Чернігівка розповіла про адаптацію українців до життя у Франції
Наталія Соколова народилася в Чернігові, навчалася в гімназії 31. Там дівчина почала поглиблено вивчати іноземні мови, чому сприяла і співпраця навчального закладу з асоціацією «Liouba Lorr'Ukraine». У віці 12 років вона вперше за підтримки цієї організації побувала в Франції. З того часу підтримувала стосунки із подружжям Флор та Лоран.
Дівчина закінчила університет імені Б.Грінченка в столиці за спеціальністю «англійська і французька філологія». До війни вона працювала у Києві викладачем англійської та французької мов у школі іноземних мов «Speak Now».
З початком повномасштабного вторгнення Росії Наталія вирішила їхати за кордон. Звісно, вибір було зроблено на користь Франції. Там дівчину зустріло її знайоме подружжя. Деякий час вона мешкала в них.
Спочатку Наталія займалася волонтерством, допомагаючи українцям, які не знали мови, з оформленням документів у префектурі міста Нансі. Потім її запросила на роботу асоціація ARS (Accueil et réinsertion sociale) на посаду соціального працівника і перекладача. Під її опікою перебували 200 українців, розселених в різних містах департаменту Meurthe-et-Moselle. Зараз дівчина живе, працює та навчається на північному сході Франції - у місті Нансі, регіон Гранд Ест, що відомий ще як Лотарингія.
Загалом вважається, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до Франції виїхали понад 100 тис. українців.
Place Stanislas, спадщина UNESCO - Головна площа міста Nancy (Нансі)
Porte de la Craffe - це найстаріший пам'ятник в історичному центрі Нансі та єдиний залишок середньовічних укріплень
Умови життя українців у Франції
Найчастіше українці, які прибувають до Франції в пошуках захисту від війни, потрапляють до центрів переселенців. Вони зазвичай розташовані на базах відпочинку, в спорткомплексах. Одна родина (найчастіше це жінка з дітьми) може розраховувати на окрему кімнату. Це не автономне житло, а спільне. І в таких умовах доводиться укранцям мешкати 3-4 місяці, доки їм запропонують соціальне житло. Наталія говорить про Нансі - там найчастіше переселенцям пропонують житло не в місті, а в приміських територіях - йдеться про невеликі містечка поблизу центру регіону. Перші пів року оренда житла для українців була безкоштовною. Зараз усім потрібно сплачувати самостійно 25% від вартості оренди. Наприклад, оренда однокімнатної квартири в місяць становить 400 євро, то сплачувати доведеться 100 євро. Можна самостійно орендувати квартиру і подати документи в організацію CAF на відшкодування, тоді сума відшкодування розраховуватиметься індивідуально. Однак для самостійної оренди житла потрібен, як правило, робочий контракт та гарант.
Краса французького села. Colline de Sion
Для перебування у Франції легально потрібно мати APS (autorisation provisoire de séjour) - це дозвіл на тимчасове проживання. Видають його на 6 місяців з правом поновлення.
Перша інституція, що допомагає українцям фінансово, доки люди не працюють, це OFII – Office français de l’immigration et de l’intégration – служба еміграції та інтеграції. Вона видає картку, на які щомісяця будуть надходити грошові виплати. Соціальні виплати становлять 460 євро в місяць на дорослого.
У Франції вітають бажання українців працювати. Для цього потрібно зареєструватися у Pôle Emploi-центрі зайнятості. Там можна записатися на курси французької, а потім знайти роботу. Якщо людина працевлаштовується, то соціальні виплати їй скасовують.
За спостереженнями Наталії, чимало вимушених переселенців з України вже працевлаштувалися. Звісно, на початку без знання чи з мінімальним знанням мови це найнижчі позиції - прибиральники, помічники шеф-кухаря, працівники супермаркету, оператори пралень. Є випадки працевлаштування на підприємства - завод кришталю, завод із виробництва сирів. Мінімальна заробітна плата - нетто у Франції становить 1353 євро (після вирахування податків), при робочому тижні - 35 відпрацьованих годин. Робота у вихідні та святкові дні оплачується за подвійним коефіцієнтом.
Український диплом не дозволяє працювати за спеціальністю, якщо ви лікар чи вчитель, приміром. Потрібно звернутися до організації, яка валідує дипломи про вищу освіту - ENIC NARIC- центр визнання дипломів, або вступити до французького вишу й отримати місцевий диплом. До речі, молодь так і робить.
Освіта
Наталія Соколова минулого року вступила на навчання до університету Лотарингія в Нансі (université de Lorraine), обравши для вивчення англійську та іспанську мови.
За її враженнями, це сучасний навчальний заклад, в якому прагнуть створити умови для цікавого і змістовного дозвілля студентів.
Раніше у Франції вища освіта для іноземців була платною, для громадян країни - безкоштовна. Цього року через війну в Україні державні виші приймали на навчання українських студентів теж безкоштовно. Наталія допомагала з документами п’ятьом українкам вступити до університетів.
Для вступу потрібно надати підтвердження знання французької мови на рівні В2 чи С1, а також мотиваційний лист. Іноді абітурієнта ще можуть запросити на співбесіду. Обмежень за віком для вступу до французьких вишів немає.
«Тут достатньо відкрита освітня система, й у будь-якому віці можна вступати в університет, кардинально змінити сферу діяльності. Соціальні служби зможуть надати підтримку», - розповідає Наталія Соколова.
Громадяни Франції вступають в університети традиційно у 17 років - після закінчення ліцею (старшої школи). Шкільна освіта починається з 6-ти річного віку і включає початкову, середню (колеж)та старшу школу.
Відвідування дитячого садку обов’язкове з 3-х років, хоча декретна відпустка для переважної більшості працюючих мам закінчується через 3 місяці після народження дитини. Маленьких дітей батьки віддають у яслі.
У Франції за кожною українською родиною, де є діти, закріплюється соціальний працівник, який допомагає з влаштуванням дітей до дитсадку чи школи. Діти достатньо швидко адаптуються і вивчають французьку мову в середовищі однолітків. Українки теж отримують доромогу на дітей. Організація CAF(КАФ) надає грошову допомогу для оренди житла, а також мамам, у кого двоє та більше дітей.
Медична допомога
Наталія Соколова розповідає, що всі українці, які отримали прихисток у Франції, мають медичне страхування (Assurance Maladie). Воно покриває більшість звернень за медичною допомогою, навіть стоматологічною (тільки послуги ортодонта не покриваються).
Дівчині довелося пару разів звертатися до лікарів, і якістю послуг, ставленням вона залишилася задоволена. «У лікарні персонал - ввічливий, привітний. У Франції я не зустрічала жодної людини, яка б не мала медичного страхування», - зауважує Наталія. У більшості випадків медичне страхування оплачує роботодавець, іноді це роблять громадяни країни самостійно.
Більшість медикаментів продаються в аптеках за рецептами.
Транспорт, сортування сміття
Переважна більшість французьких родин має автомобіль, часом не один. Особливо це важливо для тих, хто живе за містом, а працює в місті. Вартість пального недешева, місцеві жителі постійно нарікають на це. Влада прагне обмежити використання приватних авто, і у вихідні громадський транспорт є безкоштовним для всіх.
У містах Франції добре розвинений громадський транспорт. У Нансі, приміром, є трамваї, автобуси. Вартість проїзду - 1,5 євро.
Також популярними є велосипеди.
У міжміському сполученні - електрички. До речі, вартість квитка може бути різною навіть до одного пункту сполучення, залежно від дня і часу. Наталія згадує, що до Парижу їздила швидкісною електричкою за 40 євро в один бік, хоча може бути вартість і 50, і 83 євро. Молодь до 27 років можуть оформити картку - carte jeune та мати знижку на міжміський проїзд 30% у швидкісних потягах.
Для українців проїзд у громадському транспорті в Франції залишається наразі безкоштовним.
Також впадає в очі турбота громадян країни про довкілля. У більшості міст Франції запроваджений роздільний збір сміття. Найчастіше виокремлюють папір, скло, пластик, органічні відходи, для яких встановлені окремі баки. Можна навіть отримати безкоштовні пакети для сортування. До формування відповідального ставлення до природи у Франції підходять дуже серйозно і сортувати сміття навчають дітей зі школи.
Традиції харчування
Франція має славу гастрономічної країни. Наталія говорить, що в місцевих крамницях можна знайти всі продукти, окрім творогу.
Поширені як великі маркети, так і маленькі крамнички. Особливо популярні пекарні. У них можна придбати хрусткі багети чи тільки-но спечені круасани, різну випічку. Французький сніданок, дійсно, є таким, як часто зображають у фільмах - кава і круасан. Наталії з місцевої випічки подобається «кіш лорен» - відкритий пиріг із шинкою.
Boulangerie (буланжері)-французька булочна
Придбати звичні українцям оселедці чи згущене молоко можна у вірменських крамницях. Вони теж поширені у Франції.
Також є біокрамниці, продукти там мають підтверджену якість вирощування в натуральних умовах та дорожчі.
Серед місцевих жителів поширена звичка закуповувати продукти на деякий час, найчастіше - тиждень. Середні витрати на харчування складають 300 євро на місяць на одну людину.
Варто враховувати, що в неділю всі крамниці будуть зачиненими, адже це день для відпочинку і сім‘ї.
Ставлення до українців
Наталія підкреслює, що французи - дуже доброзичлива нація. Під час звернення за допомогою - не відмовлять, навіть з мовним бар’єром докладуть зусиль, аби допомогти. Під час війни французи проявляють солідарність з українцями, збирають кошти, направляють допомогу. Прапори України можна побачити скрізь. Один із них, наприклад, розміщений на будівлі мерії міста Нансі. Крім цього, у багатьох книжкових крамницях можна не тільки знайти переклади українських письменників, поетів, а й книги французькою мовою про нинішню війну в Україні.
Підручники для вивчення української на полицях французьких книгарнь
Книги про війну в Україні
Солідарність з Україною. Прапор на мерії міста Нансі
За спостереженнями чернігівки, більшість українок, які перебувають у Франції з дітьми, хочуть повернутися додому. Молодь у Європі, на її переконання, набирається нового досвіду, опановує, як мінімум, ще одну іноземну мову, вірить у перемогу ЗСУ, допомагає одне одному та готова реалізовувати нові можливості в Україні.
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.