Любов Романець розповіла про секрети паперового лозоплетіння

Добавить новость

Вторник, 1 Февраля 2022 15:39  |  Просмотров: 13096

Чи знали ви, що «Нові горизонти» не лише приємно читати, з них можна виготовити корзинку, шкатулку чи навіть вазу. Друге життя прочитаним газетам дає Любов Іванівна Романець із Коропа: жінка з газетних «гілочок» створює справжню дивовижу.



На плетіння інтернет надихнув

Скільки цікавих, талановитих, неймовірних людей стали героями нашої газети завдяки Фейсбуку. Тільки-но побачивши у соціальній мережі незвичайне фото, відразу прокидається журналістська цікавість. І вже за мить - у пошуках контактів людини, котру хочеться бачити героєм публікації.

Ось так приблизно все й було, коли у Фейсбуці натрапила на світлини з виробами у техніці паперового лозоплетіння Любові Романець. Святкові кошики і вазочки, хлібнички і будиночки для праски... Ой, чого лиш не наплели золоті руки коропської майстрині.

- Звідки у вас з’явилася ідея із газетних трубочок плести? - відразу поцікавилася у Любові Іванівни.

- Знаєте, вимушена була шукати собі заняття до душі, бо захворіла. Я майже тридцять років у терапевтичному відділенні лікарні проробила, а три роки тому хвороба мене скосила. Проблеми з ногами, тож нині майже й на вулицю не виходжу, - розповіла жінка. - Я ж давно рукоділлям займаюся. Онучаткам гачком в’язала тапочки, кросівочки. Та вони вже виросли, такого носити не хочуть. Тож і почала шукати, чим же ще можна було зайнятися. Побачила в інтернеті, на ютубі, як із газетних трубочок плетуть. Зацікавилася. І собі вирішила спробувати.

Спочатку важко було. І трубочки для плетіння за товсті були. Іноді навіть взагалі не виходило ту трубочку скрутити. Починала плести, газетні лозинки сухі, не гнуться, ламаються. А коли зробила перший виріб, то дуже задоволена була, що у мене все вийшло. Хоча зараз подивлюся, таке воно вже коряве. Але свої перші роботи я не викидаю, зберігаю, вони для мене цінні.

Поки трубочка волога - вона слухняна

У техніці паперового лозоплетіння важливо все: і правильно трубочку скрутити, і обробити її, і форму відповідну для майбутнього виробу підібрати.

- Не всьому можна навчитися з інтернету, з перегляду відеороликів. Багато чого довелося опановувати самостійно, як-то кажуть, методом спроб і помилок. По-перше, газетний листок має бути рівненьким. Якщо його вже зігнути чи пом’яти - можна й не пробувати з нього щось робити. А ще важливо, щоб газетка під дощем не намокла. Бо ж її тоді не лише не почитаєш, а й не скрутиш нічого, - із важливих технологічних моментів розпочала знайомити зі своїми роботами пані Любов. - Потім скручені лозинки треба обробити: ґрунтовкою, морилкою і фарбою. Дати трохи підсохнути. Але ж не повністю. Трубочки мають бути вологими, бо якщо вони стануть сухими, то для роботи вже не згодяться: вони не гнуться, навіть ламаються. Тому їх у пакет замотую. Залишаю не схованими лише кінчики, бо вони навпаки мають бути сухими. Якщо ж вони вологими будуть, то не вдасться одну трубочку з іншою з’єднати. Лозинки зарізаються і всовуються одна в одну, а кінчики клеєм змазуються.

А ви колись пробували скрутити лозинку з газети? І не просто скрутити, а щоб вона ще й гарно впліталася у виріб. Це непросто. Треба мати не лише гарний матеріал, а ще й терпіння та навички.

Любов Іванівна у своїй роботі використовує не лише газетний папір. Крутить жінка трубочки ще і з касових стрічок. Є вироби, для яких використала ще й аптечні брошурки. І хоча, зізнається, що вони надто грубі і зовсім не хотіли сплітатися, проте все ж таки піддалися у вмілих руках Любові Романець.

- Хоча великі майстрині, за якими в інтернеті слідкую, купують спеціальний папір. Та я на свою пенсію цього дозволити не можу, -розповідає Любов Іванівна. - Для роботи мені потрібно багато газет. Це добре знають мої близькі, тож періодику не викидають, а всю мені передають.

- Цікаво, а ви плетете ось ці шкатулочки, корзинки і роздарюєте чи й продаєте?

- Чесно, то в мене дома не так і багато всього. Друзі, рідні приходять у гості, побачили мій новий виріб і собі такий хочуть, тож дарую. Дещо і продати вдається. Недорого, правда. Та мені головне, аби на клей та фарбу вистачало, - відповідає співрозмовниця.

Найвища оцінка - щира вдячність



Виявляється, паперові лозинки не самі по собі сплітають і виходить якийсь виріб: паперові трубочки потрібно обплітати навколо якоїсь форми. Тож у хід ідуть і пластикові відерця, і каструльки, і навіть праска.

- Скажіть, а скільки ви часу витрачаєте на створення виробу, корзинки, приміром? - цікавлюся.

- Ось давайте разом прикинемо. За пів дня трубочок я накручу. Потім їх треба обробити, і дати їм годинки зо дві, аби підсохли. Замотати в плівку. А тоді вже й до плетіння приступати можна. Взагалі, коли роботи домашньої нема та й здоров’я дозволяє, то виріб швидко плететься.

- І вночі, може, плетете? - жартую.

- Буває. Чоловік часто питає: «А ти спати сьогодні збираєшся?», - сміючись, відповідає. - Та це ж не через те, що у мене купа роботи і замовлення «горить», тож мушу ночами плести. Просто ця робота мене затягує. Уже як взялася, то кортить і завершити, результат якнайшвидше побачити. Знаєте, це моя віддушина, я задоволення колосальне отримую.

- Ідеї для своїх виробів з інтернету черпаєте?

- Щось в інтернеті надивлюся, багато і своїх ідей втілюю, - пояснює. - Ось, приміром, усе не давало спокою, що прасці місця нема. Тож вирішила для неї будиночок зробити. Гарно вийшло. В інтернеті виставила це плетіння. Приходить мені повідомлення в месенджері від однієї жінки. Посить і їй такий будиночок зробити. Виконала прохання, тож виріб у Закарпаття поїхав.

Якщо є можливість, зайдіть у Фейсбук, знайдіть сторінку пані Любові і роздивіться її вироби. Це щось неймовірне. Там і різноманітні кошики і корзинки, підставки для книжок і олівців, міні-бари у вигляді млина, і гномобудиночки для найменшеньких. Не надивуєшся всім тим різноманіттям ідей, фантазії та їхнього оригінального втілення.

- Ви вже стільки усього спробували, стільки сплели. Чи є у планах втілення ще якоїсь ідеї?

- Велику вазу на підлогу хочу зробити. Але тут не все так просто. Поки що не можу підібрати форму, яка послугувала б за основу. А ще її треба робити поетапно: грунтувати, лаком фарбувати, дати просохнути, а тоді далі продовжувати плетінь.

На перший погляд може здатися, що вироби з газетних трубочок не міцні - папір же. Але це зовсім не так. Бо ж виріб гарненько розчином ґрунтовки і ПВА просочується, акриловими фарбами фарбується, лаком покривається. Ось, приміром, хлібничка на кухні у майстрині вже понад два роки служить. За необхідності господиня її промиває, просушує. А цього літа на вулиці під дощем і сонцем вазончики з квітами простояли. І нічого їм не зробилося.

Про своє хобі Любов Іванівна може розказувати довго. Адже це те заняття, яке наповнює її життя новими емоціями, враженнями, тож вона залюбки ділиться своїми роботами з іншими, виставляючи їх в інтернеті. І зізнається майстриня, що нема нічого кращого за щасливі оченята маленької дівчинки, яка отримала у подарунок оригінальний і неповторний виріб. Чи теплі коментарі друзів і знайомих. Адже саме ось цей зворотній зв’язок і дає натхнення на втілення нових оригінальних ідей, часом, здавалося б, нездійсненних.

Коропська газета «Нові горизонти» №52 (9322) від 30 грудня 2021, Ірина Боровська

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: