Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям про людей » Володимир Бабкін має паспорт футболіста УЄФА

Володимир Бабкін має паспорт футболіста УЄФА

Володимир Бабкін біля своїх «футбольних» воріт
 
У відрядженні проїздила селом Феськівка Менського району. Увагу привернув ошатний будинок, обкладений різнокольоровою плиткою, і яскраво-зелені ворота з футбольними м'ячами.
Глянула через паркан, молода жінка прополює квіти.

— Ви дачники? — кричу.
— Місцеві.
— А м'ячі чого на воротах?
— Ось зараз хазяїн під'їде, розповість.
Невдовзі до двору підкотила червона «Тойота». З машини вийшов мужчина. Представився — Володимир Бабкін.

— Володимире Сергійовичу, ви футболіст?
— Грав у молодості у другій лізі за Кримський «Титан» з міста Армянська. За професією будівельник, муляр VI розряду. До речі, я самоук. Пішов на роботу підсобником, а доріс до майстра. Цю хату власними руками збудував, і гараж. Ось ходімте, покажу. Гараж оздоблений «шубою», а на ній на всю стіну футбольний м'яч.

— Так ви через футбол роботу покинули?
— Пішов у бізнес. І зараз потроху кручуся. А спорт люблю. У1980 році, коли проходила Олімпіада в Москві, у Криму провели свої олімпійські змагання. Тоді я зайняв три перші місця по бігу на 100 метрів і кілометр та стрибках у довжину. Та з професійним спортом життя не пов'язав. Так склалося. Пізніше грав за менську районну команду «Колос» і феськівську «Блискавку», був нападаючим. 24 червня мені виповниться 50 років. Якось підрахував, що мій футбольний стаж 36 років. За цей ч забив більше 300 голів. І нині граю за менську районну команду «Юність».
До кризи років п'ять утримував сільську футбольну команду. Проте дуже накладно. Забезпечувати виїзди, приймати гостей і т.д. Виходило до п'яти тисяч доларів на рік. Курс тоді невисокий був. П'ять на п'ять — двадцять п'ять. Можна було б купити пристойний автомобіль.

І ворота з м'ячами зробив, щоб нагадували про футбол. У домі в мене теж різноманітні м'ячі, кубки, фотографії на футбольну тематику. Навіть фірмова футболка гравця «Дніпра» з написом «Бабкін» і моїм улюбленим номером 13. Ось погляньте, мені її подарував земляк Сергій Олійник, він працює у команді «Дніпро». Привіз, коли наша футбольна команда виграла районний кубок «Золота осінь».

— За кого вболіваєте?

— За «Динамо» (Київ) і іспанську «Барселону». Ще подобається «Дніпро». Буває, і на матчі в Київ їжджу.
— На «Євро-2012» збираєтесь?
— Аякже, у мене вже і паспорт футболіста УЄФА є. Отож поїду в Київ на відкриття чемпіонату Європи по футболу. До речі, паспорт мені подарував той самий Сергій Олійник. Паспорт дає право безкоштовно і безперешкодно проходити на всі матчі «Євро-2012». Це невеличке посвідчення з двох палітурок, заламіноване, з моєю фютографією і індивідуальним номером. Дані записані двома мовами — англійською і українською.



Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №24 (1258)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: УЄФА, паспорт, футболіст, Валентина Остерська

Добавить в: