Учасниця шоу «Міняю жінку» Тетяна Власенко: «З новим чоловіком разом не спали»

У передачі «Міняю жінку» каналу «1+1» брала участь сім'я Тетяни та Сергія Власенків із Прилук.
У цій передачі сім'ї міняються дружинами. Обмін триває тиждень. Приїжджі дружини спочатку живуть за правилами нової сім'ї. Потім встановлюють свої. Глядачі дивляться, що з цього виходить.
— Проект платний. По закінченні зйомок нам відкрили рахунки. І мені, і Сергієві поклали по чотири тисячі гривень, — розповідає Тетяна Власенко. — Тижневе розлучення було корисним. Протягом 27 років шлюбу ми жодного разу навіть не відпочивали окремо. Найбільша розлука — це був добовий наряд по Сергієвій службі. А тут цілий тиждень не бачилися і навіть не . розмовляли. Спілкування по телефону було заборонене. Я подумала: «Є щось у тому, щоб відпочивати окремо». Щоб наскучатися. Я впевнена, що у подружньому житті пристрасть може зберігатися все життя. Але не може бути весь час на підйомі. Не може горіти весь час. її треба поновлювати.

Прилучанці Тетяні Власенко 47 років. Вона акомпаніатор у вокальному колективі Центру народної творчості. Керівник музичного колективу «Оріон» у будинку культури. Беквокалістка (вокалістка другого плану) у рок-групі «Компас роуз» («Роза вітрів»). У цій же групі співає донька Алла. Їй 26 років. Онучці Алісі — 2 рочки.
Чоловіку Тетяни теж 47. У минулому — авіатор. Служив у Полтавсько-Берлінському гвардійському полку. Зараз охоронець у фірмі «Янг».
Сім'я, з якою мінялися «дружинами», — із села Прибережного Сакського району. Кримчанам Людмилі і Льоні — по 35 років. Людмила — медсестра. Леонід — вчитель фізики та математики. Сину Івану 14, Софійці — чотири.
Кримчанка Людмила приїздила у Прилуки, а прилучанка Тетяна їздила в Крим.

Як потрапила на зйомки?
Тетяна розказує, що у серпні майже випадково подивилася шоу «Міняю жінку».
— У понеділок заповнила анкету, відправила. У вівторок мені зателефонували і запропонували зустрітися. Я порадилася із чоловіком, донькою, мамою. Всі погодилися. У п'ятницю до нас додому приїхали редактор і психолог. Ми з чоловіком заповнили тест із 100 запитань. Їх направленість, як я зрозуміла, — психологічна сумісність. Там було таке, наприклад, запитання: «Що вас може вивести із себе?» Що може мене вивести? Я стільки років пропрацювавла із дітьми, що мене може вивести ну хіба що якийсь неадекват (людина, яка не контролює свою поведінку через психічні розлади. — Авт.).

До зйомок готувалися днів десять. Знімали десь у середині серпня. Тетяна хвилювалася, бо розуміла, що основне навантаження буде на неї. Чоловік лишається вдома, а поїде вона. В яку сім'ю — чи у благополучну, чи неблагополучну, чи з достатком, чи без — невідомо.
— Для мене було дуже важливо, щоб була можливість помитися. Знайомі сміялися: «От привезуть тебе, що і вмитися буде ніде». Я відповідала: «Тоді я зберуся і поїду додому». Сценарій, певно, існував, але я його не знала. Я прокидалася вранці, не знала, що буде протягом дня. Куди мене повезуть, з ким буду спілкуватися. Був такий момент: хотіли, щоб у ресторані (в кінці передачі) я проявила себе як співачка. Але не було музики. Якби я знала про цю ідею, взяла б із собою записи.

Що було найважчим?

Знімали з сьомої ранку до 11 вечора. Тетяна каже, що для неї це не було надзвичайно важким. Вона звикла до сцени, звикла бути на виду.
Важким було те, що чужа сім'я.
— Вони зранку снідають. Я не снідаю, п'ю тільки чай або каву, — розповідає Тетяна. — Насмажила картоплі. Залила яйцем. Потрусила зеленню. Ваня, син, сказав: «Як у ресторані». Поділила страву на сковорідці на трьох. Наче всім вистачало, наїлися. Через пару годин дивлюся, вже під'їдають. Мало наготувала!
На обід зварила червоний борщ із куркою. На друге — картоплю з куркою, з овочами. Почали чистити картоплю, повне деко! Залишилося з обіду небагато, доїли увечері.

Дома, у Прилуках, їмо менш калорійну їжу. М'ясо, рибу, овочі.
— Льоню, давай натушкуємо капусти! — пропонувала «новому» чоловікові.
— Ні, я не люблю, — каже.
І Ваня теж: «Не люблю».
Я все-таки натушкувала. З морквочкою, цибулькою. Без грибів, правда. Їли капусту я і наша редакторка.
Звернула увагу, що не їдять кавуни, дині.
— Чому? — питаю.
— Дорого!
А коли ж дешево, якщо вже серпень. Кавуни тоді були по 1,15, дині по 2,50. На моє прохання купили диню, їли із задоволенням, особливо діти.
Сергій розказував — його зачепило, що «нова дружина» хотіла бути лідером. Може, то просто молодість. 35 (це Людмилі стільки) і 47 — є різниця. Потім говорила про чоловіка: «Неконтактний». А може, вона йому просто не сподобалася.
Тетяна розповідає, що вона у спілкуванні з «новим чоловіком» намагалася наперед не вискакувати. Більшість мужчин цих якостей у жінках не люблять.
— Втомлювався психологічно. Втомлювався від дублів, від повторення рухів,— розказує Сергій. — Переживав за дружину. Хвилювався, щоб її ніхто не образив.

Що було найприємнішим?
Хоч і незвично було, але цікаво.
— Сколихнувся звичний ритм життя,—продовжує Сергій.
— Я вперше побула у Криму, — додає Тетяна. — До цього ми відпочивали в Одесі, у Херсонській області, у Лазурному. Тож найприємнішим було море. Купалася у морі і в озері. Приємно було обмазуватися голубою глиною. Шкіра після неї оксамитова! Цікаво було спілкуватися із сусідами. Не виникло ніякого бар'єра — ні мовного, ні психологічного. Навіть із татарами. На вулиці зі мною всі віталися, яку нас у селах.
Найприємнішою була зустріч із рідною сім'єю.
— Я людина дуже домашня. У гостях не можу повноцінно відпочити, виспатися. Приїхала втомлена. Заснула, вранці чую знайомий запах. Чоловік приніс каву у постіль. «Лежи, я тобі подам». Цього не було вже давно-давно.

Що не увійшло до передачі?

— Бабуся подарувала мені вишиту ікону Божої матері, — показує Тетяна вишитий хрестиком образ.
Не увійшло у програму лікування бджілками кісточок на нозі.
— Льоня брав комах за крильця і саджав на великий палець лівої ноги. Чотири — п'ять бджілок мене кусали, а я навіть не ворушилася. Льоня казав: «Така терпляча», — згадує співачка.
— По-справжньому фарбували дитячий майданчик. Збирали гроші. По 20 гривень із сім'ї. Назбирали десь 350 гривень, — підраховує землячка. — Здавали, хто охоче, хто ні.
Точно так, як і у нас. Фарбували майданчик із задоволенням. Діти, яким не вистачило пензлика, просили: «Мені дай покрасить!»
Усе було по-справжньому.
— Але з новим чоловіком разом не спали, — стверджує Тетяна. — Я спала із Софійкою. Ваня окремо. Льоня окремо. З нами цілодобово перебував редактор.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №42 (1328)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.