Чернігівка Дар'я Добричева, яка вивчає галактики: «Наука - це не лише інвестиція в майбутнє, це шлях до розвитку та процвітання нашої України»

Добавить новость

Пятница, 7 Марта 2025 10:13  |  Просмотров: 550

До Міжнародного дня жінок і дівчат у науці, яке щороку відзначається 11 лютого, чернігівська науковиця розповіла про те, як вона прийшла у науку, чим конкрет­но займається і як зараз розвивається астрономія та фізика в Україні.

Дар’я родом із Чернігова і в свої молоді роки прославила рідне місто та Україну досягненнями в науці. Дар’я Добричева - астрофізикиня, канди­датка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця відділу позагалактичної астрономії та астроінформатики Головної астрономічної об­серваторії НАН України.

Історія становлення науковиці - це історія про тих людей, кому в голову постійно приходить фраза «Чом би й ні!»

- З дитинства захоплювалась науково-популяр­ними передачами про космос, Всесвіт і мучилась питанням «Що там далі за зірками й далі, й далі, й далі....?» Пошук відповіді на це питання привів мене до моєї професії. Я не боялась пробувати й завжди робити те, що мені подобається. Проте для себе не одразу вибрала астрономію. В Чер­нігівському педагогічному університеті навча­лася на спеціальності «вчитель інформатики та англійської мови». Мені пощастило: під час мого навчання відкрився науково-популярний центр із астрономії і було багато цікавих лекцій. Наукові роботи, які я почала писати в студентські роки для диплому, надихнули мене обрати шлях науковиці в галузі астрофізики, - розповідає Дар’я.

Дар’я Добричева вже понад 10 років вивчає космос і знає, як виглядають галактики, якої вони бувають форми, що таке екзокомети, чорні діри й наскільки важлива темна матерія. Вона дослід­жує, чи є близнюки-галактики, подібні до нашої, і впевнена, що наш Чумацький Шлях - унікальний у Всесвіті:

- Галактики складаються із зірок, зоряних скуп­чень, пилу та газу, які обертаються навколо спіль­ного центру. В кожній галактиці є чорна діра, яка може бути активною і ні. Нам пощастило, в нашій галактиці Чумацький Шлях вона неактивна. І все це разом склеює темна матерія, що не дає роз­пастися. Існують мільйони галактик. Еліптичні, спіральні, а також неправильної форми. Наша га­лактика спіральна і в ній - близько 300 мільярдів зірок.
Її кар’єра в астрономії почалась із досліджен­ня морфології або видів галактик. Це надзви­чайно цікаво й захоплююче, зізнається Дар’я Добричева:

- Я працюю зі Слоанівським цифровим оглядом неба (5055), телескоп якого стоїть в Нью-Мекси- ко, США. Щоночі він сканує небо та видає близько 200 гігабайт інформації. Один із наймасштабні- ших проєктів, який буде запущено найближчими роками - Великий синоптичний оглядовий теле­скоп (І55Т), він даватиме 20 терабайт щоночі. Це просто величезна кількість даних. Працюючи із 5й55, ми створили вибірку близько 300 тисяч галактик. Разом із тим навчили машину визна­чати тип галактики та дослідили їхнє оточення й еволюцію. 2024 року ми виграли проєкт від На­ціонального фонду досліджень України і, викори­стовуючи наш попередній досвід, шукаємо близ­нюків нашої галактики Чумацький Шлях, щоби зрозуміти її еволюцію.

- Машинне навчання оточує нас усюди, навіть якщо ми цього не помічаємо, - акцентує науко­виця:
- Наприклад, щоразу, коли ви шукаєте щось в інтернеті, алгоритми машинного навчання аналізують ваші запити, аби надати найкращі результати. Машинне навчання або зараз ще кажуть «штучний інтелект», допомагає у визна­ченні вашого маршруту в навігаційних додатках, прогнозує затори на дорогах і навіть оптимізує час вашої подорожі. Тобто машинне навчання використовується там, де необхідно проаналіз­увати великі обсяги даних. В астрономії ми ви­користовуємо його для обробки величезних об­сягів даних із сучасних телескопів.

Вивчення космосу розширює світогляд людини й допомагає краще зрозуміти своє місце в ньому, вважає Дар’я Добричева. Тому дослідження сти­мулюють розвиток нових технологій, які потім мо­жуть бути використані на Землі.
Другий напрямок її досліджень - виявлення та аналіз кометної активності в позасонячних пла­нетних системах.



- Вивчення екзокомет відіграє ключову роль у розумінні процесів формування планетних ат­мосфер, - розповідає Дар’я Добричева. - Зо­крема, це дозволяє зрозуміти, як виникла атмос­фера на нашій планеті та чи аналогічним чином вона утворюється на інших планетах. Комети складаються переважно з льоду та органічних сполук. Коли молоді планети зазнають бомбар­дування кометами, лід тане, перетворюючись на газ, який, завдяки гравітації, тримається навколо планети, формуючи атмосферу. А якщо планета має атмосферу та сприятливі умови, це створює передумови для виникнення життя. Нам вдало­ся відкрити декілька нових комет в іншій зоряній системі, й про нашу роботу написали в журналі 5сіепІіїіс Атегісап, - розповідає Дар’я.

Досліджує космос Дар’я Добричева разом із ін­шими науковцями різними способами. Здебіль­шого за допомоги даних із відкритого доступу й обов’язково якісного обладнання.

- У нашій Головній астрономічній обсерваторії НАН України, де я працюю, є сонячний теле­скоп, який входить до десятки найкращих у світі. Є станція лазерних спостережень, що входить до світової мережі станцій Міжнародної служби обертання Землі й веде активні спостереження за міжнародними програмами. Є телескопи, які спостерігають за малими тілами Сонячної систе­ми. Через окупацію Криму ми втратили потужну українську астрономічну базу.

Найбільший в світі радіотелескоп декаметрових хвиль - у Харківській області, він належить Радіо­астрономічному інституту НАН України, наразі заміновано російськими військами, які там пере­бували.

Дар’я щаслива у своєму покликанні. Але впевне­на, щастя - це гармонія між власними бажання­ми, цілями й реальністю, яка нас оточує:
- Особисто для мене важливо бути корисною своїй спільноті та Україні, досягати професійних успіхів, щоби прославляти Україну на світовому рівні й одночасно мати теплі та підтримуючі сто­сунки з дорогими мені людьми. Дякую батькам за те, що намагались дати все, що в їхніх силах, аби зробити наше з сестрами життя щасливим. Дякую моїм колегам за підтримку. І, звісно, я дуже вдячна моєму чоловікові, який завжди під­тримує мене та хоче, щоб я була незалежною особистістю.

Сьогодні Дар’я має десятки публікацій, декілька її каталогів галактик перебувають у міжнародній базі даних УізіеП. Дар’я Добричева неодноразо­во була удостоєна Президентської стипендії для молодих учених та Національної академії наук України. У 2023 році вона стала переможницею конкурсу «Найкращий молодий вчений Академії». Того ж року вона спільно з молодим науковцем Максимом Василенком, який нині на фронті, виг­рала Премію Верховної Ради України молодим ученим.

Їй було важко на початку шляху, але вона впев­нено крокувала вперед. Не боялася сприйняття того, що наука може бути нежіночою справою, попри гендерні стереотипи. Наука, як і будь-яка інша сфера, вважає Дар’я Добричева, залежить не від статі, а від знань, наполегливості й бажання розвиватися:

- Я вважаю, що в сучасному світі не має бути по­няття «важка професія для жінки», особливо коли йдеться про інтелектуальну працю. Я хочу вислови­ти вдячність тим неймовірним жінкам, котрі боро­лися за наші права, що дало можливість сьогодні працювати, розвиватися й обирати свою професію без такого страху та упереджень, які були в мину­лому. Завдяки їхнім зусиллям ми живемо у світі, де вибір більше не залежить від статі, а лише від на­шого бажання та готовності працювати над собою.

За словами Дар’ї Добричевої, в науковій сфері важливою є не тільки робота над власними до­слідженнями, а й міжнародна комунікація та спів­праця. Саме тому вона активно бере участь у діяльності провідних астрономічних організацій, а також часто їздить за кордон на міжнародні кон­ференції, лекції, наукові школи та семінари.

Для науковиці важливо мати своїх учнів та брати активну участь у розвитку школярів. Тому Дар’я намагається підтримувати молодь у своїх бажан­нях вивчати й досліджувати космос.

- У науці вік 35 років - це ще молодий учений. В мене поки було декілька студентів, які прихо­дять на практику й успішно захистили бакалавр­ські та магістерські роботи. Але учнів, які би були на шляху захисту кандидатської дисертації, поки ще немає. Сама ж я захистила кандидатську 2017 року, я член журі Малої академії наук у Київській області, де також намагаюсь підтримувати най­молодше покоління, можливо, майбутніх науков­ців. І дуже тішусь гарним роботам.
І все ж вона хвилюється через те, що останнім ча­сом дуже мало дітей цікавиться точними науками:

- Мені сумно чути, що фізико-математичного факультету Національного університету «Чер­нігівський колегіум» уже немає. Його об’єднали з іншим, оскільки кількість студентів катастрофіч­но впала. І така картина не тільки в Чернігові, а й у всій Україні. Багато фізичних факультетів за­кривається або об’єднується. В країні відчутний брак учителів фізики й математики. А за 5 років це буде катастрофа, якщо нічого не зміниться.



Дар’я спілкується зі своїми друзями та одно­думцями з Чернігова, викладачами. Та має намір поділитися своїми здобутками і знаннями в галузі астрономії та фізики саме з юними земляками. Щоразу, коли вона приїжджає до Чернігова, її серце наповнюється особливими відчуттями:

- Чернігів для мене не тільки рідне місто, це колиска української історії. Це місто, яке пока­зало свою силу і міць на початку повномасштаб- ного вторгнення та не дало можливості пройти ворогу далі. Це сильні люди, тут місце сили. Я із захопленням спостерігала, як воно розвивалось із початком децентралізації. Скільки всього було зроблено. На жаль, ворог завдав багато руйну­вань нашому місту. Але я вірю, що Чернігів відно­виться, бо тут живуть неймовірні люди.
Наука сьогодні в Україні, на жаль, неприбуткова справа і працюють тут здебільшого ентузіасти, констатує сумний факт молода вчена.

- Державне фінансування зараз просто жахливе. Є світова статистика, яка свідчить про те, що аби розвивалася економіка, потрібно витрачати 1,7% ВВП країни на науку. Тоді науковці можуть розро­бляти інноваційні технології, і не треба буде заку­повувати їх у іншихдержав, а навпаки - можна буде продавати різним країнам. У Європейському Союзі в кожної держави є мета мати цей відсоток на на­уку. Більшість розвинених економік світу витрача­ють 2-3% ВВП на науку. В Україні 0, 17%. Моя став­ка в інституті приблизно 13 тисяч грн, але бюджет інституту не може покрити мені ставку. Майже всі науковці отримують півставки. Тому ми намагає­мось подавати заявки на міжнародні проєкти. Або ж приєднуємося до ініціатив Національного фонду фундаментальних досліджень України (НФФДУ). Торік, наприклад, ми виграли грант на пошук близ­нюків Чумацького Шляху. Тобто є періоди, коли ми маємо пристойну зарплату. Але є періоди, коли це 5-6 тисяч грн, поки не знайдеш новий проєкт.

І все ж вона має намір і надалі залишатися в Україні та продовжувати свою роботу тут. Навіть під час повномасштабного вторгнення не покину­ла свій дім і робоче місце.

- Тоді моя керівниця майже на другий тиждень почала їздити на роботу, і я разом із нею. Це дуже допомогло тримати голову в порядку. Оскільки мої батьки із старшою сестрою залишились у Черні­гові, вивезти їх звідти було майже неможливо. Тому залишатися в Києві було питанням підтримки їх, що певною мірою ми поруч і, як буде нагода, то забе­ремо рідних. Звісно, з усього світу писали колеги: «Приїжджай до нас». Я тоді відчула велику підтрим­ку. Всі готові були допомогти. Підтримка не зникає і зараз. Нас досі запрошують на конференції, над­силають пропозиції співпраці. Є можливості поїхати працювати за кордон. Але я намагаюсь працювати добре саме тут, в Україні. І щоразу, коли їду по ро­боті за кордон, розповідаю про нашу боротьбу.

Науковиця мріє про якнайшвидшу перемогу України. А ще сподівається, що після перемоги уряд усвідомить важливість розвитку саме нау­кової сфери:
- Після Перемоги стоятиме велике завдання від­новлення країни у всіх сферах. Я мрію про єдність і порозуміння в суспільстві, про підтримку вете­ранів та їхніх родин, постраждалих від війни, що необхідно робити вже зараз. Мрію про інклюзивні міста. Була в Європі та США. Більшість міст, які я відвідувала, є інклюзивними, що дозволяє людям із інвалідністю, мамам із візочками, людям стар­шого віку пересуватись без перешкод. Мрію, щоби в Україні теж так було. Мрію про те, щоби до наших можновладців прийшло усвідомлення, що потріб­но робити інвестиції в освіту та науку. Бо саме це допоможе виростити нове покоління, здатне кри­тично мислити й упроваджувати інновації.
Тому в планах Дар’ї Добричевої - продовжувати наукові дослідження та просвітницьку діяльність, аби надихати наступні покоління науковців і допо­магати їм зростати в рідній Україні.


Джерело: "Трудова слава", Ірина Довгошея 

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: