Призерка Чемпіонату Європи з легкої атлетики Ангеліна Шепель: «Хочу виступати так, щоб ніхто не зміг мене «обштовхати»

Добавить новость

Пятница, 9 Августа 2024 15:19  |  Просмотров: 708

Наприкінці липня місцеві ЗМІ повідомляли про успіх молодої спорт­сменки з Мени Ангеліни Шепель, яка ста­ла срібною призеркою Чемпіонату Європи з легкої атлетики (штов­хання ядра) серед юні­орів, що проходив у липні в Словаччині. Сьогодні розповідаємо про талановиту юніорку детальніше.



...Більшість ровесни­ків Ангеліни тільки починає планувати майбутнє. А вона мчить у нього семимильними кроками. Адже мета по­ставлена неабияка — стати олімпійською чемпіонкою зі штовхання ядра.
— Судячи з нинішніх ре­зультатів, так і буде, — каже начальник відділу фізичної культури і спорту Менської міськради Олександр Карпенко. — Росте зірка рівня Оксани Зубковської.

Зубковська, нагадає­мо, теж менянка, чотирира­зова параолімлійська чем­піонка, рекордсменка світу в стрибках у довжину серед спортсменів із вадами зору. Вони з Ангеліною навіть на­родилися в один день — 15 липня. Обидві — вихованки Надії Таратухіної заслуже­ного тренера України. У свої 77 Надія Петрівна не про­сто працює (у Чернігівській обласній дитячо-юнацькій школі з олімпійських видів спорту — на базі менської ДЮСШ), а й готує перемож­ців. Лише на змаганнях, що проходили наприкінці цьо­горічного квітня в Кам’янці-Подільському, — другому етапі Кубка України з легко­атлетичних метань — менські спортсмени завоюва­ли 5 медалей: золоту і по дві срібні та бронзові.

«Золото» було в 15-річ­ної Ангеліни Шепель. Ядро вагою 3 кг вона штовхну­ла на 17 м 62 см — на 4 м З см далі, ніж на початку люто­го 2022-го в Сумах, коли — у 13 років — стала чемпіонкою України (у 2023-му рекорд­ний результат юної спортс­менки був 14 м. 90 см).

На змаганнях у Кам’янці-Подільському Ангеліна оно­вила особистий і національ­ний рекорди. Після оголо­шення результатів спортс­мени і тренери вітали рекор­дсменку стоячи.

А 19 липня, за три дні після свого 16-річчя, вона, штовхнувши 3-кілограмове ядро на 17 м. 9 см., здо­була «срібло» на Чемпіонаті Європи U-18, що проходив у Банській Бистриці в Словаччині. Попереду — тільки грецька спортсменка Ма­рія Рафалідо з результатом 18 м 46 см. Третє місце теж у гречанки — Анастасії Андреаді (16 м. 70 см).

— Я щаслива! Це було дуже круто, — не приховує емоцій Ангеліна. Свій успіх вона присвятила — у першу чергу — захисникам Украї­ни, а також усім, хто підтри­мує і вірить у її успішне спор­тивне майбутнє.

Дев'ять класів Ангеліна закінчила в Мені — у місь­кій ЗОШ ім. Шевченка. Ни­ні навчається (піде до 11-го класу) у школі при олімпій­ському коледжі ім. Івана Піддубного в Києві. Крім уроків, у неї по два тренування на день. Кожне — до двох го­дин. І постійна участь у зма­ганнях різних рівнів: Ангелі­на Шепель — у складі олім­пійської збірної України.

— Не завеликі наванта­ження? — запитую. — Тим більше що живеш далеко від дому, від батьків.
— Нормальні. Тут усе ду­же чітко продумано - починаючи від меню в їдаль­ні (харчування безкоштовне. — Авт.).

- Вона впорається, — каже про вихованку Надія Таратухіна, згадуючи, як мама привела Ангеліну до легкоат­летичної секції. Без жодних амбітних планів. Просто щоб тут жвава дівчинка «випуска­ла пару». — Вона тоді була у 5-му класі. Але вже з бійців­ським характером. І неаби­яким потенціалом. Розуміла все з півслова. Та поки не ви­значилася остаточно, кілька разів кидала секцію. А коли поверталася, починати доводилося мало не спочатку. Бо з кожним пропуском тре­нування втрачаються швид­кість, координація, «стрибу­чість», сила поштовху.

Зате коли переконалася, що штовхання ядра — це її спорт, працювала не повну.

У восьмому класі вже мала перший дорослий розряд.

Змагатися із суперника­ми, які старші за віком, для Ангеліни — звична справа. Скажімо, цієї зими вона ви­борола «срібло» на дорос­лому Чемпіонаті України: штовхнула ядро вагою 4 кг (для її вікової категорії воно на 1 кг легше) на 14 м 98 см. Зі старшими за віком супер­ницями Ангеліна змагалася і в Банській Бистриці.

— Скільки медалей уже маєш?
— Точно навіть не скажу. Близько 60-ти.

— За кордоном, крім Словаччини, виступала?
— У цьогорічному берез­ні я представляла Чернігів­щину на Кубку Європи з лег­коатлетичних метань у Пор­тугалії — у місті Лейрія. Мій результат - 14 м. 28 см. За підсумками двох фіналів у мене восьме місце. А в нашої збірної — перемога в ко­мандному заліку.

— Як відомо, спортс­мени — люди забобонні, тож часто перед змаган­нями проводять якісь ри­туали: надівають шорти задом наперед, цілують м’яча, обвалюють ключку в дитячій присипці тощо. Як ти налаштовуєш себе на перемогу?

— Передивляюсь по кіль­ка разів одяг і взуття. Переві­ряю, чи достатньо спортив­ної магнезії. Вона необхід­на для збільшення тертя між пальцями рук і ядром. Пере­конуюсь, що на місці інші за­соби. Продумую кожен рух. Але стараюсь не накручува­ти себе, щоб не перегоріти.

Є ритуал тільки в кінці зма­гань - обійняти тренера.



Із суперницями - гречанками (зліва направо) Марією Рафалідо та Анастасією Андреаді

— Вправа зі штовхання ядра триває менш ніж хви­лину. Встигаєш про щось подумати за цей час?
— У вихідному положенні (коли ядро біля шиї. — Авт.) повністю зосереджуєшся на фінальному зусиллі. Коли поштовх уже зроблено, про­сто завмираєш в очікуванні результату. Ніяких думок.

— Що в твоїх найближ­чих планах?
— Закінчити школу, всту­пити до коледжу. І не тільки брати участь у змаганнях, а й виступати так, щоб ніхто не зміг мене «обштовхати»!

Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: