Жінка продала цибулю і провела водопровід

Добавить новость

Понедельник, 26 Октября 2009 15:16  |  Просмотров: 15013

Жінка продала цибулю і провела водопровід

У Сираях Козелецького району найбільший в області цибульний базар. Уздовж київської траси чи не біля кожного двору стоять «шибениці» (дерев'яні вішалки для вінків цибулі).
Вечоріє. В останніх променях сонця виблискує цибуля: жовта, фіолетова, біла. Кругла, довгенька, овальна, як бичачі сім'яники, схожа на банани.

Зупиняємося. Торгує 74-річна Ольга Орішко.
— Оце слабуваті віночки  зосталися, — каже жінка. — Кращі попродала по 20 і по 25 гривень за один. (У плетеному вінку десь  кілограмів зо два ріпчастої. — Авт.) — 3 початку сезону вже 80 вінків продала,   —   розповідає Дмитрівна.
— А скільки ж соток садите?
— Цього року небагато, десь півтори сотки. Деякі односельці і по 4-5 насаджують. Цибуля вигідніша за картоплю. Ні жука труїти, ні на лопаті спину не гнути. Але треба кілька разів прополювати.
— А хто ж її сапує?
— Сім'ями, у кого є. Я ж сама. Донька Валя з сім'єю вже три з половиною роки в Америці живе. Тільки зідзвонюємося. Невістки і ноги на городі не було. Іноді син з онуком з Києва приїдуть, так хоч щось поможуть.

—  Давно у вас цибульні базари?
— Як ото Союз розпався, почалися. Пенсій і зарплат не давали, а жити ж за щось треба. Картоплю за безцінь беруть. Щоб виростити бичка і здати за півтори тисячі гривень, треба рік трудитися. Вигідніше молодим у Київ на роботу їздити, а старим цибулю садити.
—  Які сорти розводите?
—   Ретбарон, стригунівську, нашусираївську — велику, круглу. Виростає, як кулак. Її мої баба і мати ще садили. Не так давно наші завезли новий сорт. Не знаю, як по-научному він називається, а у нас кажуть бананка. Бо виростають цибулини довгі, схожі на банани. Її ще в серпні розібрали покупці, бо добра. Якщо страву прикрашать, кружальця одне в одне виходять.

—  Що треба робити, щоб цибуля вродила?
—  Сіянку вносять до Покрови, щоб у теплі і сухому місці зберігалася, навесні у стрілку не пішла. Садити лише на перегної, у жіночий день. Часник — у чоловічий. І ніяких добрив, навіщо себе і людей труїти?
—  А я знаю, що на повному місяці не сіють і не збирають. І на молодику три дні не садять, інакше врожаю не буде. І те, що вродить, до весни не долежить, — додає Ольга Борисенко. Вона теж торгує цибулею та іншою городиною.
—  Цьогоріч посадила чотири сотки. Удвох із дідом сапували. О п'ятій ранку вставали. Вважай, за цибулю торік воду в хату провела. Цього літа облаштувала душову кабінку. Ще й на ремонт витрачаю. Де яка копійка, все вкладаю у діло,— каже Ольга Федорівна.
—  Ого, тільки свердловину у дворі пробурити не менше п'яти тисяч гривень обійдеться, — кажу.

Жінка тільки усміхається.
—  Якісь секрети цибульні маєте?
—  А що тут секретного? Всяка рослина догляд любить. Найперше треба знати, що кожного року треба змінювати місце, де були грядки. І родить краще буде, і фітофтора чи інші хвороби не нападатимуть. По-друге, садити цибулю треба дуже рано, десь 15-16 березня. Вона холоду не боїться і в стрілки не піде, якщо правильно зберігали насіння.
— А стрілки слід зламувати?
— Якщо збоку виросла, можна. Коли в центрі цибулини, хоч ламай, хоч не ламай, діла не буде. Щоб і сіянка, і чорнушка добре зійшли, перед посадкою канавки треба полити.

—  Як жучків відганяти?
— Побризкати підсоленою водою. Щоб не руділа, пирскать різними сумішами: бордоською, молоком, сироваткою з кількома краплями йоду тощо.
—  А сіянки можна у вас купити, отої хваленої сираївської?
—  Зазвичай не продаємо. Хіба що навесні хто винесе. Собі ж треба. Бо до морозів усю цибулю, навіть дрібнувату, спродуємо. Подобаються покупцям красиві віночки. Красну ретбарон навіть невеличку беруть.
Вжик-вжик машини з Києва і в бік столиці. Зупиняються, купують, не торгуються. Та й продавці не поступляться, як то кажуть, не буде Галя, буде другая. Не продам сьогодні, завтра заберуть. Купую й собі віночок гарний.

Валентина Тимочко, тижневик «Вісник Ч» №43 (1223)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: