Стольненський свищик зі слов’янської глини
Гончар зі Стольного Олег Луцук виготовив глиняного свищика розміром з людину. Виріб міг би претендувати на рекорд, але майстер не ставив перед собою такої задачі. Натомість він стане окрасою майбутнього музею гончарства у Мені.
Свою роботу Олег Станіславович розпочав 4 червня, а вже за десять днів виріб був готовий, і майстер виставив його фотографії у соціальній мережі. Ліпив свій витвір гончар сам. Єдиною перепоною була погода, яка на початку червня видалася досить мінливою.
«Вже три роки у нас проходить фестиваль гончарів «Куманець». Саме до цього фестивалю я й вирішив зробити цей виріб. Я займався свищиком на вулиці, що додало трошки труднощів, – говорить Олег Луцук. – Адже погода була різна: то сонце, що сушить глину, то сиро, що теж не дуже добре для неї – ці фактори заважали трохи. Сам виріб розміром близько 1,7 метра, а його обхват у найширшому місці – 1,12 метра. Внаслідок сушки він трохи зменшився. Я зробив у дворі імпровізований навіс, де свищик стояв, і доводилося накривати-відкривати від дощу та надмірного сонця, адже він був ще не випалений».
Глину закуповували у Слов’янську
Цікавим є й той факт, що глина, яку гончар зі Стольного використовував для свого витвору, була привезена зі Слов’янська, що на Донеччині. Олег Станіславович каже, що вона там – одна з найкращих для гончарства.
«У Слов’янську дуже гарна глина, саме для гончарних виробів, – розповідає Олег Станіславович. – Я постійно з нею працюю. Тому і для виготовлення цього свищика теж Менський відділ культури замовив 400 кілограмів цієї глини. На свищик пішло десь 300 кілограмів. Можна було й більший виріб зробити, проте складно було б його транспортувати на місце випалювання. Адже задумка в тому й була, щоб випалити його на фестивалі гончарського мистецтва «Куманець».
Випалювали так, що аж іскри летіли
Випалювали глиняного свищика-велетня під час щорічного гончарського фестивалю «Куманець» прямісінько на площі у Мені протягом дня у спеціально зробленій печі при температурі 1200 градусів. Сам виріб був загорнутий у спеціальний жаростійкий ізоляційний фетр, а неподалік печі стояла пожежна машина. І після понад десятигодинного випалювання сталося магія: виріб нагрівся настільки, що став білого кольору! Це неймовірне дійство не могло залишити байдужим нікого.
На попередніх фестивалях гончар теж ліпив скульптури і потім їх випалював, але вони були значно менші.
«Вогняні скульптури я вже не перший рік роблю і на день міста Мени, і на фестиваль «Куманець», – говорить автор. – Чому саме свищик? Нещодавно помер мій учитель Сергій Янков, який збирався приїхати до нас на цьогорічний фестиваль. Саме він зробив найбільший свищик в Україні, який був занесений до Книги рекордів України. І ми з ним планували зробити цей рекорд набагато більшим, але він не встиг. Саме в його пам'ять я вирішив зробити не просто якусь скульптуру, а саме свищик».
І він таки вдався на славу, бо став новим рекордом України. Так, у Мені під час фестивалю «Куманець» зафіксували висоту свищика – 169 см. І це найвищий свищик в Україні.
Музей гончарства в Мені
Задум про створення музею гончарних виробів в Мені належить Олегу Луцуку. Гончар каже, що він має стати альтернативою Менському зоопарку.
«Там будуть представлені вироби гончарів не лише з Чернігівської області, але й з інших областей України і навіть закордону, – говорить Олег Станіславович. – Наразі вже виділили приміщення під майбутній музей. Вироби-експонати теж є, їх понад сотню. І я думаю, що скоро всі охочі зможуть їх побачити».
Марія Пучинець, «Чернігівщина» №25 (843) від 24 червня 2021
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: гончарство, Менська_ОТГ, Стольне, Луцук, свищик, рекорд, Пучинець, Чернігівщина