Хороший кухар вартий лікаря

В житті кожного з нас настає час, коли, закривши двері школи, перед нами настає вибір: куди піти і ким бути.



В Сосницькому ліцеї є дві групи, серед яких 80 відсотків учнів свідомо прийшли навчатись саме цій професії. А привело їх сюди бажання готувати. Ще до навчання вдома кожний проявив свій інтерес до кухні по-різному. Одним подобалось красиву прикрашати страву і бачити, як дивуються рідні вишуканістю на тарілках. Інші випікали торти, тістечка. Хтось виписував книги для приготування, хтось в інтернеті в першу чергу передивлявся відео з приготування. Рідні ставляться до захоплення з розумінням. Йдуть на зустріч дітям - купують потрібні продукти, адже для того, щоб з’явилась страва, одного бажання замало. А 6-річному Тимофійку, який чекає свою сестричку, що вчиться на кухаря-кондитера, мама купила відривний календар. Він щоранку бере його до рук, дзвонить до сестрички і задає одне єдине запитання...



ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ НАЙКРАЩІ

В Сосницькому професійному аграрному ліцеї навчають декільком професіям. Є серед них професія, куди йдуть навчатись за покликом серця. Професія, яку обрали діти, має найсмачніший аромат. Майже 80 відсотків учнів це ті, хто свідомо вступив саме сюди, адже керує ними любов до готування. Три роки досвідчені майстри навчають всім тонкощам, секретам кухні. Викладачі люблять своїх учнів. Воно й зрозуміло, приємно бачити вогник в очах дітей, цікавість. Є і такі, за якими взагалі спостерігають із захопленням під час практичного процесу - це дійсно віртуози. І за щоб не брались, щоб не готували - все в їх руках швидко, майстерно, вишукано. А якщо чогось не вміють, майстри навчать. Було б бажання. Ольга Микитівна Обуховська і Галина Василівна Жабко уже багато років вчать дітей всіх навиків смачної професії. Діти теж люблять викладачів. Трапляються випадки, що учні хворіють і на заняття не ходять. А коли приходить час виробничого навчання, то температура не стає на заваді і діти тут як тут. На виробничому навчанні їм найцікавіше, адже саме тут замішують тісто, викручують руками різні ватрушки, пиріжки і тістечка, печуть торти, вчаться їх красиво прикрашати. Стартовий капітал для придбання продуктів власний. Всі вносять для початку деяку суму грошей. Все, що спекли, продадуть і знову куплять борошно, цукор, масло і решту, щоб було з чого готувати наступного разу. Трохи сумно, що держава повністю не забезпечує тих, хто навчається, всіх необхідним. Та з іншого боку діти вчаться керувати коштами і знають, як заробляються кровні. В ліцеї є дві групи, де навчається понад 50 дітей. Тішить те, що близько 20 відсотків учнів, хто йшов аби куди, все-таки проявіть цікавість і знайде себе в цій професії. Ольга Микитівна працює в ліцеї майстром виробничого навчання вже 15 років, до цього 28 років працювала у райспоживспілці. А тоді директор ліцею запросив жінку сюди на роботу. Пішла. Хоча зізнається, що страх трохи був. Та була деяка впевненість, адже готувати дуже любила і вміла. Зараз не шкодує про свій вибір, навпаки має добре серце і дітей ним завоювала вже давно. Вищебечують вони біля неї, мов ті пташенята. Вона для них друг. Є серед них і такі, хто відкрив свої найбільші таємниці, про які іншим не розкажеш. Вислухає, втішить, пригорне. Адже далеко від батьківського дому їм саме цього не вистачає - маминого тепла.

Одна дівчина колись була її першою ученицею, а зараз стала колегою і сама навчає дітей. Алла Михайлівна Пантелієнко після навчання в ліцеї закінчила Глухівський педуніверситет та повернулась сюди і зараз є майстром виробничого навчання. Ольга Микитівна пам’ятає всіх учнів. Деякі не забувають свого наставника і при нагоді завітають до неї з коробкою цукерок. Вона для всіх та, хто дав міцне підґрунтя і основу. Приємним є той факт, що майже всі випускники пра-цевлаштовуються саме за своїм фахом. Багато її учнів готують в ресторанах Києва і Чернігова.

РОМАН ЄФИМЕНКО ГОТУЄ НАВІТЬ СУШІ



Колись існувала думка, що готувати -це виключно жіноча справа. Зараз погляди змінилися і серед бажаючих оволодіти цією справою є багато хлопців. Роман Єфименко місцевий. Щодня поспішає до ліцею на навчання. А привело його сюди те, що він любить готувати. Мамі на кухні допомагав постійно. Його не треба було просити. Як тільки мама бралася за щось, син з’являвся поряд. Вдома на вихідні завжди готує. Сам замішує тісто, пече пиріжки, робив суші, а ось суп, зізнається, варить мама. Та не супом єдиним, коли вдома є син зі здібностями в приготуванні. Вчителі давно помітили в Романа талант до готування і просто дивуються звідки в нього такі здібності. Охайний, делікатний, любить щоб страва красиво виглядала і подача її була вишуканою, до всього ставиться серйозно і це те, що йому подобається. Чи буде він кухарем в майбутньому чи ні - життя покаже. Тільки наука ця не важка, її за плечима не носити. Що в житті згодиться, то це навіть без сумніву.

А СОЛОДОЩІ ДІВЧИНА НЕ ЇСТЬ



Ольга Макій теж навчається у 21 групі і вона, як і Роман, є любителем готувати. Вдома мамі допомагає на кухні постійно. її мама також є любителькою кухні. Має дівчина книги для приготування, які ще раніше виписувала для себе, перечитала їх повністю і зараз відкриває їх. В інтернеті свій час проводить серед роликів, де готують різні смаколики. Любить готувати солодке, а ось сама не їсть. їй цікавий сам процес приготування. І до ліцею її привело бажання готувати. Тільки був страх, коли щось починала. Вдома це одне, а тут... Спершу казала, що не вмію, не буду. А зараз вже так навчилась, що для деяких страв їй ваги не потрібні, бо добре все визначає на око. На вихідні їду додому, до Шаболтасівки і завжди приготує мамі сюрприз - це буде якась нова страва. Мама з розумінням купує потрібні продукти - раз є бажання - нехай готує. Та мамі пощастило двічі, адже син Владислав, який на декілька років молодший від Ольги, теж пішов навчатись на ку-харя-кондитера і зараз вчиться з сестричкою в одному закладі. Та і його друг освоїв цю професію.

Ольга дома готує багато, та серед її страв ще не було суші. Впевнена, що дійде черга до них і не тільки - коли діло робиться з захопленням, то йому ще довго бути.

ВІДІРВАНИЙ ЛИСТОК З КАЛЕНДАРЯ



Марина Савицька теж прийшла до ліцею з єдиним захопленням, це любов до готування. Вдома тістечка, торти, пиріжки і решту солодощів готує виключно сама. Тільки вдома тісто не завжди виходить таке, як у майстрів ліцею, та все рівно це буде смаколик, зізнається дівчина. Виробниче навчання обожнює. Дуже подобається чаклувати над стравами. Дівчина родом теж з Шаболтасівки. Є ще сестричка, яка закінчила 9 класів і 6-річ-ний братик Тимофійко, який найбільше чекає дня, коли сестричка приїде додому на вихідні. Мама купила відривний календар сину. Той щодня дзвонить і питає: скільки потрібно відірвати листків в ньому, поки вона приїде. Зранку він відриває листок і каже скільки залишилося. Ну, дуже любить сестричку, чекає її, бо вона, як приїде додому, обов’язково приготує щось смачненьке і солоденьке.

Кожного вдома чекають і всім дітям хочеться показати, чого навчили викладачі і що вони вже майже дорослі, адже вміють робити дещо навіть краще за них. Хочеться побажати кожному, щоб всіх чекала в майбутньому саме ця улюблена справа, щоб їхні страви дивували відвідувачів і на обличчях людей були щирі посмішки задоволення. І щоб завжди лунало в їх бік «Дякую. Це було дійсно смачно!»

Джерело: газета "Вісті Сосниччини", № 23 (10100) від 5 червня 2021, Наталія Матвієнко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Сосницький_ліцей, кухар-кондитер, Матвієнко, Вісті_Борзнянщини

Добавить в: