Марина Білець проміняла роботу у банку на власну справу в індустрії краси

Добавить новость

Понедельник, 3 Июля 2023 19:25  |  Просмотров: 3407

Марина Білець має економічну освіту і за фахом працювала в трьох банках Сосниці. Нині молода жінка повністю змінила рід занять і знайшла себе в індустрії краси. Її дні розписані на тиждень вперед. Майстриня зізнається, що ніяких курсів спеціально не закінчувала. Теорію вчила по відео в інтернеті. А ось практику проходила цілих півроку і тренувалась на мамі.



Щоб бути гарною жінкою, мало просто нею народитись. Все життя слабка стать підкреслювала свою красу. Сотні і більше років тому створіння з адамового ре­бра мали свої секрети і вдало ними кори- стувались.Таємниці привабливості зараз інші - сучасна жінка може змінитися пов­ністю.

Це той випадок, коли ще в юності в тобі зріє бажання навчитися одному, але ти зважуєш все і обираєш інше. Та через роки життя поведе тебе в ті двері, які ти колись не відкрив. І бажання, що лежали багато років глибоко в душі, заговорять до рук твоїх: «А пам’ятаєте, як колись..?»

І вони починають робити справу. Сміливо! Впевнено! А головне - в радість!

Марина Білець виросла в Сосниці, се­ред неймовірної краси, у тихому куточку Новеселля, де з усіх сторін на тебе див­ляться спокійні погляди величавих, му­дрих дерев. Ходила до гімназії. І ось сто­рінки з розділу «шкільне життя» роки пе­регорнули. А далі - ким ти хочеш бути?

Думки в голові Марини перегукувались між собою: медсестра, перукар. Та про медич­ну справу вони швиденько кудись полеті­ли. Дівчина все більше уявляла, як вона руками творить жіночу красу і вступила... до Сосницького технікуму. Професія бух­галтера більш престижніша, переконали батьки. Та і технікум ось - і вдома, і вчи­шся. Послухала і вступила. Далі закінчи­ла Чернівецький регіональний інститут, філія якого була в Сосниці. Навчалась заочно. Прагла самостійності і два з половиною роки паралельно працювала в Києві офіці­антом. Та серце повернуло додому - кохання! Вийшла заміж. Освіта дала і роботу. 34-річна жінка працювала в трьох банках Сосниці, в ліцеї. Остання посада - шести­річний термін в «Полікомбанку». Виховує родина синоч­ка Нікіту, який цієї осені піде до 1 класу.

Зараз банк закрився, та Марина без роботи не зали­шилася. Вже три роки, як жінка займається однією зі сфер в індустрії краси - робить манікюр. Та почалося все набагато раніше, ще працюючи в банку. А почалося з того, що братова дружина віддала Марині все необхідне для цього. Раніше невістка займалася нігтями, та вони поїхали до Німеччини і це все їй стало не потрібним. Чорноброва красуня не закинула в куток обладнання - навпаки. її руки колись так хотіли творити людям красу! Почала вчитись самотужки. Передивилась багато відео майстер-класів по інтернету. Теорія зрозуміла, та потріб­на практика для досконалості. Першим її клієнтом ста­ла мама. Ірина Василівна підтримала доньку в її бажан­ні розвиватися і півроку Марина практикувалась на ній.

- Мама підказувала: «Тут краще отак, а гарніше вий­де, якщо зробити по-іншому». Тоді сусідці стала робити. Плата символічна, тільки за матеріалами. Згодом інша сусідка стала моїм клієнтом. Так коло більшало, - розпо­відає майстриня.

Марина не ставила високу ціну, адже досвід був зама­лий, тому і стали звертатись дівчата і жінки: «А мені зро­бите?» Так і закрутилося. Робота менеджера в банку, у вихідні — манікюр.

- Я стала розриватись між роботою і клієнтами. Бажаючих більшало, а вільного часу меншало. Добре, що банк закрили, і в мене не став вибір піти звідти, - жартує і посміхається Марина. - Якби установа залиши­лась, то довелось ще б довго жити такими темпами. А так все вирішилось само собою. Я остаточно присвятила себе манікюру. Тато виділив мені місце в себе на роботі.
Приміщення в центрі, зручно для мене і клієнтів. Та і кожен знає, де знаходиться «фотографія» в селищі, тому знайти легко, хто вперше. Та і тато під боком - це вели­кий плюс. То каву мені принесе, то булочку піде купить, бо в мене на це часу іноді взагалі нема, - посміхається Марина.

- А як зараз з клієнтами, чи вплинула війна? - ціка­вимось.
- Зовсім ні. Ніяка війна не змусить забути, що вона - жінка! Минулого року я вийшла працювати 6 березня. Жінка дзвонить і каже: «Марина, танки ніби їдуть звідси, давай завтра подивимося, що і як, і ти зробиш мені нігті». І таких було декілька. В той день я зробила три манікю­ри, -розповідає майстриня.

- А мода на щось конкретне існує в цій сфері?- ціка­вимося.
- Ні, все залежить від самої людини. Молодь любить довгі нігті і здебільшого такі робить.Категорія від тридця­ти п’яти і за сорок років просить щось охайне, не довге, щоб на городі не заважало працювати. Робота в порядку, руки помив і вони гарні. Молодь зараз звернула увагу на молочний колір, нюдовий. Мабуть, це війна диктує - їм хочеться спокою, щоб просто було в порядку і все. А за­галом кожен обирає те, що любить. В мене одна клієнтка обожнює французький манікюр. Який би колір це не був, а вже разів десять підряд ми завершимо роботу улюбле­ними лініями французького стилю. Замовляють синій, і навіть зелений.

- А чи були розчаровані в кольорі красуні? Ось захоті­ла такий то колір, а тоді не сподобалось?
- Одного разу клієнтка захотіла помаранчевий. Зробила. А через три тижні вона подзвонила, щоб зроби­ти новий. Зазвичай через 4 тижні звертаються. Та вона сказала, що не подобається їй цей колір, тому хоче від нього якнайшвидше позбутись, - з посмішкою ділиться Марина.

- А балакучі жінки не набридають під час розмови? Не відволікають від роботи розмовами?
- Навпаки, мені подобається, коли люди розмовля­ють. Ти ніби розташовуєш людину до себе. А коли лю­дина взагалі мовчить, то відчуваю себе якось не так, - каже жінка.

- Ви переробили сотні варіантів, чи є у вас свій улю­блений колір? - запитали.
- Так, я люблю синій і фіолетовий. Ось і зараз в мене ці тони. Нещодавно одній жінці зробила манікюр. В кінці ро­боти зняла рукавички, адже працюю в них, і вона побачи­ла мої нігті. «Як гарно, наступного разу і мені щоб так по­фарбувала. Спрацювало як реклама, - щиро розповідає.
Щовечора всі інструменти стерилізую. Замочую, мию під проточною водою і кладу в сухожар. В мене ціна одна з нижчих в окрузі, тому бажаючих вистачає. Мій день роз­писаний погодинно на тиждень, а то і більше наперед.

- А були такі випадки, коли клієнтка не прийшла і не попередила про це?
- Так. Три рази було таке. Причому це одна і та ж лю­дина. Я характер маю м’який, тому жодного разу їй нічо­го не сказала, - посміхається Марина. - Робота подоба­ється, тільки спина болить. Я сиджу весь день і при цьо­му руки постійно в напрузі.
Марина розповіла, що найстарша жінка, яка ходить робити свої руки гарними, віком 63 роки. Декілька років один раз була навіть старша - наводила красу на світ­ський захід. А наймолодша - це 10-річна дівчинка. Мама привела її не для фарбування, а щоб прибрати кутикули. Вони дуже наростають і заважають. Тихенько, легенько її прибрали. Дівчинка пішла задоволена. «Я такого ще не робила, мені сподобалось», - сказала вона.





Заходять до салону і чоловіки. Та веде їх сюди не так краса, як ті ж проблеми з наростанням кутикул в шкіру. Тому це скоріше медична процедура. Хоча були випад­ки почистити руки перед тим же виходом в люди на від­повідний захід.
Марина каже, що жінки завжди хочуть бути гарними. Особливо бум перед Новорічними святами, 8 березня і так далі.
Добре, що в добі тільки 24 години, бо тоді б взагалі ро­дини б не бачила.

- В мене тільки неділя вихідний. За один день намага­юсь зробити все і по можливості вибратись з чоловіком і сином хоча б до Десни на прогулянку. Чоловік зранку йде на роботу і приходить о 22 вечора, отак і бачимось. Добре, що дідусі і бабусі живуть недалеко, то забирають Нікіту, коли ми зайняті. Велика їм вдячність за це. Раїса Андріївна і Володимир Віталійович завжди виручать, коли треба. А як поїде до моїх батьків на Новоселля, то там в будинок не заженеш. Кругом воля, пісок, босий любить бі­гати. «Я буду у діда і баби мільйон днів жити», - так гово­рив мені, - сміється мама. - В чоловікових батьків кварти­ра, а тут ні машин на дорозі, ні людей чужих. Воля. Тільки комарі та мошки зараз дошкуляють, - жартує.

А є ще одна причина, чому онуку подобається гостю­вати у Миколи Григоровича і Ірини Василівни. Хоч і Убідь не далеко, та дід на риболовлю онука не водить. «Я ри­бак той, що любить рибу на сковороді», - жартує Микола Григорович. А ось бабуся Ірина Василівна має хобі, яке ох, як вабить Нікіту - вона сама плете іграшки. І це теж той випадок, коли яблуко від яблуньки... Жінка освоїла цю науку декілька років тому і теж навчилась вмінню в інтернеті, дивившись відео майстер- класів. Наша газета вже розповідала раніше про умілі руки Ірини Василівни Шуляр. Так ось онук кожній новій іграшці радіє, адже вони дійсно гарні. В дорослих подив і захоплення викли­кають, а в дитини і поготів.

Скільки днів можна носити гель-лак

Фахівці вважають, що строк носіння гель-лаку триває 10-14 днів. Після двох тижнів покриття знімають, і най­частіше через появу відколів чи вицвітання кольору.

Та втрата естетичної привабливості не головна причи­на зняття манікюру. За два тижні гель-лак в’їдається у структуру нігтьової пластини. І тоді, аби зняти гель-лак, потрібна більш агресивна дія, що, безумовно, зашкодить нігтям. Ось головна причина того, чому не можна пере­ношувати гель-лак.

Ось така розповідь про чарівну жінку, яка щодня чекає своїх клієнтів. Хай не перукар, але сфера одна - інду­стрія краси, де твої руки роблять когось гарними. Успіхів!

Наталія МАТВІЄНКО, “Вісті Сосниччини”

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: