Богдан Татьяна

Добавить новость

Понедельник, 22 Октября 2007 17:34  |  Просмотров: 7403

Для когось дорога в космос починається з випадково прочитаної книжки про зорі, для когось - з батьківського бінокля, який відкрив приховані дива неба. Хтось вперше почув про загадки "чорних дірок" та наднових, а хтось, начитавшись фантастики, підняв очі вгору і зрозумів: Всесвіт - це таємниия, яку хочеться розгадувати і яку, водночас, неможливо зрозуміти до кінця. Але всіх цих людей вирізняє одне - вони відірвалися від щоденних турбот, зазирнули в очі космосу і не в змозі тепер позбутися цього гіпнозу. Для когось це залишається лише захопленням, а хтось перетворює мрію на професію.
    
    Мама чернігівського планетарію
    Купол обсерваторії Чернігівського педуніверситету багато хто з мешканців міста просто не помічає, поспішаючи у метушні щоденного життя. Як багато хто не помічає і самого зоряного неба. Замисліться, коли ви востаннє підіймали очі вгору, вдивляючись у загадкову зоряну далечінь?
    За турботами, як каже народне прислів'я, ніколи і вгору глянути. А для студентів та педагогів фізико-математичного факультету астрономія - це не просто навчальний предмет. Для старшого викладача і заступника декана факультету Тетяни Богдан, наприклад, вона стала частинкою життя.
    Тетяна Миколаївна починала лаборантом на кафедрі астрономії. Своїми руками створювала планетарій. Жінка називає його своїм ді-тищем. Коли вона прийшла працювати, планетарій являв собою кулю із дірочками та лампою всередині, а купол був пошитий з парусини. До того ж, він був дуже коротким і зоряне небо на ньому відображалося лише невеликими частинами. 
    

  Тетяна Богдан загорілася думкою створити новий планетарій. На радіозаводі знайшли хлопців, які згодилися подовжити каркас купола. Але потрібно було його покрити новою матерією. І пані Тетяна купила тканину за власні кошти. Випадково зайшла у магазин тканин і побачила потрібну їй матерію. Але тоді, в середині 90-х, все було дефіцитом і всюди були черги. Та захоплена лаборантка зуміла переконати і людей, і продавця, що ця тканина дуже потрібна їй для планетарію.
    Миколаївна побігла додому, взяла гроші і за 600 гривень купила рулон білої тканини.
    Натхнена своїм вчинком, Тетяна Богдан зателефонувала завідувачу кафедри: "Ви уявляєте, Іване Олексійовичу, я купила тканину!" Він навіть не придумав спочатку, що відповісти і лише спитав: "А як ти гроші повернеш?" На що Тетяна відповіла, мовляв, не знаю, але це буде потім.
    Коли на ранок вона оговталася, також пережила певний шок. Питання як повернути гроші тепер не здавалося їй таким простим. Але тодішній ректор університету допоміг відданій справі викладачці. І незабаром на кафедрі з'явився новий купол, який ночами на швейній машинці пошила тоді ще лаборант Тетяна Богдан.
    Втім залишилася проблема з самим апаратом "планетарій", який проектує зображення зоряного неба на купол. Він був занадто старим. І лише три роки тому університет купив апарат, виготовлений за подобою цейсівського, який є у великих планетаріях. Його вартість 30 тисяч гривень. Але тепер знову виникла проблема. Новий апарат дає хороше зображення, але 50 відсотків його пропускає занадто тонка тканина купола. Знову потрібно його оновлювати.
    
    Вікно у Всесвіт  
    Планетарій - не єдине приміщення, де проходять заняття з астрономії. Мабуть, значно цікавіше студентам підніматися нагору - в обсерваторію. Це саме її купол здіймається над університетським дахом. Тут стоїть великий телескоп, який ще 40 років тому передала одна з наукових обсерваторій. Ще один - виносний. Але у нас ці телескопи використовують лише з навчальною метою. Старший викладач педунівер-ситету Володимир Марченко і сам в студентські роки працював на цьому обладнанні. Апаратура стара. Але студенти можуть спостерігати і рух планет, і зорі.
    Практичні заняття проходять на даху і до того ж вночі. А батьки при цьому спокійні за своїх дітей. Бо ж займаються вони не чимось протизаконним чи втаємниченим. Втім, таємниці вони все ж розкривають. Таємниці зоряного неба. А на основі спостережень студенти пишуть і курсові, і дипломні роботи. Також проводяться дослідження Сонця, Місяця. Можна навіть робити фотографії небесних об'єктів.
    Нещодавно студенти за власним бажанням до першої години ночі сиділи на даху університету, спостерігаючи повне місячне затемнення. Навіть коли охоронець почав сваритися, що вони затримуються, студенти не пішли з обсерваторії.
    І нехай наша техніка недосконала, але рівень знань вітчизняних вчених вищий ніж у зарубіжних колег, - впевнений старший викладач Володимир Марченко. Також працівники Чернігівської обсерваторії мають можливість співпрацювати із закордонними колегами. У наших дослідників є спільні проекти з італійськими та швейцарськими науковцями.
    
    Міфи та реальність астрономії
    Більшість людей, далеких від астрономії, не знають, де які сузір'я знаходяться. Але при цьому вважають, що знаються на зодіакальних знаках Читають гороскопи, слідкують за щоденними передбаченнями. Але астрологія така ж далека від астрономії, як хімія від алхімії, - наголошує Тетяна Богдан.
    Частенько на кафедру приходять люди, які стверджують, що бачили НЛО та інопланетян. Вони обурюються, що їх спостереження не цікавлять науковців, а інколи навіть влаштовують скандали. А бувають такі, що приходять, аби повідомити про свої "геніальні" відкриття. Стверджують, буцімто відкрили таємницю виникнення Всесвіту.
    Зараз вивчення астрономії переживає бум відродження. Студенти, почувши нові незнайомі поняття: квазар, чорна діра тощо, приходять, аби дізнатися, що це таке. Цікавість до зоряного неба зачепила навіть бізнесменів та людей, далеких від наукової роботи. Старший викладач педуніверситету Володимир Марченко знає багатьох таких фанатів у гарному значенні цього слова. В інших містах вони об'єднуються в клуби любителів астрономії. Але у нас в Чернігові вони розрізнені. У декого з них є телескопи, про які тільки мріють викладачі.
    Сам Володимир Марченко також не залишає зорі за порогом університету. Він одного разу в 20-градусний мороз на балконі всю ніч спостерігав за планетами. Разом із другом змерзлими пальцями налаштовував окуляр.
    Не всі розуміють таке захоплення. Дехто називає Володимира і його знайомих диваками. Питають, чи приносить це гроші? Любов до зоряного неба в нашій країні дійсно не дуже підтримується державою. Більшість навчальних обсерваторій занедбані. Чернігівська ще й не найгірша. Володимир Марченко розповів, що у нас можна проводити навіть наукові дослідження Сонця, його активності. Можна спостерігати за рухом планет.
    12 квітня відзначається Всесвітній день авіації і космонавтики, а в Україні - ще й День працівників ракетно-космічної галузі. Також незабаром виповнюється 50 років з початку космічної ери. У жовтні 1957-го на орбіту запустили перший штучний супутник. В Україні на честь цієї події вперше проводиться олімпіада з астрономії. Тетяна Богдан розповіла, що бажаючих взяти в ні участь було більш ніж достатньо. Але реально виконати завдання олімпіади змогли лише п'ятеро. За результатами першого туру переможці поїдуть до Києва. Там проводитиметься другий етап, а третій - вже у Таїланді. "Можливо, ми цього року не потрапимо до другого чи третього туру, - каже пані Тетяна, - але наступного точно будемо серед кращих". Приходять до обсерваторії і люди з шших факультета та навчальних закладів. Багато хто із студентів приводить на дах своїх друзів. Напрошуються на екскурсію і зовсім сторонні люди. "Якщо кажуть, що прийдуть вп'ятьох-вшістьох, то так і чекай, завітає 15-16", - сміється Тетяна Богдан. Більшість сузір'їв носять імена героїв давньогрецьких міфш та легенд, тому студентам щкаво послухати, як вона розповідає казки про зірки.
    
    Ірина ЛОМОНОС
    
    (По материалам еженедельника "Місто")

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: