Людмила Нечай: «Головне, щоб була мета: я хочу, а це означає - я можу»

В суєті буденності ми (принаймні, більшість з нас) не думаємо про красу своїх тілесних форм. А якщо й думаємо, то бажання покращити фігуру частіш за все закінчується застосуванням різних дієт для схуднення або диво-пігулок. Щоправда, результат від наведених заходів майже нульовий. Отже, доки дехто мріє про гарну статуру, інші наполегливо займаються (застосовують фізичні вправи) й підкорюють спортивні вершини. Такі люди живуть і в Чернігові.
Вони досить прості й відверті... «Якщо у людини є бажання працювати, гарне фізичне самопочуття й естетична краса стануть їй винагородою», - стверджує «леді досконалість» Людмила Нечай.

Ця тендітна й водночас сильна жінка має медичну освіту. Вісім років поспіль вона працювала операційною сестрою онкологічного відділення лікарні. Пані Людмила стверджує, що все в її житті нерозривно пов'язане з коханим чоловіком, який, власне, й вплинув на її подальшу долю. Так, пов'язалося життя Людмили зі спортом. Жінка вже майже десятиріччя професійно займається бодіфітнесом, а перемоги у чемпіонатах України надали їй право на тренерську діяльність.

Зараз у неї є все, про що тільки може мріяти жінка: улюблена робота, м'язистий красень-чоловік, дитина, появі якої подружжя дуже раділо. «Головне, щоб була мета: я хочу, а це означає - я можу», - це життєвий девіз пані Людмили. Отже, знайомтеся...

- Людмило, чим відрізняється бодібілдінг від бодіфітнесу?
- У бодібілдінзі оцінюється кількість м'язової мускулатури, а у бодіфітнесі, навпаки, не повинно бути зайвої м'язової маси. Зараз поясню докладніше.
В бодіфітнесі атлета оцінюють за вміння триматися на сцені, його артистизм і граційність. Безумовно, з боку суддів дається оцінка і м'язовій сепарації (тобто рельєфності м'язів, а не їх масивності - Авт), пропорціям тіла, але статура повинна бути жіночною. Цей вид спорту вимагає від атлетки перш за все естетичної краси.
На змаганнях спортсменки виступають у двох видах купальників, розшитих бісером, - роздільних та спільних. Позаяк кожне змагання включає в себе два виходи й два порівняння. Тіло й м'язова сепарація демонструються у певних позах, щоб м'язовий рельєф добре виділявся.
Тож, метою занять з бодібілдінгу є набір м'язової маси, а бодіфітнесу - приведення в тонус м'язової сепарації, об'єм якої практично не змінюється, по суті, він майже лишається тим, що є від природи. Тільки-от м'язи стають більш пружними, покращується їх форма, а також коригується фігура відповідно до природної будови тіла (щось на зразок людини з картини Леонардо, тобто «золота пропорція» - Авт.). Під коригуванням фігури маються на увазі силові вправи, але з невеликою вагою. Це заняття на тренажерах або спортивному килимі, - з гантелями чи маленькою штангою у 20-25 кг.

- Чому Ви обрали саме цей вид спорту?
- Спортом займаюся все життя, - з дитинства до 18 років надавала перевагу легкій атлетиці. А бодіфітнес став «справою життя» завдяки моєму чоловікові Андрію.

- Коли Ви познайомилися з майбутнім чоловіком?
- З Андрієм знайома дуже давно, ще з часів студентського життя мого старшого брата, - саме завдяки йому зустрілися. Тривалий час ми просто спілкувалися, а одного разу Андрій запросив мене на «каву» до кафе. З того дня почалися наші романтичні стосунки. Мій чоловік вчився на фізико-математичному факультеті чернігівського педінституту, але за освітою ніколи не працював. Так сталося, що одразу після навчання Андрій робив спроби у підприємництві, - в нього навіть був приватний магазин. А коли справа почала «завалюватися» (це були кризові 90-ті роки. - Авт.) чоловік вирішив шукати кращого життя в Росії, вирушивши працювати на нафтові свердловини. Там і почалося його захоплення бодібілдингом. Згодом спорт став для нього «справою життя», а тепер для мене. А починалося все зі звичайного відвідування тренажерного залу, щоб вільний час плинув скоріше, бо у місцевості проживання (місто Нар'ян-Мар розташоване в Росії за полярним колом, адміністративний центр Ненецького автономного округу - Авт.) не було майже ніяких розваг. Але був фахівець, який, окрім тренерської роботи, займався ще й бодібілдінгом.
Далі події розгорталися стрімко. Якось, вже після повернення з Півночі, Андрій надихнувся переглядом чемпіонату з бодібілдінгу й сказав мені: «Я хочу цим займатися!». Ми порадилися, й він повернувся до Нар'ян-Мару, але вже не працювати, - тільки тренуватися у свого фахівця. Цього разу Андрій перебував на Півночі півроку й саме там перший раз взяв участь у місцевому чемпіонаті з бодібілдінгу.

За словами Люди її чоловік постійно бере участь у різних змаганнях, задля того, щоб мати привід для безперервного вдосконалення своєї особистості.
- Звідти Андрій повернувся з додатковою м'язовою масою «плюс» 20 кг. Оскільки мені також його результат дуже сподобався, ми разом почали ходити на тренування. Втім, після участі в одному з місцевих чемпіонатів по бодіфітнесу Андрія запросили на тренерську роботу до «Інтер-атлетики» (розташований в Чернігові на вулиці Пухова). Окрім мене (Люда посміхається - Авт.), чоловік має багато успішних учнів та учениць, які зараз працюють в столичних елітних фітнес-клубах, а ще досягли успіхів у спорті. Ось така «кузня» кадрів. І я «виросла» до тренера завдяки підтримці чоловіка. Мені подобається займатися й навчати бодіфітнесу. Заняття в тренажерному залі мені більш до душі, порівняно зі степом або аеробікою, якими я свого часу займалася.

- Розкажіть будь ласка про це...
- Я вже говорила про те, що моїм тренером завжди був Андрій. Тренуюся дуже давно, але визнання й перемоги у всеукраїнських чемпіонатах я почала здобувати тільки після народження нашого сина Михайла.
За час вагітності я набрала 20 кг зайвої ваги. Але не дуже засмучувалася з цього приводу. По-перше, яка по значенню подія в житті жінки може перевершити появу дитини?! По-друге, людина може досягнути будь-якої мети, звісно ж, при великому бажанні. Так, після пологів увесь вільний час я проводила у спортивному клубі, наполегливо займаючись. Колясочка з Мишком стояла біля дверей спортивної зали. Я тренувалася, коли він спав. Тепер знаю точно, - нічого неможливого у цьому світі немає! Коли синові було дев'ять місяців, я вперше взяла участь у чернігівському міському чемпіонаті з бодіфітнесу. На той час участь у подібному заході для мене була подією, - я схуднула за півроку на 20 кг(!).
Зараз Андрій займається пауерліфтінгом й тренує переважно чоловіків. І я теж, як старанна учениця, засвоїла цей вид спорту.

- Я знаю, що напередодні змагань спортсмени дотримуються особливої дієти, задля того, щоб м'язові рельєфи були якнайбільш помітними (спеціальне висушування шкіри - Авт.).
- Так, спеціальна білкова дієта сприяє спаленню жирових відкладень під шкірою. Двічі на рік проводяться чемпіонати міст, областей, або України. За місяць до змагань починається посилена підготовка. Кількість тренувань збільшується з трьох до 5-6 разів на тиждень. Приділяється більше уваги аеробному навантаженню (треки, бігові доріжки, велосипеди) і, звісно, харчуванню. Від двох тижнів до місяця (для кожного спортсмена індивідуально -Авт.) підсушується шкіра й тіло. Харчовий раціон включає наступні продукти: варений рис без солі, відварена курка без жиру й шкіри, овочі та фрукти, сік За тиждень до змагань виключаються рис та фрукти - лишається тільки м'ясо й нежирний сир. А за кілька днів до змагань пиття взагалі обмежується до мінімуму - спортсмен випиває 100 грамів води на день. Так здійснюється «сушка» організму. В такий спосіб досягається мета - шкіра обтягує м'яз (сепарація м'яза).

- Скільки після змагань потрібно часу на відновлення організму?
- Водно-сольовий баланс відновлюється дуже швидко, - одразу після змагань випивається літр води - і все.
Я завжди наголошую, якщо людина займається у тренажерному залі - необхідно правильно харчуватися. Спортсмени зазвичай не вживають жирної або смаженої їжі, хрустиків, чипсів, сухариків. Натомість споживаються страви з сирих або тушкованих овочей, салати з оливковою олією, сири нежирних сортів. Замість картоплі надається перевага рису й темним твердим сортам вермішелі.

- Що означає для Вас перемога у чемпіонаті?
- Скоріше самозадоволення. Дуже приємно, коли вся зала (тисячі людей), захоплюються тобою.
Перший раз взяти участь у чемпіонаті України мене підштовхнув звісно ж Андрій. Він сказав наступне: «Вперед, Людмило, ти можеш, ти ж сильна, ти смілива, в тебе все вийде!»

- В яких чемпіонатах здобули перемоги?
- Двічі на чемпіонатах України - з бодіфітнесу й пауерліфтфнгу (почесні перші місця. - Авт.). На жаль, ці види спорту не є олімпійськими. Спортсмени беруть участь у чемпіонатах Світу та Європи за власний кошт, або ж за гроші федерацій, які сприяють організації змагань за рахунок спонсорської допомоги.

- Скільки років Вашому сину? Чи цікавиться спортом?
- Зараз Михайлу чотири роки. Він завжди знаходиться поряд зі мною чи Андрієм, але в тренажерному залі сину не цікаво. На відміну від нас виявляє цікавість до боксу.
Наш спортсмен в садок не ходить через те, що дуже хворів, коли ми робили такі спроби. А зараз його виховуємо по черзі, - у кого є можливість. Мати Андрія за станом здоров'я не може доглядати за малим, а мої батьки живуть далеко - у Новгород-Сіверському районі. Тому життя нашої родини проходить під девізом: «Ні дня без спорту!».
А ще ми відвідуємо дошкільні підготовчі курси. Син у нас дуже товариський, - охоче спілкується з дітьми. Я пишаюся нашою сім'єю - влітку ми відсвяткували шосту річницю подружнього життя.
Я щаслива, що ми з Андрієм знайшли одне одного, у нас міцна родина, бо маємо спільні інтереси й спільну справу. Я не втомлююся говорити про те, що спортом потрібно займатися - він змінює на краще не тільки фігуру, але й спосіб життя, а про те, що здоров'я покращується, й без мене всім відомо. Я вважаю, якщо людина чогось прагне досягти - її нічого не повинно зупиняти.

Тетяна Леонова, тижневик «Чернігівщина» №47 (270)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.