Мобильная версия сайтаЗуганов Дмитрий
Чернігівець Дмитро Зуганов справжній красень. Зовні схожий на Антоніо Бандераса. І так само, як герой знаменитої кінострічки "Зорро", неабияк приваблює жінок. Він - сильний, хоробрий, наполегливий та справедливий. Ніколи не образить слабшого за себе, тим більше жінку.
- Сильні люди взагалі спокійні та впевнені в собі, - говорить Дмитро. - Якщо людина занадто метушиться і нервує, вона лише шкодить власному здоров'ю та оточуючим.
Як і кіношний Зорро, Дмитро захоплюється бойовими единоборствами. У нього перший дан айкідо. Приятелі розповідають, що на татамі Дмитро Зуганов творить справжні дива.
- Головна особливість айкідо - спрямувати агресію супротивника проти нього самого, - розповідає Дмитро. - Ось коли ми йдемо по базару, де велике скупчення постійно чимось невдоволених людей, котрі увесь час кудись поспішають, ми ж не зіштовхуємося з ними, а намагаємося якось обійти цих добродіїв, вчинити благородно. Правильно? Ми інтуїтивно у цьому натовпі знаходимо "свою" стежку, вдаємось до таких рухів, щоб не постраждати самому і ні на кого не наступити.
Власне, в цьому й полягає мистецтво айкідо.
- Його творцем вважається японець Моріхей Уєсіба. Він спочатку займався різними видами единоборств, піднімав величезну вагу, фехтував. Накачав м'язи так, що наводив жах на супротивників одним своїм виглядом. Але в підсумку він все-таки дійшов висновку, що застосування грубої сили не має сенсу. Є інший шлях: гармонії душі і тіла. Цьому й сприяє айкідо. Потрібно вміти спритно пересуватися і даремно не травмувати противника. Натомість повністю контролювати його. В айкідо немає жорстких рамок - ні вікових, ні фізичних, фактично цим може займатися будь-яка людина.
Головне - мати бажання самовдосконалюватися. Сьогодні ти сильний, а завтра ще сильніший. Айкідо це спосіб життя. Постійний контроль за власними діями та думками - не лише на татамі, а й поза ним. Недобрі думки, перш за все, шкодять самій людині і навколишньому середовищу. Не можна нехтувати навіть якимись елементарними речами. У цьому переконався і легендарний японський фехтувальник Мусасі. Свого часу цей чоловік винайшов напрочуд ефективний спосіб ведення бою, фехтуючи одночасно двома мечами, але мало не загинув через дрібницю:
- Він втратив пильність, наступив на гвіздок і поранив ногу, яка почала гноїтись. І знаменитий, загартований у поєдинках із найнебезпечнішими супротивниками майстер мало не помер. Врешті-решт, після тривалих роздумів, він вирішив, що гвіздок його переміг. Адже Мусасі у своїх діях виявився занадто незграбним та грубим, не зміг належно проконтролювати себе, тож і став жертвою звичайнісінького гвіздка, а, якщо точніше, власної недбалості. Отже справжній чоловік повинен бути не лише дужим, а й зосередженим та обачним, щоб не завдати прикрощів ні собі, ні своїм близьким. Адже є тисячі речей, ще банальніших за гвіздок, які можуть за певних умов зашкодити людині.
Не відчуваю цілющого впливу алкоголю на організм
Дмитро навдивовижу врівноважений. Здається, ніхто й ніколи не може вивести його з цього стану. Проте і жодних проблем з хуліганами на вулиці у нього не виникає. Власне, вони реагують на нього, мов кролики на удава, відчуваючи оту неймовірну внутрішню силу та впевненість у собі. Одна лише поява Дмитра стримує найзатятіших бешкетників:
- Айкідо не провокує агресію. Навпаки мета цього бойового мистецтва з гідністю уникнути конфлікту, не вдаючись до відчайдушного зіткнення з супротивником. Головне у такому двобої - зайняти домінуюче становище щодо свого опонента, цілком підкорити його і потім належно контролювати. Тобто основа айкідо - спокій і впевненість. Звісно, все це відображується в моїх вчинках та думках. Дуже важливо, щоб людям, які перебувають поряд зі мною, було комфортно. Звичайно, фізичні вправи потрібні, але вирішальне значення має внутрішня робота над собою, над власними помилками.
Звісно, не все так просто. Подібне вміння напрацьовується роками. У когось виходить швидше, а комусь потрібно тяжко трудитись над собою все життя. Дмитро не розуміє, чому образ чоловіка-мачо асоціюється у багатьох жінок лише з грубою силою та брутальністю. Це неправильно, вважає він. Навпаки брутальними є, зазвичай, слабкі та невпевнені в собі особи. Ображаючи жінок (нерідко нецензурно), вони у такий спосіб прагнуть позбутися власних комплексів. Проте все це лише ілюзія. Комплекси нікуди не подінуться, натомість жінки страждають і розчаровуються у сучасних чоловіках. Ще один міф - справжній мачо повинен вживати міцні напої і курити смердючу сигару.
- Нічого подібного, - наголошує Дмитро. - Алкоголь я практично не п'ю, бо не відчуваю його цілющого впливу на мій організм. Не думаю, що в такий спосіб можна стати здоровішим, добрішим, людянішим, досконалішим. Це абсурд. Лише тяжке похмілля і змарнований час. Також я зовсім не курю. Не можна йти одночасно двома шляхами, потрібно обирати тільки один - найкращий!
Виліз з ополонки і перетворився на крижану скульптуру
Замість відчайдушної кориди та неймовірних гонок на автомобілі Дмитро Зуганов залюбки править човном. Веслуванням на байдарці свого часу він займався професійно. Тепер це чудовий відпочинок. Покупатися в річці, засмагнути на пляжі, почитати розумну книжку - ось задоволення для справжнього чоловіка.
Мачо зовсім не обов'язково бути таким собі безголовим екстремалом, достатньо просто вести здоровий спосіб життя. Хоч, звісно, з Дмитром також трапилася не одна надзвичайна пригода:
- Один мій приятель постійно випробовував на собі різні оздоровчі методики. Голодував тижнями, очищував організм. Коротше, ледь ходив, тримаючись за стіну. Якось він запропонував мені піти скупатися взимку. Каже: "Щось нежить докучає, треба полікуватися!" Жодного досвіду моржування у нас не було. "Ну, - думаю, - що тут такого? Люди ж якось купаються, то невже нам слабо в ополонку пірнути?!" А мороз був 15 градусів. "Нічого страшного!" - підбадьорювали себе. Пішли до дамби. Річка під кригою, а біля дамби можна було поплавати. Ну, й пірнули. Поплавали туди-сюди, ніби все нормально. Але не встигли вилізти, як одразу перетворилися на крижані скульптури. Все закам'яніло: від волосся до сідниць... Враження було неймовірне: стою і розумію, що замерзаю живцем. Руки перетворилися на граблі - ні ґудзик застібнути, ні щось інше. Одягайся так-сяк і верталися додому очманілі, зігнуті в три погибелі.
Ще одна історія трапилася, коли інший приятель запросив Дмитра до себе в гості. Від залізничної станції взимку вночі потрібно було йти полем до віддаленого села. З неймовірними труднощами, провалюючись по пояс у сніг, двоє мандрівників протягом шести годин, в пітьмі, добиралися до оселі товариша Дмитро намагався навіть повзти навколішках: сподівався, що так буде легше. Коли побачили велику темну пляму, яка потім виявилася силуетом місцевого дядька, мало не збожеволіли від радощів! А потім довго відігрівалися в хаті, на печі, щасливо ляскаючи зубами. Дмитро не захворів ні після крижаного купання, ні внаслідок нічної прогулянки сніговою пустелею. Все-таки справжньому чоловікові нездужати ніколи.
Ще один міф: сучасний мачо на сніданок з'їдає, як мінімум, кілограмовий біфштекс із кров'ю або великий шмат рідного українського сала з часником.
- їжа має бути простою, але обідатися ні в якому разі не можна, - наголошує Дмитро. - їжу слід також ретельно контролювати.
І чому жінки вважають, що мачо обов'язково повинен бути хвальком?
- Скромність - універсальна форма існування людини, - переконаний Дмитро Зуганов. - Жити необхідно за потребами, не можна понад усе на світі любити виключно власну персону.
Людина не якийсь примітивний виріб зі штампом відділу технічного контролю!
І хто сказав, що у нинішніх мачо лише одна звивина? Дмитру цікаво спілкуватися з розумними, талановитими людьми. Власне, він і сам художник:
- Живопис - це синонім роздумів. Не все можна висловити словами, а фарби дають такий шанс. В чому сенс творчості? В її неповторності. Не треба нікого копіювати, це обмежує власну свободу. Творчість не поєднувана з банальністю. її неможливо унормувати. Власне, тому мені й подобаються майже всі класики: від старих майстрів до творців футуризму і кубізму. Пікассо так неординарно працював і мислив. Вільний художник у повному розумінні цього слова! Пізня творчість Далі - це складне поєднання містики та науки, дослідження божественної природи людини. Якось намагались аналізувати психічні відхилення геніїв. Мовляв, у когось щось там було. Але не можна творчість затискувати в прокрустове ложе медичних діагнозів. Взагалі, що таке норма, нормальний? Людина - не якийсь примітивний виріб зі штампом відділу технічного контролю. Світ тим і цікавий, що всі ми різні. Мені подобається зображувати такий світ. Це прекрасно, адже творчість - безмежна!
Тому Дмитро захоплюється не лише шедеврами геніїв, а й наскельними малюнками наших пращурів:
- У багатьох країнах відкрили доісторичний, наскельний живопис. І були вражені: люди, які зовсім не знали цивілізації, займалися мистецтвом. У них були і скульптура, і живопис. Тобто, людина завжди потребувала творчості. Цікаво, що печерні галереї наших пращурів були важко доступними. Там не можна ходити у повний зріст. Людина пролазила туди мало не навколішках. І ось у цих глибоких ходах були малюнки. Розумієте? Художник не показував свої роботи будь-кому, а навпаки прагнув утаємничити їх від сторонніх очей. Це була не жадоба слави, а нестримна потреба самовираження.
Дмитру Зуганову 32 роки. Як-то кажуть, чоловік у повному розквіті сил. І він не одружений. Запевняє, що увесь час шукає саме ту єдину жінку, яку потім кохатиме все життя. Причому про якихось ілюзорних красунь голлівудської зовнішності не йдеться. Не цікавлять Дмитра і занадто емансиповані особи, усілякі войовничі феміністки, які насправді лише порушують природну гармонію. Він хоче знайти справжню жінку, просту і прекрасну водночас:
- Недаремно в народі кажуть: очі - дзеркало душі. Обличчя жінки - відображення її внутрішнього світу. Якщо у неї чуйні, добрі думки, то все це обов'язково відобразиться в її очах. Я вірю у гармонію душі і тіла. І якщо людина живе правильно, веде здоровий спосіб життя, то вона внутрішньо красива. Адже саме думки та спосіб життя формують кожного з нас. Дехто нарікає на долю, проте я переконаний: як людина мислить, так вона й живе. Хочеш змінити власну долю на краще, змінити себе? Почни з власних думок.
Дмитро Зуганов мріє позбутися своїх недоліків. Каже, що не досить мужній, сміливий, врівноважений та впевнений у собі. Це при тому, що саме ці риси домінують у ньому. Проте особисто він не знає, чи взагалі має хоча б одну позитивну рису. Ось таке парадоксальне зізнання, як на мене, практично ідеального чоловіка. Власне, Дмитро Зуганов і на статус мачо не претендує. Цікаво, а що тепер скажуть жінки?
Сергій ДЗЮБА
По материалам еженедельника "Місто"
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
