Руслан Ужищенко: «Хочу, щоби поважали професію поліцейських і цінували їхню роботу»
Його праця вимагає великої відповідальності, відданості справі, фізичної витривалості та вміння аналітично мислити. Він добре знає закони України і легко може розібратися в будь-яких правових питаннях. Знає, як захистити права громадян та довести почату справу до «переможного кінця». І, попри те, що іноді доводиться працювати в умовах сильного емоційного навантаження та стресових ситуаціях, він любить свою роботу й ніколи не шкодував про свій вибір.
Майор поліції Руслан УЖИЩЕНКО працює заступником начальника слідчого відділу Чернігівського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області. Він організовує роботу слідчих і з власного досвіду знає всі тонкощі цієї професії. Допомагають у цьому як юридична освіта, здобута в Київському національному університеті внутрішніх справ, так і багаторічний досвід. А це неабияк важливо. Адже нерідко слідчі стають свідками страшних життєвих трагедій і саме від їхнього професіоналізму залежать долі людей. Бо коли стикаєшся з жорстокістю та людським горем, дуже важливо не піддаватися емоціям, дотримуватися об’єктивності й не поспішати з висновками, не перевіривши всі докази. Про особливості роботи слідчого, ситуацію з правопорушеннями в Чернігові та побажання з нагоди професійного свята — Дня слідчого — далі в нашому інтерв’ю.
— Руслане Віталійовичу, чому ви обрали професію слідчого?
— Я з дитинства прагнув допомагати людям і хотів стати поліцейським. Я небайдужа людина і вважаю: якщо в тебе є можливість та сили допомогти іншим, не треба залишатися осторонь чужої біди. Саме професія слідчого допомогла мені стати сильнішим морально. У слідчого завжди активна розумова діяльність, адже він повинен вміти вирішувати складні задачі в умовах дефіциту часу.
— А для вас слідчий — це професія чи вже й стиль життя?
— Все ж таки професія. Після робочого дня я намагаюся залишати роботу на роботі, а вдома не обговорювати робочі моменти. Стараюся спілкуватися із сім’єю і виховувати дитину так, щоб не пов’язувати ці речі з роботою. І в жодному разі не схиляю свою дитину до того, що треба йти слідами батьків. Робота повинна бути роботою, але, звісно ж, вона має подобатися тобі.
— Яких злочинів у нас найбільше: крадіжок, убивств, шахрайства?
— У Чернігова частіше за все вчиняються крадіжки, але є також і чимала кількість шахрайств.
— Наскільки зараз реально чи, навпаки, нереально знайти, наприклад, викрадений мобільний телефон? Скільки на це йде часу?
— Знайти викрадений мобільний телефон цілком реально, якщо після крадіжки він і надалі працюватиме. На його пошуки йде близько місяця. Але якщо телефон вимкнено чи розібрано на запчастини, знайти його неможливо.
— А як довго шукаються викрадені авто?
— У Чернігові також вчиняються незаконні заволодіння транспортними засобами, але в порівнянні з крадіжками та шахрайствами їх набагато менше. На пошук автомобілів може витрачатися від одного дня до одного року. А можна і взагалі не знайти його.
— Як часто у нас трапляються квартирні крадіжки? У що краще вкласти гроші, щоб уберегти своє майно? У броньовані двері та решітки на вікнах, охорону та сигналізацію чи довіритися банкам?
— У Чернігові відомі непоодинокі факти квартирних крадіжок. Кожен із вище вказаних елементів охорони майна має своє призначення. Але в сукупності одне з одним ці елементи позбавляють злочинця можливості вчинити крадіжку в захищеній квартирі. І можу сказати, що у квартирах, обладнаних сигналізацією охорони, крадіжок набагато менше.
— А як часто у нас зникають люди? Кого частіше доводиться шукати: дітей чи дорослих? І куди вони зникають?
— Декілька разів на місяць до Чернігівського відділу поліції надходять заяви та повідомлення про зниклих безвісти людей. Зникають як дорослі, так і діти. Найчастіше доводиться шукати дорослих людей. І, як правило, це особи, які ведуть аморальний спосіб життя та зловживають спиртними напоями. І нерідко буває так, що вони самі повертаються додому через декілька днів.
— Однією з хвилюючих тем залишаються наші дороги. Що найчастіше спричиняє ДТП на чернігівських дорогах?
— Найчастішою причиною ДТП на наших дорогах є недотримання швидкісного режиму та керування у стані алкогольного сп’яніння. А також недотримання правил дорожнього руху пішоходами.
— Руслане Віталійовичу, а чи були у вашій практиці якісь курйозні випадки? І чи можна заплутати слідчого?
— Подібні справи, справді, трапляються. Було таке, що люди приходили й розповідали, що за ними стежать іншопланетяни, або їх постійно прослуховують американські, російські та українські спецслужби. Часом доводиться годинами спілкуватися на ці теми й лише потім ухвалювати рішення. Десь у 2015 році я розслідував кримінальне провадження, де потерпілою та підозрюваним була пара закоханих. Як виявилося, після кожного відвідування своєї коханої чоловік щоразу крав із її будинку невелику кількість грошей або якусь прикрасу. Це тривало близько року, доки дівчина не звернулася до поліції. Думаю, що кожну людину можна обдурити чи заплутати, але не варто цього робити.
— А детективні серіали чи фільми про роботу федеральної служби розслідувань дивитеся? Чи можна за ними судити про роботу слідчих?
— У подібних фільмах і серіалах є лише окремі моменти про реальну роботу правоохоронців. У кіно все занадто красиво показано, щоби зацікавити глядачів. А в реальному житті розслідування йде не за сценарієм, а розкриття кожного злочину виключно індивідуальне.
— Учасники «Битви екстрасенсів» іноді розповідають рідним убитих чи зниклих безвісти людей різні подробиці злочину. А чи допомагають екстрасенси у слідстві в реальному житті? Чи практикується це у нас? І якщо так, чи враховується думка екстрасенсів?
— Я теж дивився «Битву екстрасенсів». Не хочу образити сценаристів та організаторів телешоу, але ж у них працює ціла команда. Вони мають у своєму складі криміналіста, юриста, експерта, який перед зйомками програми приїжджає на місце злочину і разом із командою максимально вивчає ситуацію. Фахівці розмовляють зі слідчим та потерпілими, які розкажуть те, що вже розповідали поліції. Криміналісти й експерти близько тижня спілкуються стосовно справи, і лише потім приїжджає екстрасенс. На мою думку, саме на підставі всіх зібраних даних і готують програму. Не те, що я не вірю в подібні речі. Але якогось дієвого результату не бачив.
— У кожній професії є якісь прикмети. Наприклад, якщо актор впустив сценарій, перш ніж підняти його, має на ньому посидіти. Щоби зйомки фільму минули добре, розбивається на щастя тарілка. Пожежникам не можна під час чергування чистити чи мити «бойовий одяг». Інакше до кінця зміни можна знову його забруднити на пожежі. Медики ніколи не тримають відкритим журнал обліку хворих. А чи є якісь прикмети у слідчих?
— Знаю одну прикмету, але не вірю в неї. Коли я прийшов на роботу, то неодноразово доводилося чути фразу «справа шита білими нитками… або чорними». Я поцікавився, чому так говорять і в чому ж різниця. Виявляється, якщо слідчий належним чином провів розслідування, правильно виконав свої обов’язки, то можна зшити цю справу нитками будь-якого кольору. Але існує прикмета, що не варто білими нитками зшивати кримінальні справи. Особисто я не дотримувався цієї прикмети і завжди зшивав справи тими нитками, які були в наявності.
— Руслане Віталійовичу, про що мрієте і що побажаєте своїм колегам з нагоди Дня слідчого?
— Я мрію, щоб у нас більше поважали професію поліцейських і цінували їхню роботу. А своїм колегам хочу побажати міцного здоров’я, миру, добробуту, сімейного затишку, щедрої долі, щастя, творчої наснаги у нашій відповідальній роботі та здійснення заповітних мрій і сподівань. Бажаю всім нових плідних здобутків, аби професійний шлях наповнився новими досягненнями. І нехай людська шана буде подякою за плідну працю, чуйність та вміння творити добро.
Спілкувалася Валентина Науменко, Чернігівська обласна газета «Деснянська Правда». Фото надане респондентом
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Руслан Ужищенко, поліція, слідчий, професія, «Деснянська Правда»