У Миколи Максименка картопля, як у Голландії

У селі Дягова Менського району 50 чоловік самі обробляють земельні паї. Вирощування картоплі голландським методом дозволяє купувати найкращу в районі техніку, ремонтувати будинки, вчити дітей у вузах. Найкращим агрономом серед невеликих господарів вважають 45-річного Миколу Максименка. Чоловік здобув досвід, працюючи на канадську картопляну корпорацію «МакКейн».

Максименко обробляє 10 гектарів. Вирощує 13 сортів картоплі, переважно на насіння для південних областей України. Херсонські та миколаївські фермери замовляють ранні сорти, щоб у кінці травня продати молоду картоплю, а на її місце насадити інших овочів.
У Дягові картоплю вирощують за голландською технологією. Вона простіша вітчизняної и не така енергозатратна. Суть голландського методу — картопля росте у високому гребені. Після його насипання землю не чіпають аж до копання картоплі.

Про сорти

— Попри всю повагу до вітчизняної селекції, краще взяти насіння першої репродукції голландської чи німецької селекції, ніж нашу еліту, — говорить Микола Максименко. — Ціна у нашої картоплі ого-го, а от якість...
Дягівські господарі купують насіння в одного з найкрупніших виробників картоплі в області — місцевого фермера Олексія Бутенка. Той бере нові сорти безпосередньо в Нідерландах та Німеччині.
Зараз серед найкращих голландські сорти Пікассо, Рів'єра, Ерроу, Іноватор, Санте, німецькі — Агаве, Беларосу.
— Для себе на їжу вирощую Агаве — це «діти» відомого сорту Адретта, еталона смакових якостей, голландський Санте та вітчизняний сорт Серпанок, який чудово зберігається аж до травня, — рекомендує Микола Миколайович.

Пророщування

— Залежно від сорту пророщую картоплю тиждень-півтора. Для механізованої посадки треба, щоб ростки ледь наклюнулись. Більші будуть обламуватись. А кожен обламаний росток — недобір урожаю. При ручному саджанні ростки можуть бути будь-які, аби не ламались.

Протруювання

— Для боротьби з колорадами картоплю протруюю перед посадкою. Застосовую суміш засобів «Максим» та «Конфідор максі». Ці речовини змішую в каністрах і обприскую насіння картоплі з ранцевого обприскувача. Як стимулятор ще добавляю «Гумісол».

Гній чи добрива

— За кордоном вносити гній під картоплю не радять, тільки під попередники, бо це джерело бур'яну і хвороб, у першу чергу парші. У нас внесення гною під картоплю вважали нормальним, і мене вчили, що це дуже добре. У мене всього три корови, гною — хіба три гектари вкидаю. Бажано, щоб він був напівперепрілий. Невгноєну землю покращую сидератами. Тобто після збирання врожаю зернових сію редьку й люпин.
З осені чи навесні вношу добрива. Калію хлористого або добрива, яке містить якомога менше хлору, йде два центнери на гектар, або два кілограми на сотку. Потім амофос — півтора центнера на гектар, або півтора кілограма на сотку, та нітроамофоску — чотири центнери на гектар, або чотири кілограми на сотку. Там, де, був гній, вношу ще селітру. Її кількість залежить від попередників — там, де були сидерати, азотні не вношу. Цими добривами можна підживлювати й у процесі росту, розприскуючи розчин. Під час бутонізації квітів також через розприскувач вносяться мікро- і макро-добрива, такі як «Крісталон», «Гумісол».

Саджання

— Як зацвіте кульбаба та викине перші китиці черемха — час садити картоплю. Цілу можна саджати й раніше, а різана потребує прогрітої землі. Картоплина від картоплини в ряді повинна бути через 30-35 сантиметрів. Якщо садити густіше — картопля буде дрібна, кущі погано провітрюються, виникають сприятливі умови для розвитку хвороби фітофтори. За голландською технологією мінімальна відстань між рядами — 70 сантиметрів. Були б гроші — сам би перейшов на ширину міжряддя 75-80 сантиметрів, як прийнято за кордоном. Але під це треба міняти всю навісну техніку. Велике міжряддя дає змогу насипати великий гребінь, у якому розвиваються великі кущі. Новий сорт Пікассо під кожним кущем здатен дати до п'яти кілограмів бульб. Такі гребені не розмиваються дощем, картоплини не оголюються й не зеленіють, а корені рослини краще дихають.

Обсипання

— Залежно від сорту через три-чотири тижні після саджання, коли ростки починають підходити до поверхні, спеціальним просапником насипаю високий гребінь. І більше до копання землі не чіпаю.

Зрошення

— Років п'ять тому наші фермери зрозуміли, що далі підвищувати врожайність можливо тільки при штучному зрошенні. Його використовують навіть у вологій Голландії, а в нас на Херсонщині дозволяє виростити урожай не гірший, ніж на Чернігівщині. Доцільніше використовувати крапельне зрошення. Накладно, та воно ж окупається.

Бур'яни

— Полоти не треба. У гребені перемелюються усі бур'яни, окрім пирію. Якщо цього бур'яну багато, його слід витруїти. По свіжо-насипаному гребеню вношу гербіцид «Зенкор». На гектар кілограм цього засобу розводжу 400-600 літрами води. На вологій землі препарат робить спеціальну плівку й не дає проростати бур'янам. Якщо посуха — «Зенкор» не справляється. Тоді протруюю «Тітусом», а якщо бур'ян злаковий — «Пантерою», «Зелеком» чи «Таргетом».

Колоради

— При протруюванні насіннєвої картоплі можуть бути огріхи. Якщо на якихось ділянках з'являються колорадські жуки—доводиться їх труїти.

Урожай

— Перед збиранням урожаю ранньої картоплі або для того, щоб отримати більше дрібної насіннєвої картоплі, спалюю картоплиння «Реглоном». Найбільші врожаї отримував із української Слов'янки — 600-700 центнерів з гектара, або 600-700 кілограмів з сотки, голландської Рів'єри — 600 центнерів з гектара, тобто 600 кілограмів з сотки. Це навіть для Голландії хороший результат.


Микола Максименко показує новий голландський сорт Пікассо

Генадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №18 (1252)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.