Він не лише чоботи відремонтує, а й мультфільм змонтує

Юрій Богдан - звичайний чернігівець, який працює чоботарем у власній майстерні з ремонту взуття. Та є у хлопця і незвичне хобі: у вільний від роботи час він складає сценарії, знімає і монтує відеоролики. Не скажу, що цей випадок унікальний, але, погодьтеся, не так часто зустрінеш чоботаря, який створює мультики.

Чоботар з музичною освітою

Юрій працює чоботарем вже більше шести років. У нього багато постійних клієнтів, які знають якість його роботи і звертаються тільки до нього. А люди, які вперше вирішили скористатися його послугами, говорять, що саме цю майстерню їм хтось порекомендував. Стати чоботарем Юрій не планував. Закінчивши школу, хлопець вступив до Чернігівського музичного училища імені Л.М. Ревуцького. Після отримання диплому, в якому написано «спеціаліст по духовим інструментам», пішов служити до лав Збройних сил. Грав у військовому оркестрі. Коли ж повернувся додому, влаштуватися за спеціальністю не вийшло, та й, чесно кажучи, платять музикантам копійки.

«Якось подруга розповіла, що її хлопець працює чоботарем і непогано заробляє, - розповідає Юрій. - Тоді я вирішив піти учнем до майстра-чоботаря, бо цій професії зараз ніде не навчають, в усякому разі, в Чернігові точно. Вміння передається від майстра до майстра. Я довго сидів біля свого наставника, придивлявся, що й до чого. Спочатку допомагав набійки знімати, «профілактику» клеїти, потім почав потроху виконувати складнішу роботу. Так і навчився».

Опанувати ази чоботарської справи Юрію було не складно. Мабуть тому, що відразу поставився до роботи відповідально і сумлінно, ставши кваліфікованим майстром. Вже через півроку міг самостійно полагодити будь-яке взуття. Пропрацював в майстерні свого наставника чотири роки, а коли одружився, вирішив розпочати власну справу.

«Я зрозумів, що хочу працювати самостійно, ні від кого не залежати. Назбирав трохи грошей. Винайняв приміщення, купив найнеобхідніші інструменти. А полички для взуття і робочі столи зробили з братом самостійно. Тяжко було упродовж кількох місяців, - згадує Юрій. - Клієнти з'явилися не одразу, а за оренду приміщення доводилося платити. Знаєте, що я тільки не перепробував, куди тільки не давав рекламу про свою майстерню, навіть ціни встановив нижчі, ніж у колег, але нічого не давало результатів. Але минав час, і люди почали приходити повторно, приводити знайомих. Ось так, тільки завдяки «сарафанному радіо», про мою майстерню дізналися. Зараз переважна кількість людей, які ремонтують у мене взуття, - постійні клієнти. Є навіть жінка, яка ходить до мене вже шість років, тобто, з першого робочого дня.

Як на мене, професія чоботаря творча і ексклюзивна. Адже над кожною парою взуття доводиться працювати індивідуально. Взагалі взуття, яким би воно не було, потрібно... полюбити. Саме так! І лише тоді робота приноситиме задоволення і успіх».

Жінки приносять черевики частіше

Робота чоботаря сезонна. Найбільше клієнтів - у міжсезоння, тобто, коли відбувається перехід від зими до весни і від літа до осені. Але й в інший час без роботи майстер не сидить. Він вважає, що у хорошого чоботаря клієнти будуть завжди. За спостереженнями Юрія, частіше взуття приносять у ремонт жінки.

«Десь відсотків вісімдесят зі всього взуття, яке є зараз у майстерні, жіноче. Чоловіки акуратніше ходять, та й підбори у них широкі, тому взуття зношується повільніше,- пояснює майстер. - Сьогоднішнє взуття, навіть куплене у дорогому бутіку, майже завжди не відповідає ціні за своєю якістю. Ззовні - гарне, але швидко зношується. Хочу також відзначити, що дешеве китайське взуття - це горе як для тих, хто його носить, так і для тих, хто ремонтує. Але я ніколи і нікому не відмовляю в ремонті. Ремонтую навіть те, що б вже давно варто... викинути, розуміючи, що людина звикла до нього або ж не має грошей на нове».

Сценарій пише сам

Є у Юрія і цікаве та незвичайне хобі. Він - аніматор-початківець, який мріє знімати відеофільми. Вже декілька років хлопець монтує відеоролики. Спочатку було щось елементарне, а тепер Юрій може змонтувати ролик будь-якої складності. Багато відеоісторій робить на замовлення друзів.

Наразі у творчому доробку Юрія налічується декілька сотень робіт. Це і відео-кліпи для чернігівських музичних гуртів, і рекламні ролики, «love story» для молодят, різноманітні тематичні відео і навіть... мультфільм.

«Близько трьох років тому мені захотілося створити відеоролик з анімаційними ефектами. Під час перших експериментів доводилося водночас бути режисером, оператором, актором, сценаристом та монтажником в одній особі. Зараз акторами в моїх відеороботах виступають друзі.

На жаль, моя творчість не приносить великих заробітків, оскільки в нашому місті така робота не є затребуваною. Галузі не розвивається, бо мало кого цікавить Усі переймаються тим, як би одразу заробити гроші, а на експерименти ніхто не наважується.

А підготовка до будь-якого відеороликг чи анімаційного фільму забирає чимале часу - не один день йде на одне тільки написання сценарію. Кожна мить відеоролика - це великий проміжок роботи для автора».

Свої відео Юрій викладає в Інтернет щоб всі бажаючі могли подивитися. І мріє що колись йому все ж таки вдасться створити повнометражний відеофільм за своїм сценарієм. І в ньому зовсім не обов’язкове має йтися про чоботи, черевики та.., кросівки...

Марія Савіна, газета "Чернігівщина" №15 (395) от 11.04.13

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.