Староста Сергій Кращіненко вірить, що у Малківку неодмінно повернуться лелеки
Малківка - село невеличке, але охайне і чисте. Чистота і порядок - перше, що впадає в очі, коли сюди заїжджаєш. З цього і розпочинаємо розмову зі старостою Малківського старостинського округу Сухополов’янської сільської ради Сергієм Кращіненком.
Куди ж без помічників?
«Щороку стараємось виділяти хоч «кілька копійок» на дорогу, обов’язково проводимо випилювання і вирубування парослі, - розповідає Сергій Олександрович.
- А тон задає Денис Михайлович Росовський, керівник нашої громади. Людина на своєму місці - це вже точно. Коли проводимо спільні роботи, у всьому він допомагає».
Однією з останніх добрих справ, ініційованих Денисом Михайловичем, є заміна опори під лелечим гніздом, яке вже стало символом Малківки. Тепер птахам можна буде не переживати, що їхня домівка впаде додолу - опора міцна і висока.
«Керівник громади доклав багато зусиль, аби врятувати лелече гніздо, він турбується не лише про матеріальне, а і про духовне, - продовжує староста. - Також кілька слів хочу сказати і про нашого інвестора Миколу Володимировича Марусенка. Він - малківський, корінний. Батьки його тут проживали, сестра живе і він сам. Микола Володимирович обробляє наші землі і дуже велику соціальну роботу проводить у селі».
Так, за рахунок інвестора у селі вивозиться сміття. Виділяє солярку, трактор, працівників. Сельчанам лише двічі на місяць треба виставляти сміття біля дворів, працівники ж вантажать його у трактор і вивозять на прилуцьке сміттєзвалище.
Вирубування і випилювання порослі на узбіччях - також зона його відповідальності. Інвестор закупив гілкорізи і щепорізи, на яких поросль переробляють на дрова.
Зараз він проводить у селі розпилювання аварійних дерев. Дрова передав школі, де твердопаливний котел встановлено також на його кошти. Вчителі і учні (їх у школі - 25) дуже вдячні інвестору за турботу.
«Влітку узбіччя викошує, взимку прибирає сніг, - розповідає староста. - Його техніка, його люди, все за його рахунок».
А ще у власності Миколи Марусенка перебуває місцевий будинок культури. Спочатку він взяв його в оренду з правом викупу, але без зміни цільового призначення. Договір оренди закінчився - інвестор його викупив. На другому поверсі обладнано офісні приміщення: відділ кадрів,
бухгалтерія, кабінет керівника. Перший поверх віддано під культуру. Там молодь і люди поважного віку танцюють і співають.
«Заклад функціонує повністю за рахунок Миколи Володимировича, - додає Сергій Олександрович. - Комуналка, ремонтні роботи, оновлення бази - все на ньому».
Крім культурного дозвілля, у невеликій Малківці є й кабельний інтернет «ТІМ». Проводили його також за рахунок інвестора, за договором про співпрацю.
Про душевну щедрість малківців
«Люди у Малківці дуже хороші, щедрі, відповідальні, активні, - розповідає Сергій Кращіненко. - Беруть участь у суботниках, інших роботах з благоустрою. А ще у нас постійно проводиться збір гуманітарної допомоги для військових, і постійно усі волонтери, які з нами співпрацюють, задоволені».
Рік тому лише за тиждень малківці назбирували по 4 повних мікроавтобуси допомоги.
«Зранку приходжу на роботу, - згадує староста, - а з нашої військової частини телефонують, що хлопцям треба передати їжі. Оголошую збір. О 15.00-16.00 приїздить «бус», і ми навантажуємо його повний продуктами».
Для допомоги військовим провели і два благодійних концерти. Один підготував Сухополов’янський центр культури і дозвілля. Тоді назбирали 15 тисяч гривень. А 11 лютого відбувся концерт, повністю підготовлений силами Малківського будинку культури. Зібрали і передали ЗСУ 21 тисячу гривень.
«Ще перед Новим роком волонтерська організація, з якою ми давно співпрацюємо, попросила передати хлопцям на передову смаколики і потрібні речі, - згадує Сергій Олександрович. - За 10 днів ми зібрали повний «бус» необхідного, починаючи від шкарпеток і цигарок і закінчуючи овочевою консервацією, салом і тушонками».
А ще у Малківці, як свідчить оголошення на зупинці, збирають баночки для окопних свічок. Загалом наближають перемогу всіма силами.
Село активне і живе
У Малківці і Сухоярівці, селах старостату, на двох - 276 дворів, 663 жителі.
«У сфері самоврядування працюю з 2010 року, - розповідає староста. - Можу сказати, що за цей час чисельність населення у нас стабільна».
Сергій Кращіненко розповідає, що у селі проживає багато молоді. Це через те, що до Прилук близько, де вони мають роботу. Туди добираються автобусом.
Сполучення, за словами старости, зручне, а до війни було просто ідеальне. Вранці люди встигають доїхати на роботу, ввечері повертаються.
Будинків на продаж у Малківці мало. Їх або прилучани купують під дачі, або люди з дальніх сіл сюди перебираються. Середня ціна будинку у селі, каже Сергій Олександрович, складає 4-5 тисяч доларів. Це такий, куди можна заходити і жити. Де є світло, вода і газ.
«Село активне і живе, - підсумовує староста. - Нема у нас такого, що лише старички віку доживають. У нас багато молоді. І діточок немало народжується».
Що ж, нехай так триває і надалі. Нехай добрі, щирі і щедрі люди виховують таку ж зміну.
Джерело: газета “Прилуччина” та “Прилучаночка” від 16.03.2023, Андрій БЕЙНИК
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Кращіненко, Малківка