Чернігівка Вікторія Мартим’янова планувала йти в гінекологію, а обрала судово-медичну експертизу

Добавить новость

Пятница, 30 Августа 2024 18:14  |  Просмотров: 1775

Чернігівка Вікторія Мартим’янова — судово-медична експертка Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи. Разом із поліціянтами вона виїздить на випадки вбивства, самогубства, оглядає тих, хто померли раптово, робить розтини, пише заключення, ходить на судові засідання, оглядає тих, хто потерпає від сексуального насильства і скоює його, а також підозрюваних — перед тим, як їх доставляють в СІЗО.

«(Не)жіноча» професія?

Вікторія з дитинства мріяла стати лікаркою. Школу закінчила із золотою медаллю. Хотіла пов’язати своє життя з гінекологією. Але в Полтавському медичному університеті ввели курс судової медицини – і передумала.

Тож шість років очного навчання і півтора інтернатури – і з 2021 року вона працює судово-медичною експерткою. Півтора роки їздила на виклики, вчилася робити розтини. Попрактикувалася і стала судмедексперткою з правом підпису (видає довідки про причину смерті, експертизи та інші документи).

Вікторія каже, що упередженого ставлення до неї в колективі не було.

— Є міста, де судово-медичним експерткам кажуть: «Ви працюватимете тільки в лабораторії. Розтини жінки не робитимуть». У нас немає такої дискримінації.

Але все ж фахівчині доводиться стикатися із фактом, що обрана нею професія довший час була таки «чоловічою» – столи для розтину розраховані на високих судмедекспертів, тобто – чоловіків.

— Чоловік мій зростом 1 метр 90 сантиметрів. А у мене 1 метр 65 сантиметрів. Робимо розтини на одному й тому ж столі, висота, на жаль, не регулюється.

Судово-медичних експерток в Чернігові — шість. Чоловіків — теж шість. І ще двоє чоловіків-судмедекспертів служать в ЗСУ, — перераховує. — Три судово-медичні експерти проводять розтини в морзі (на Пирогова): Володимир Сидоренко, мій чоловік Євгеній і я. Інші експерти працюють у відділах гістології, токсикології, у лабораторіях.

За дверима лабораторії

Вікторія добре пам’ятає свій перший робочий день у Чернігові. Виїзд на місце події був у Ріпкинський район. Тіло настільки залежалося, що запах почули метрів за сто. За кущі не побігли, не знепритомніли. Через тиждень був перший не навчальний розтин.

— Якщо це звичайна смерть, розтин триває близько 40 хвилин. Якщо вбивство, – залежно від складності, може й 7 годин. Якщо це ДТП, або вогнепальне поранення, треба знайти кулю, яка може застрягти де завгодно, — каже Вікторія.

На розтині працює четверо осіб: два санітари(ки), експерт(ка) і медсестра. Санітари тіло підготовляють для роботи з ним, далі експерт або експертка робить розтин, досліджує кожен орган. Проговорює, яка вага, колір, скільки сантиметрів. Медсестра все записує. Експерт/ка відбирає зразки тканини на дослідження. Потім санітар чи санітарка зашиває тіло, одягає. Наносить грим, якщо є потреба.

У звичайний день проводять до 15 розтинів. Працюють на розтинах по черзі: тиждень через два. Робочий день з 8.30 і до 15.00.

— Бо робота шкідлива, — пояснює експертка, — ми дихаємо формаліном та отруйними випарами мертвого тіла. Майже ніколи не встигаємо до третьої години, бо ще маємо написати висновки. У випадку насильницької смерті слідчий дає перелік питань, на які ми повинні відповісти в місячний термін.

— Нас часто плутають з паталогоанатомами, — каже лікарка. — Але різниця в тому, що вони роблять розтин тих, хто померли в лікарні під час лікування. Якщо у померлого немає травм. Ми робимо всі розтини з підозрою на насильницьку смерть. Співпрацюємо з поліцією, СБУ, прокуратурою, ДБР (Державне бюро розслідувань – авт.).



Чергування, суди, ексгумація

Кожен ранок у судово-медичних експертів/експерток починається з наради: обговорюють виїзди, кількість роботи, добові чергування. На службовий телефон дзвонять слідчі. З ними вони виїжджають на місце події по всьому Чернігівському району, найбільшому в області. Окрім колишнього Козелецького району, де є свій судмедексперт.

Бувають виїзди під кордон з Білоруссю. За добу в середньому 10-12 виїздів.

— Часто викликають на судові засідання, — продовжує розповідати про службові обов’язки Вікторія. — В наступному місяці мене викликали до суду. Розтин проводила два з половиною роки тому. 17 ножових поранень, вбивство. Зазвичай, всі справи пов’язані з травмами. Рідко, але проводжу ексгумацію. Коли родичі або слідчі не згодні з причинами смерті. Або потрібно встановити батьківство.

102 військових за обміном

Під час облоги міста в лютому-березні 2022 року чернігівський морг працював. Тіла зберігали в холодильниках-рефрижераторах, котрі надав чернігівський підприємець Віктор Вікторовський. Один і зараз стоїть на території моргу.

— Десять тіл з того часу ще і досі лежать на зберіганні. Невідомі. Є тіло, сильно обгоріле. Чоловіки, які добровільно пішли в тероборону. Ніде не реєструвалися. Всі забори по ДНК відібрані, відправлені в Київ.

В червні наше бюро провело репатріацію (повернення на батьківщину). До нас привезли 102 тіла наших полонених військові, яких обміняли на росіян. Всі поки що невідомі. Загиблі різних років. Ми повинні провести судово-медичну експертизу.

Вікторія їздила на тренінг, що проводила міжнародна організація зниклих безвісти осіб. П’ять днів в Боярці на Київщині проводила розкопки масових поховань.

— За кордоном є таке поняття як судово-медична археологія, — пояснює. — Коли наші військові звільняють окуповані території, потрібно їх досліджувати. І там є масові поховання. Просто викопати тіло не можна, це треба робити правильно. Була в Дніпрі, де вивчали судово-медичну ідентифікацію по зубах.

***

Вікторія не шкодує, що замість гінекології обрала колись судово-медичну експертизу і радить дівчатам, які роздумують про майбутній фах, також не сумніватися й обирати фах, який буде до душі.

Джерело: газета "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: