Начальник залізничного вокзалу Тамара Єрошенко про квитки через Інтернет, літні потяги на Крим і особливості «зимвого часу»
Тамара Єрошенко
1986 року Тамара Михайлівна закінчила Білоруський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю «управління процесами перевезення на залізничному транспорті».
Працювала черговою по станції, інженером з охорони праці. З 2000 року обіймає посаду начальника Чернігівського вокзалу. Зі своїм чоловіком також познайомилася на залізничній станції:
- В обов'язки начальника вокзалу входить організація роботи квиткових кас по оформленню пасажирам проїзних документів – це основна задача, і організація додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням пасажирів - це і робота багажного відділення, і кімната відпочинку.
Справлятися жінці з цим, самі розумієте, нелегко. І сім'я також страждає певною мірою, але, як мовиться, «Взявся за гуж, не кажи, що не дюж». Я працюю начальником Чернігівського вокзалу з 2000-го року.
- Не жалкуєте, що обрали саме таку професію? У режимі дім-вокзал-дім» напевно важко жити?
- Так склалася доля. До посади начальника вокзалу я йшла поступово, а не відразу після закінчення вузу. А те, що сім'я мене мало бачить, - це вже інше питання. Обмежень і рамок не відчуваю, адже, дві найголовніші справи у моєму житті - це робота і сім'я. Я не страждаю від того, що не можу кудись поїхати, сходити до театру чи побувати на виставці, з'їздити на екскурсію.
– У відомому фільмі «Вокзал для двох» саме знайомство на вокзалі стало відправною точкою у стосунках героїв. Чи зіграв він певну роль у вашому особистому житті?
(сміється) Не хотілося би порівнювати свою долю з долею героїні цього фільму, але скажу, що у нашому з чоловіком житті була залізниця. Він залізничник за професією, і тут, на залізничній станції у Чернігові ми й познайомилися.
- Що змінилося за останній час у роботі Південно-Західної залізниці взагалі і нашого вокзалу зокрема?
- Покращилося обслуговування пасажирів. Зокрема, залізниця надала змогу людям здійснювати оформлення проїзних документів через мережу Інтернет. Заходите на сайт Укрзалізниці, обираєте потрібний вам потяг, вагон, місце, бронюєте місце. Сплатити за квиток можете також як по Інтернету, так і в традиційний спосіб, у квитковій касі
Також змінився порядок надання постільної білизни у потягах. Це питання вирішується через квиткову касу-постіль беруть всі пасажири. Також у касі можна заздалегідь сплатити за чай у дорозі.
- Вокзал - це місце, де пасажирам має бути комфортно. Чи вдається Вашому колективу забезпечити цей комфорт? Які проблеми доводиться вирішувати?
- Наш вокзал невеликий і обсяги перевезень відповідні, і маємо тільки одну залу відпочинку для пасажирів. Відсутність зали з хорошим сервісом, де можна випити кави, посидіти у зручному кріслі, засмучує деяких пасажирів. У нас же навіть немає місця» де таку залу можна було би облаштувати.
- Чи полегшує ситуацію продаж квитків без паспорту? Як влітку виїхати в Крим?
- З паспортами цими були проблеми: люди часто не брали їх з собою, верталися додому, знову на вокзал - а квитка вже немає. Зараз цю проблему знято. Загалом, квиткових кас у нас вистачає. Нині працюють тільки чотири каси далекого сполучення, а в літній період відкриваємо ще три резервні каси. До того ж влітку збільшується і час роботи кас.
Цього літа на Сімферополь курсували три потяги. Виручають і білоруси, які призначають додаткові потяги на Євпаторію, Феодосію, Одесу, що йдуть через Чернігів. На ці потяги пасажири не можуть придбати квитки тільки у день відправлення. Але у цих потягах завжди достатня кількість вільних місць. Жодного випадку, щоб людина прийшла на вокзал і не поїхала цими потягами, не було.
- З Чернігова можна потрапити до Мурманська без пересадки, але далеко не в кожний обласний центр України...
- Так, нас виручає тільки те, що поруч Київ. Бо раніше були причепні вагони з Чернігова до Чопа, Маріуполя, ходив потяг на Харків, нині їх немає.
Зараз без пересадки можна потрапити до Львова, Одеси. До Криму – тільки до листопада, а потім взимку також доведеться добиратися через Київ. У ближнє зарубіжжя ходять потяги до Гомеля, Москви і Санкт-Петербурга.
- Потяг «Львів-Чернігів» стоїть на запасній колії у Києві аж чотири (!) години. Як цьому дати раду?
- Довгі простої – біда усіх причепних вагонів. Потяг приїхав і поїхав. Це 54-й потяг, який йде з Києва о 10:30. Він один, до якого можна ці вагони причепити. Інших варіантів немає, пасажир сам має прийняти для себе рішення.
- Україна, як і раніше, на відміну від Росії, переходить на зимовий час. Чи не виникають у зв'язку з цим проблеми з оформленням квитків?
- Є тимчасове не оформлення квитків. Бо на проїзному документі в автоматичному режимі зазначається час відправлення і час прибуття до кінцевого пункту призначення. Корекція часу здійснюється по базі даних за кож-ним потягом. Як тільки він опрацьований, квитки на нього починають продавати. Для уточнення цього питання є довідкове бюро.
Історична довідка:
У1891 році від станції Круги Московської Київсько-Воронезької залізниці в бік Чернігова поклали вузькоколійку довжиною 76 верст. У 1893 році на лівому березі Десни, в районі сучасного автомобільного мосту, по київській трасі побудували залізничний вокзал. Пасажири доставлялися сюди з міста і назад кінним транспортом.
У1925 році відкрито рух на ділянці «Ніжин-Чернігів» Південно-Західної залізниці.
У1928 році відкрито залізничний вокзал на правому березі Десни, 4 листопада 1928 закінчено будівництво дороги до станції «Новобілиця» (Гомель) і до станції «Овруч» через Янів. Вантажні і пасажирські перевезення здійснювалися паровозами, а після надходження в 1969-му році в локомотивне депо «Чернігів» тепловозів ділянка поступово переведена на тепловозну тягу з тепловозами ТЕЗ. Приміські поїзди обслуговувалися дизель-поїздами ДР1П і ДР1А.
У період Другої світової війни будівля залізничного вокзалу була зруйнована. Існуючу побудовали в 1950 році за проектом архітектора І. Гранаткіна.
Після аварії на ЧАЕС припинено транзитний рух залізничного транспорту на ділянці Чернігів - Овруч. Пасажирський поїзд № 191/192 «Москва-Хмельницький» пущений в об'їзд через Київ.
Крім того, запущено електропоїзд ЕПЛ9Т підвищеного комфорту за маршрутом «Київ-Чернігів-Славутич». Пізніше маршрут був подовжений до станції «Неданчичі».
Щороку перевозиться понад 4,5 млн. пасажирів.
«Главная черниговская газета», №22, 31 октября 2001 года
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.