Як заробляє молодь у Чернігові?

Добавить новость

Понедельник, 15 Февраля 2010 14:42  |  Просмотров: 4097

Як заробляє молодь у Чернігові?

Часто-густо лунає фраза: молодь - майбутнє нації та держави. От і під час президентських виборчих перегонів одним із засадничих пунктів у програмах багатьох кандидатів було забезпечення молоді робочими місцями.
А насправді на сьогодні молодому спеціалісту важко знайти роботу за фахом. Мова навіть не йде про пристойний заробіток. Знайти хоча б якесь заняття на перші часи, аби тільки отримати такий жаданий досвід роботи. Все ж є один вихід - під час навчання у вузі проявляти активність та ініціативність у різних сферах та підпрацьовувати. Хоча у найспритніших виходить працювати на повну міць вже у студентські роки...

З власного досвіду

Не важко здогадатися, що і мені після закінчення вузу довелося зіштовхнутися з труднощами під час пошуку роботи. Врятувало мене те, що у свої студентські роки я намагалася не лише сидіти за підручниками, але й підпрацьовувати. Не сиділа, склавши руки та не вішала носа, хоча три тижні проходила по організаціях, користувалася послугами Інтернету, турбувала знайомих і незнайомих, «перелопатила» всі оголошення в газетах.
Наявна на той час вакансія журналіста в одному з місцевих видань, про що зазначалося в оголошеннях, і наштовхнула мене на думку спробувати себе у цій якості. Що ж, не було б цього оголошення - не було б мене як кореспондента. Почалося усе з іншого видання, не з цієї газети. Проте, дякуючи цьому, я зараз з вами і можу писати, а ви читати ці рядки.
Пам'ятаєте слова Воланда із безсмертного роману «Майстер та Маргарита»: «Ніколи нічого і ні в кого не просіть... Самі прийдуть і все запропонують...» Отак і мені через місяць надійшли інші ділові пропозиції...

Студент-відмінник, редактор та менеджер в одній особі

Я знайома зі студентом стаціонарного відділення, який у свої 21 «підпрацьовує» так, що його заробіток «перекриває» місячні доходи звичайних чернігівців! І це при тому, що він не працює на виборах у цей «хлібний» сезон. Він вже сьогодні пробує себе на різних посадах, реалізує свій творчий потенціал.
Ім'я 21-річного Володимира вже сьогодні вписане на обкладинках навчальних посібників для учнів. Та й, дякуючи йому, студенти мають можливість попрацювати та відпочити у країнах Європи та Америки... Він - студент Інституту історії, етнології та правознавства імені О. Лазаревського чернігівського педуніверситету та Києво-Могилянської академії (спеціальність «політологія»), староста групи, відмінник.

- З чого почався Ваш трудовий шлях?
- Моя головна мрія - спробувати себе у всьому. З 18 років я встиг пропрацювати на виробництві, ІТ-менеджером в київській компанії «Єврокомфорт», під час літніх канікул працював у США у парку розваг. Далі - робота менеджером в агенції обміну студентами в Гомелі (Білорусь).
Працюючи у Києві, я отримував зарплату у 10 разів вищу за стипендію. Звідти я пішов через те, що ніяк не встигав поєднувати навчання у Чернігові та роботу у Києві. Далі готувався до поїздки до Америки влітку. Після повернення зі США у мене з'явилася ідея заснувати у Білорусі, де в мене родичі і знайомі, подібну до «Au Pair» (займається програмами студентського обміну) компанію. Разом з друзями та своїми знайомими, а також головою київської компанії «Au Pair» я організував таку фірму у Гомелі. Зараз я займаюся виключно відправкою білоруських студентів до Німеччини, проводжу деякі семінари у Гомелі та Могилеві. Коли я був одним з головних менеджерів компанії, то отримував великі кошти, за столичними мірками вище середнього за ідею та її реалізацію. Як ви розумієте, хто має інформацію, той володіє світом, а оскільки інформація та ідея були мої, то... З усіх моїх занять, саме ця робота є найбільш «прибутковою» у співвідношенні «витрати-зарплата».

- Як Ви потрапили у видавництво?
- У шкільні роки я глибоко вивчав історію, був призером олімпіад, потім вступив на істфак. У мене були добрі стосунки і знайомства у моїй школі, зокрема, це моя вчителька історії Ольга Буштрук, котра і запропонувала мені спробувати себе у видавничій справі. І я, не вагаючись, погодився.
Працюю у новому проекті, що є дочірнім харківського видавництва підручників та посібників. Наше видавництво потрібно «зарядити» новою літературою, тому дуже багато роботи і невеликі строки її виконання. Останні місяців три я спав 3-4 години на добу, але, якщо організм, вже пристосувався до такого ритму життя, то це не шкідливо.
Робота поєднує авторську та редакторську діяльність, причому перша переважає. Я пишу посібники з історії України для учнів. Вже вийшли тестові завдання з історії України для 7-12 класів. Також підписані до друку посібники з підготовки до зовнішнього незалежного тестування з історії України та всесвітньої історії.
Те, чим я зараз займаюся, не сама мета, а лише засіб для її досягнення. Про свої плани на перспективу поки що говорити не буду.

Відстоювання інтересів молоді замість «столичної зарплати»

Інший мій співрозмовник Костянтин вирішив покинути свою високооплачувану роботу зі столичною зарплатнею заради того, щоб займатися громадською діяльністю на боці однієї політичної сили. Хоча й і безкоштовно, але - на перспективу. За «просто так» ніхто не вступає у політичні баталії напередодні виборів. Самі розумієте.
У свої 21 він вже має повне право претендувати на посаду депутата обласної чи районної ради, та, навіть балотуватися до Верховної Ради України. А отримавши певну порцію досвіду ведення «політичних ігор», це зробити простіше.
Він очолює молодіжну організацію політичної партії, разом з тим навчається на 4 курсі стаціонарного відділення одного з чернігівських вузів.

- Як Ви прийшли до того, щоб займатися політикою?
- Політикою я займаюся з 18 років: був членом осередку однієї політичної партії. На той час я за це отримував коштів у 10 разів більше, ніж була моя стипендія. З цього часу я практично завжди живу політикою.
Один мій товариш з Одеси запропонував мені організувати молодь, створити ініціативну групу та побудувати подібну до одеської молодіжну організацію при політичній силі. Що я й зробив спільно зі студентами різних чернігівських вузів. Ми вже діємо 9 місяців. Проводимо різні молодіжні акції, у кожному чернігівському вузі йде становлення осередків нашої молодіжної організації. У нас є навіть своя окрема програма, котру ми склали в перші дні існування організації.

- До цього часу як Ви заробляли гроші? Де працювали?
- Почалося все з того, що я робив курсові для студентів. Я дуже хотів працювати і рівно три дні шукав роботу. Можу сказати єдине, - якщо ти хочеш працювати, то знайдеш роботу, незалежно від того, чи маєш ти диплом про вищу освіту та досвід роботи, чи ні.

Пошук скінчився тим, що після зимової сесії на 2 курсі я влаштувався в одну перспективну київську компанію завдяки своєму товаришеві, котрий звільнявся з посади регіонального менеджера аудиторської компанії. На це місце він мене і порекомендував. У мене зовсім не було досвіду роботи у цій сфері, але під час тренінгів у цій фірми я поступово увійшов у курс справ. Мені доводилося багато їздити по області. Працював після своїх пар та у вихідні дні, яких, як ви розумієте, у мене не було. Зарплату отримував за результатами роботи. Вона була на рівні київської - 5-6 тисяч гривень. Отак я пропрацював рік і змушений був покинути це через свою громадську діяльність на посаді голови молодіжної організації.
Отже, хтось працює, а хтось - байдикує. Хтось у житті легко всього досягає, хтось - не дуже, а дехто зовсім нічого не досягає, оскільки і мети особливої не ставить або ж боїться робити кроки на шляху до своєї мрії. Не всім же бути політиками та бізнесменами.

Ірина Чугаєва, тижневик «Чернігівщина» №7 (230)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: