Напали на сторожа і били його ногами по голові

Про цей випадок уже тиждень говорять у селі Виблі Куликівського району. Дев'ятого травня при вході на тракторний стан побили сторожа СТОВ «Світанок» 51-річного Василя Тищенка. Чоловіка били по голові. Йому вистачило сил добратися додому, звідки рідні викликали «швидку допомогу». Нападників Василь упізнав.

Отаке Дев'яте травня

У Василя та Марії Тищенків троє дітей: Катя, Микола та Іван.
— О сьомій батько пішов на роботу, був тверезий, — згадує 17-річиа дочка Катя. — Мені на навчання назавтра, спати рано лягла. А о десятій мама мене будить, каже, батька сильно побили. Я, як побачила, злякалась: обличчя страшенно опухло, вуха порвані, одне око не бачить. Як він добрався, ще й з велосипедом? Ліг на диван, каже, дихать важко, ребра болять.
Поки чекали «швидку», розказав, що був на стані. Вийшов надвір. І тут його з ніг збивають.
Поки розмовляли, підійшла Василем дружина, Марія Тищенко. В одній руці несе відро води, в іншій — палиця, якою намацує собі дорогу.
— Я ж майже не бачу, — говорить Марія. — Робила колись на свинофермі, кашею гарячою в очі бризнуло. Операцію робити треба, а ні за що.

Василь каже, як його додолу звалили, він упізнав Толика Гаркавого. І Катя Гаркава, мати його, поряд стояла, і Юра, каже, був. Нам вони погрожували, щоб заяву в міліцію не писали, бо гірше буде і нам, і Василю.
Самого Василя Тищенка застала в Куликівській ЦРЛ, у відділенні неврології. Упізнала його зразу — коридором повільно ішов чоловік із синім обличчям, з синіми порваними вухами. Очі — червоні від крові.
— Хто ж це вас так, за що? — вирвалось.
— Гаркаві, хто ж іще. Анатолій бив ногами, а Катерина, мати його, дивилася.
Перед цим молодшого їхнього сина ловив, Юру. Хотів борону вкрасти, а я не дав. Вони давно на мене зуб тримають.
Буду заяву писати в міліцію. Голову розбили, ребра поламали, вуха порозривали — ногами ж гамселили. Хіба можна таке пробачати? Усе в животі болить.

— Треба було його дев'ятого числа бачить, — говорить сусід по палаті Микола Іллєнок. — У туалет під руки водили.
— Хворий поступив у нашу лікарню десь о пів на першу ночі, — каже лікар-невролатоіюг Куликівської ЦРЛ Микола Пастернак. —За 30 років роботи лікарем я такої голови ще не бачив. Здорова, як чавун, синя, вуха відстовбурчені. Очі позапухали, чоловік кілька днів нічого не бачив.
Кості на голові цілі, як не дивно. Був при тямі, розказував, як усе сталося, скаржився на головний біль, болі в лівій половині грудної клітки, животі. Його нудило. Рентген грудної клітки показав, що в Тищенка зламане сьоме ребро. Діагноз: політравма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом ребра.
Рентген черепа показав, що переломів нема, але томографію головного мозку ще не робили.

А припухлість знімають так

Микола Пастернак порадив, як зняти припухлість з обличчя:
– Бинт, складений кілька разів, намочити в сирому білку курячих яєць. Хай добре просякне. Накласти на обличчя і тримати, доки висохне. За три дні припухлість зникне. А з четвертого дня слід виводити синці. Треба прикладати до них круто заварений чай або бодягу (трава, продається в аптеці). В аптеці також продається непоганий крем «Спасатель», він за 10 днів зніме і синці, і припухлість.

«Мій хлопець хіба подужає побити?»

Відшукали у Виблях той тракторний стан. Навпроти — двори.
З хвіртки виходить моложава жінка. Йду до Гаркавих.
—Толі якраз вдома нема, поїхав у Чернігів до дружини, вона там у лікарні з дитинкою лежить. Буде, мабуть, пізно.
— А правда, що він побив сторожа Василя Тищенка? За що?
— Не чула такого і не бачила, — запевнила Катерина Гаркава. — Толик приїхав додому рано, годині о четвертій-п'ятій, з Ледані (річка), де з кумами 9 Травня відмічали. Але Толя не пив, адже йому назавтра на роботу треба, їхати своєю машиною. Ліг спати рано. Щоб була на вулиці якась бійка — не чула, телевізор дивилась.
— А Юра де?
— Юра мотоциклом кудись поїхав гулять.

—То ваші хлопці його не били?
— Наговорювати, що хочеш, можна. Його то Гаркаві, то Зеленки, то ще хтось бив... Це ще старі рахунки в нас. Василь ще колись на роботі мені стьокла побив (робила приймальницею молока).
Ще невідомо, хто його товк. Може, хто і пригрозив, щоб на нас вказав, от він і каже. І все, що на стані не вкрадуть,—усе мої діти! Бо ми ж ближче всіх живемо!
Хазяйство у нас велике, коли що потрібно, хлопці зроблять і куплять. А люди бачили, як Василь огорожу сам кудись тягнув.
Гаркаві тримають шість корів, шість свиней, птицю, мають два трактори.
– Ми – люди роботящі, нам такими дурницями займатися ніколи, — говорить Катерина. – А Василь Тищенко по людях робить і п’є. І падав, і збивався не раз. Да такого бугая мій хлопець хіба подужає побить? Він невеликий, з мене ростом. А там били, мо, й не один...
Мобільного телефону сина Катерина Гаркава не дала.

«Хто бив, той хай і платить»

— Ви будете якусь компенсацію своєму працівнику виплачувати?– запитала директора СТОВ «Світанок» Леоніда Чоботка.
— Яку компенсацію? Хто бив, той хай і платить. А в селі всі знають, хто. Василь Тищенко — чоловік безобидний. Допомагає всім, хто попросить. 9-го вже був на роботі вийшов за ворота на заправку, тут вони на нього і накинулись. Було, Гаркавих і раніше міліція затримувала. Покрали розподілювачі з тракторів. Міліція знайшла. Я вже був у прокурора. Щось справу розслідують повільно.

— Розслідування ведеться, — говорить старший дільничний Куликівського райвідділу міліції Олександр Лобко. – Є підозрювані.


Вались Тищенко

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №20 (1254)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.