Владиславу виділили окремий клас і навчають індивідуально
Владислав Юрковецький
Версія мами: полетів зошит, потім пенал
Така форма навчання стала можливою після рішення обласної психолого-медичної педагогічної комісії та лікарсько-консультативної комісії, які призначили Владику індивідуальне навчання.
— Я була категорично проти, аби наш син займався з учителями вдома, — говорить мама Вікторія Юрковецька. — Дитина повинна бути у суспільстві, спілкуватися з іншими. Не можна замикати її вдома.
Але у класі з іншими дітьми Владик зараз навчатися не може. Хлопчик все ще переживає сварку, яка виникла півтора місяця тому.
25 лютого Владислав, як завжди, пішов до школи. Та додому повернувся вже з мамою.
— Він прийшов засмучений з уроку інформатики, бо вчитель не встиг запитати. Зі злості скинув зошит сусідки по парті, — розповідає мама. — Класний керівник Наталя Бабко спочатку зробила Владу зауваження, а потім підійшла і скинула його пенал: «Тобі приємно, якщо твої речі будуть кидати?» Потім потягла його за вухо.
У Владика збудлива нервова система. Це передбачає, що до дитини треба застосовувати особливий підхід. Ніяких криків, а тим паче бійок. Владик дитина не конфліктна, але час від часу бувають спалахи, якщо по відношенню до нього проявили несправедливість. Криком добитися щось важко.
У хлопчика почалася істерика. Він кричав: «Не чіпайте мене!» Діти вибігли з класу.
— Коли я прийшла до школи, Влад сидів за партою, схрестив руки перед собою, ніби захищаючись, — продовжує Вікторія. — Він схлипував після істерики. Коли побачила сина у такому стані, то уже нічого не чула, тільки просила учителів, які були разом з ним, заспокоїтись.
Потім залетів директор. Він дуже кричав, ображав нас. Ми з сином ще хвилин п'ять посиділи, Владик заспокоївся. І ми пішли додому. Це було у п'ятницю. А у неділю ввечері дивлюся, у нього руки і ноги почали тіпатися, обличчя перекосилося, почало опухати. Син заїкався. При згадці про школу починав плакати.
Ми звернулися до лікаря.
Психіатр сказав, що у Влада невротичний розлад.
Перехід - не вихід
Щодня після того я ходила до школи за домашнім завданням. Тиждень ми хворіли. А потім класний керівник тактовно сказала, що у школі перевірка і краще, щоб Владик побув удома, він же смикається.
— Чи не хочете ви перевести дитину в іншу школу? Можливо, там ставлення до хлопчика було б іншим.
— Такий варіант нам пропонували. Але поки що це дуже незручно. Молодший син у дитячому садку. Садочок далеко. Якщо треба забрати, хоч розірвися. До того ж Владик ходить до музичної школи на бальні танці, класичні танці і гімнастику, плюс грає на фортепіано. Хлопчику там надзвичайно подобається, і вчителів дуже любить, може навіть обійняти, якщо скучив. Інша школа дуже далеко. Відпускати його самого мені страшно.
— Раніше син ходив до школи №16, — долучається до розмови батько Євген Юрковецький. — Там стався конфлікт. Ми перевели сина до 14-ої школи. Але ж не можна постійно переводити.
Версія директора: «Дитину ніхто і пальцем не чіпав»
— Учень Юрковецький перейшов до нашої школи у 2009 році з школи №16 у другий клас, — сказав директор школи №14 Андрій Месропян. — Ми його не знали, він нас. На вигляд звичайний хлопчик. Але вже наприкінці вересня він почав поводитися дивно. У нього була немотивована агресія по відношенню до інших учнів. Він бив дітей. Міг вдарити учителів, працівників школи.
Стали розбиратися, у чому справа. Виявилося, що хлопця ще у першому класі направили на ПМПК (психолого-медична педагогічна комісія). Йому надали довідку про те, що він потребує індивідуальних занять на дому. Але заняття на дому організовані не були, оскільки довідку батьки не привезли. У нас у школі батьки довідки також не надали. Двадцять днів у вересні 2009 року батьки приховували те, що дитина потребує індивідуальних занять удома.
Після того як він провчився сім місяців удома, він повертається у клас.
Коли хлопчик вчився вдома, він ховав ручки, кидав об стінку підручники. Мама не справляється з дитиною, викликає батька. Тільки тоді дитина заспокоюється.
Того дня у Владислава був черговий напад. Діти, за рекомендацією вчителя, вибігли з класу. Педагог, щоб захистити дітей, закрила їх собою. Після того і відбувся конфлікт з учителем.
— Чому вчителька почала крутити вуха Владиславу?
— Дитину ніхто і пальцем не чіпав. У цьому я вас запевняю.
— Чи звучали слова образи у бік мами Юрковецького?
— З батьками Юрковецького я познайомився тільки під час конфлікту. Наше спілкування відбувалося у коректній формі. Образ з мого боку не було, і я на цьому наголошую. Сказав лише одне: якщо вони не звернуться до лікаря, то викличу «швидку».
Учителі свою позицію не висловлюють. З усіма питаннями направляють до директора.
«Будемо вчити. Поки що — індивідуально»
— 23 березня ми зустрічалися з мамою хлопчика на території 14-ої школи. А наступного дня, 24 березня, у присутності нас, батьків, розбиралася ця ситуація разом з представникам обласного управління, — розповідає начальник Ніжинського міського відділу освіти Сергій Сипливець. — Батьки, за їх словами, зняли всі претензії до школи.
Певні проблеми у дитини простежуються ще з дитячого садочка. Батьки, на жаль, вирішили, що самі зможуть вилікувати дитину. Та ці проблеми вирішуються тільки медикаментозним шляхом. Разом з медиками, педагогами.
Владиславу потрібно перерости оцей вік. Як говорять медики, десь до 12 років у мозку дитини розвивається зона гальмування. І негативні рефлекси гальмуються. Якщо цей час проґавити, то дитина може залишитися з агресією.
Це не єдина ситуація у місті. Але інші батьки розуміють важливість залучення і медиків, і педагогів.
Останній випадок показав, що дитина перенавантажена емоційно. Учитель працює на клас. Постійно приділяти увагу одному учневі він не може. Владик учиться добре, але у нього часом виникає нездорове бажання першості. Він постійно хоче бути кращим.
Зараз Владислав почувається значно ліпше. І батьки, і вчителі сподіваються, що вже першого вересня він піде у клас разом з іншими учнями.
Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №16 (1302)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.