Замість рибки Володимир з Вадимом витягли на кригу 130-кілограмового пацана

Ця історія трапилася на самому початку Нового року в Чернігові. Застілля і походи в гості вже набридли, люди поверталися до традиційних видів відпочинку. Рибалки, звісно, рушили на річку. І саме там сталася історія, фінал якої міг би бути трагічним, якби не... рибалки. Саме там досвідчені Володимир та Вадим і врятували життя 20-річного хлопчини.
54-річний Володимир Какічев - кадровий військовий. На пенсії близько п'яти років. Свого часу пан Володимир закінчив московське училище держбезпеки (він - офіцер-прикордонник). Останнім місцем роботи стала Чорнобильська атомна станція, де чоловік пропрацював у службі безпеки 16 років перед виходом на пенсію. Рибалить з чотирьох років.

Вадим Ємельянов трохи старший за свого товариша, - зараз йому 60. Закінчив чернігівський «політех» і все життя працював в рідному місті. Займався переробкою полімерів. Перед виходом на пенсію пан Вадим обіймав посаду провідного інженера-технолога на виробництві. Звільнився у вересні 2010 року. На жаль, стан здоров'я надалі не дозволив працювати.
Товариші мають приблизно однакову вагу, - з одягом близько 100 кілограмів (в нашій історії вона відіграватиме неабияке значення!).

Ловися, рибко, велика І… смачненька

Розповідь Володимира:
«Ми вийшли з Вадимом порибалити 9 січня 2011 року близько о-пів на третю годину дня, але риба «йти» не хотіла. Нам довелося переходити з місця на місце. Десна повністю не замерзла, принаймні біля обласного центру, - добре «підморозило» лише перешийок, по якому ми з товаришем прямували на інше місце. На ділянці, де, власне, і сталася ця історія (район Бобровиці біля насосної станції), - стрімка течія не давала воді замерзти. На початку січня випав сніжок, і річка взялася льодом тільки біля її берегів,..», - ділиться спогадами рибалка.
«Річ у тім, що ми - рибалки-судачники, - захоплюємося виловом судака, - продовжує Володимир. - Цей вид рибалки вважається екстремальним. Доводиться багато пересуватися (змінити не одне місце й просвердлити не одну лунку), доки впіймається смачненький судачок. На мою думку, найбільше задоволення «затятий» отримує саме від зимової рибалки «на судака» (російською мовою «зимнее блеснение судака»), - за сезон, я виловив близько 30 особин.

Цією зимою Вадиму вдалося впіймати найбільшого - вагою 2 кілограми 800 грамів, мені ж траплялися рибинки по 2 кіло.
Щоб впіймати велику особину потрібно знайти великий корч або дерево, бо судачок полюбляє ховатися в корінні, піджидаючи здобич (риба-хижак). Сам підхід до цього виду рибалки потребує певних заходів безпеки. І тому ми вже багато років ходимо рибалити удвох, щоб підстрахувати одне одного...»

Битва з течією

«І ось йдемо, вже досить стомлені, бо нещодавно тягали дерево, - відновлює у пам'яті події того дня Вадим. - Бачимо, - людина стоїть на краю криги майже біля самої води. Подумали - колега. Я тільки встиг сказати Володимиру: «Дивися, якийсь божевільний майже у воді стоїть». І крокуємо далі уздовж берега. Потім глянув на річку й кажу: «Вже немає того чоловіка!»
«Ми побачили, що людина опинилася у воді й намагається вхопитися за кригу. Але стрімка течія перешкоджала чоловікові це зробити, натомість його зносило все далі й далі від берега. Ймовірно, коли чоловік зрозумів, що самотужки нічого не вдіє, - почав кричати: «Допоможіть!!! - розповідає Володимир. - Ми, не довго думаючи, швидко скинули рюкзаки й «полетіли» рятувати. Вадим швидко, вже на ходу, витяг десятиметрову мотузку, яка завжди лежить у нього в кишені (одне з правил безпеки -Авт.). Вона тонка й міцна (парашутна стропа). Чоловіка так стрімко понесло течією, що ми ледь встигали його наздоганяти.

Біжимо по берегу, а чоловік пливе за течією, намагаючись ухопитися за кригу. Йому вдається «зависнути» на льодяному виступі. Вадим ліг на кригу (теж одне з правил безпеки) і з положення лежачи почав кидати мотузку, яка «долетіла» до хлопця лише з п'ятого разу, (Коли чоловіки підібралися до невдахи ближче, - з'ясувалося, що він досить юного віку, на вигляд, - років з 20 - Авт.). Все відбувалося за лічені секунди. Іще б півхвилини, і юнака б не вдалося врятувати.
На відстані трьох метрів від води ми скомандували, щоб хлопець, поки ще є сили, хутчіш намотав вірьовку на руку. А другий кінець, затягнутий петлею, Вадим надів на руку собі, після чого став повільно «під'їжджати» ближче і ближче до води. Його руку сильно перетягло мотузкою (у Вадима навіть через півтора тижні по тому ще «красувався» синець від неї - Авт.) і товариш не міг підвестися.

Я забіг і став між хлопцями посередині, - розповідає Володимир. - На мені були товсті рукавиці, тому я мав можливість чіпко вхопитися за вірьовку. А Вадим тим часом відповзав назад, до берега. Було важко, бо пацан виявився досить «здоровим», - з одягом та рюкзаком важив кілограмів 130.
Я йому кричу: «Закидай ногу!», - хлопець зробив спробу закинути ногу на лід. Але біля води крига дуже тонка й обламалася від великої ваги.
Так ми декілька хвилин борсалися, - нічого не виходило...
Поки юнак не сказав: «Все, я більше не можу!»...
Вадим йому радить: «То відпочинь трохи».
А з другого берега «небайдужі» кричать: «Так МНС викликати чи ні?» А з цього боку «небайдужі» просто стоять і спостерігають...
А я їм у відповідь: «А що, про це потрібно сказати?! Викликайте!».

Дякувати Богу, Вадимові вдалося підвестися. І ми вже удвох могли тягти страждальця.
Я скомандував хлопцеві: «А-ну, давай, «пінгвіном» «вилітай» швидко (мається на увазі спосіб виходу з води, який застосовують пінгвіни)!» І в нього Таки вийшло тулубом вискочити на лід. Ми самі відходили, підтягуючи вірьовку, а юнак підтягувався на кризі.
Тут хлопець мені й промовляє вмираючим голосом:
- Дай руку...
- Давай, якщо хочеш жити, то підтягуйся краще! - В мене двоє дітей! Я жити хочу, - зауважив пан Володимир.
А коли юнак підповз на місце, звідки ми з Вадимом починали його тягти, - тоді я підняв хлопчину за комір куртки. Й наказую йому: «Знімай мотузку!», - пацан закочує рукав, а його рука зовсім біла, - знекровлена, як від медичного джгута.

Володимир радить бідоласі: «Біжи грітися до найближчої хати й виклич «швидку»!».
А я питаю:
- Ти чому не скинув рюкзак? Хлопець мені:
- Там «мобілка», нещодавно подарована батьком і... книжки (додаткова вага приблизно 20 кіло!).
І пішов юнак «жуком» до берега. Але тільки-но йому вдалося зробити декілька кроків по «землі обітованій», як приспіла на місце події й служба МНС, машина якої й забрала страждальця», - констатує факт пан Володимир.

Замість «хеппі енду»

Чоловіки подивилися один на одного і в один голос промовили: «Яка вже тут рибалка, - ходімо, друже, додому!»
На жаль, рятувальники не знають ні імені хлопчини, ні про його подальшу долю.
Мабуть, хлопцеві ще не прийшов час вмирати, якщо браві товариші (пан Володимир і пан Вадим) опинилися в потрібний час у потрібному місті!
А завершив свою розповідь пан Вадим зверненням до співробітників МНС:
«Мені хочеться висловити побажання: на мою думку, потрібно впроваджувати більше запобіжних заходів у роботі щодо пропаганди безпечного поводження взимку на водоймах і річках. Багато рибалок ризикують своїм життям, виходячи на край льоду біля самої води. Іноді так і хочеться в них запитати: «Хлопці, хто вас врятує, якщо ви потрапите в халепу?». Було б гарно, якби у кожного з рибалок, про всяк випадок, була мотузка завдовжки 10 метрів. Приміром, у спеціалізованих зимових куртках фінських колег-любителів спереду пришита спеціальна кишеня для того, щоб до неї класти вірьовку. Якщо при перевірці контролюючого органу (наприклад, служби спасіння) вона (кишеня) виявляється пустою, то на рибалку накладається штраф.

І наша історія не мала б щасливого кінця, якби страхувальної мотузки в моїй кишені не виявилося.
Служба МНС рятує багато людей, але, бажано б, щоб і профілактичних заходів проводилося якнайбільше. Люди, будьте розважливими й пильними! Цей випадок трапився на одному з тих «шикарних» місць, де можна легко розпрощатися з життям. Саме в таких місцях службі МНС потрібно час від часу з'являтися, щоб «держати ситуацію під контролем».


Браві рибаки. Вадим (ліворуч) та Володимир

Тетяна Леонова, тижневик «Чернігівщина» №8 (283)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.