Кубик Рубіка збирає «всліпу»

Як правило, чоловічими захопленнями вважають полювання та риболовлю. Іноді – гончарство чи столярування. А от Олександр Кузьмич із Варви захоплюється кубиками Рубіка. Він навіть розробив власну інтерпретацію техніки «сліпої зборки» і залюбки навчає їй дітей. Так, кубик Рубіка чоловік може скласти з зав’язаними очима за 20 секунд.



Олександр Кузьмич працює інженером з комплектування устаткування та матеріалів Прилуцької групи відділу будівництва Управління капітального будівництва. І попри досить велику зайнятість, знаходить і час, і бажання на справу, що приносить йому задоволення. Свій вільний від роботи і домашніх клопотів час він присвячує складанню кубиків Рубіка та ремонту годинників.

«Ця гра розвиває моторику рук та логіку. Вперше спробував збирати кубик вже давно. Почав цікавитися, дізнався, що існують різні види цієї головоломки. Зазвичай я тренуюся з кубиком «два на два», «три на три» та «чотири на чотири», але розміри є різні, аж до 19. Також вони різняться за формою: пірамідки, циліндри та інші. В мене їх багато і всі різні, вже колекція кубиків назбиралася. Усі кубики складаю особисто і викладаю відеозаписи, як я це роблю – до мене вже навіть зверталися по допомогу в Ютубі. Також у вільний час я навчаю дітей хитрощам складання, – розповідає Олександр Кузьмич. – Звичайний 3х3 складаю із заплющеними очима. Методика «сліпої зборки» підвладна практично кожному, але мої учні чомусь не наважуються це осягнути».

Більшості людей попри багатогодинні спроби, ніколи не вдавалося зібрати іграшку наосліп. Хоча умільці запевняють, що це не так вже й важко, потрібно лише захотіти.


Колекція кубиків вражає

«Аби навчитися складати кубик Рубіка 3*3 всліпу, я витратив десь півроку. Коли я починав її опановувати, уроків в Інтернеті по ній було ще досить мало, – розповідає Олександр. – Зараз уже набагато більше роликів. Взагалі-то, було б бажання і терпіння – можна, мабуть, навчитися протягом місяця».

В майбутньому пан Олександр планує записати відео для інтернет-користувачів саме свою інтерпретовану методику збирання кубика-Рубика із заплющеними очима.

«Свою методику, точніше – вже існуючу методику в своїй інтерпретації все збираюсь записати для інтернет-уроків, але все відкладаю на потім, – посміхається чоловік. – Але думаю, все ж знайду час скоро. Сам періодично беру кубик. Від 20 до 30 секунд мені достатньо, щоб його зібрати».

Ще одне захоплення – годинники

Олександр Кузьмич – людина досить цікава і багатогранна. Ще з юних років він почав ремонтувати годинники і продовжує це робити і досі. Проте майстром себе не вважає – каже, це більше хобі.


Ремонт раритетного годинника

«Взагалі годинниками я цікавився з дитинства. Пам’ятаю, кошти на свій перший наручний годинник «Ракета» я заробив на колгоспному полі – допомагав мамі сапати цукрові буряки. На той час, в середині 80-х років, не було ні літератури щодо ремонту годинників у сільській бібліотеці, ні інструментів для цього. Перший годинник «Маяк» із «зозулею» придбав по каталогу десь у 1986-87 році. Кошти на нього заробив, граючи на трубі в духовому оркестрі у рідному селі, – нам платили гроші за гру на парадах, колгоспних зборах, святах. До речі, цей годинник і досі звеселяє своїм «ку-ку» мою оселю, – говорить Олександр. – Коли з часу купівлі перших годинників минуло років 13, я влаштувався працювати на Гнідинцівський ГПЗ черговим приладистом. Це був 1998 рік. Працював зі мною тоді черговий електрик, який ремонтував механічні годинники. Він і розповів мені, як влаштований годинник, і дав ази ремонту. Після того я й почав час від часу займатися ремонтом – спочатку для себе та для задоволення, а потім і люди почали приносити годинники з проханням налагодити».

І хоча годинників у будинку Олександра набагато більше, ніж у звичайній оселі пересічного українця, себе він зовсім не вважає колекціонером.



«Годинники я люблю, але колекціонером назвати себе не можу, – підкреслює Олександр Кузьмич. – Усі годинники, які в мене зараз знаходяться, – або в ремонті, або стоять на запчастини. Самим ремонтом я займаюсь скоріш як хобі. Майстром себе не вважаю. З появою мобільних телефонів, смартгодинників, годинників на батарейках потреба в ремонті практично відсутня. Проте люди все ще звертаються до мене. І завдяки інтернет-урокам та можливості придбати інструмент я продовжую ремонтувати старі годинники.

Останнім часом займаюсь відновленням настінних годинників Маяк з «зозулею», так як нових таких ніхто не випускає, в усякому разі в інтернет-просторі я не знаходжу, а старі вже потребують реставрації голосів «зозулі», ланцюжка та повної чистки самих механізмів. От тому займаюся відновленням старих – так званих ретрогодинників. Деталей до них ніхто не виготовляє, тож для запчастин замовляю в Інтернеті зіпсовані годинники, або ж мені їх віддають мої знайомі. Також люди часто звертаються, і я не відмовляю. Мені це подобається, то чому б не допомогти? Наручні годинники ремонтую лише при наявності запчастин до них».

ДОВІДКА

Кубик Рубіка винайшов у 1974-му році угорський професор архітектури Ерне Рубік. Він назвав свій винахід «Магічним кубом», але у 1980 році іграшку перейменували на честь винахідника. Минуло майже півстоліття років, а ця на перший погляд проста іграшка й досі привертає до себе увагу. Проводяться навіть чемпіонати зі складання кубиків Рубіка.

Марія Пучинець, «Чернігівщина» №49 (814) від 3 грудня 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: захоплення, Варва, Кузьмич, кубик_Рубіка, годинники, Пучинець, Чернігівщина

Добавить в: