримали, а нараховану, з якої сплачуються податки. Наприклад, якщо у гривневому еквіваленті середньомісячна зарплата голландця становить 54 тисячі, то з них 16 тисяч потрібно вилучити на податки. Живуть не бідно, але й не розкошують, цінують зароблене й прагнуть працювати. І ще цікавий штрих. Там дві в'язниці, й одна із них не заповнена, бо... нікого туди відправляти.

- Сьогодні багатьох непокоїть, а як воно буде, якщо опинимося «в Європі», чи збережуться наші базари?

- А як же, базари там є. У визначені місцевою владою два дні на тиждень, у певні години, у відведеному місці, просто на вулиці (навіть перекривають рух транспорту). Надається можливість альтернативній торгівлі. До речі, на базарі товари дешевші, ніж у магазинах чи супермаркетах. Але продають не все, як у нас. Торгівля молоком і кисломолочними продуктами з рук заборонена, також не дозволяється торгувати свіжим м'ясом, а ось свіжу рибу продають. М'ясо-молочні продукти можна продавати тільки в переробленому вигляді (сири, ковбаси, копченості). Це можуть робити дрібні товаровиробники. Під кінець базарування, зазвичай, на товар знижують ціну. Торгують як місцевими овочами й фруктами (товар чистий, привабливий), так і екзотичними.

- Чи можна хоча б кілька подорожніх вражень від інших країн?

- Польща знайшла свою нішу в сучасній Європі, раціонально застосувала кредитування, мається на увазі, на селі. У польських селах багато молоді, там є робота й створена необхідна інфраструктура. Та, видно, й про духовність дбають, є села, де височіє по дві церкви. У поляків невеликі земельні угіддя, але й на трьох гектарах якщо вже вирощує щось господар, то обов'язково виростить і урожай збере та реалізує.

- Скажіть, будь ласка, маючи сучасний молочний комплекс, як почуваєтесь у цій ситуації, вона вас трохи бентежить чи вселяє оптимізм?

- Працюю. Часом долаю недоречні труднощі. І до співпраці з іншими країнами готовий. Хоча у нас сервіс у тваринництві - справа самого виробника - самотужки заготовляємо корми, формуємо стадо, правда, продукція не переробляється на місці, й треба молоко реалізувати на завод. Останнім часом співпрацюю з ТМ «Слов'яночка», що в Київській області. Далеко, але вони охоче забирають молоко екстра-класу, яке йде для дитячого харчування, і взагалі не закуповують молока в населення. Це вже по-європейськи.

Розмовляла Ніна Петровська, Наш край №82-83 (9326-9327) 11 жовтня 2014 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: