Вимогливо, з творчим підходом

Суббота, 4 Января 1997 12:53 | Просмотров: 2139 | Обновлено 16 Июля 2018 14:01

Як уже повідомлялося в попередньому номері, відбулася зітно-виборна конференція обласної організації журналістів.

Вимогливо, з творчим підходом делегати аналізували зроблене, визначали завдання на перспективу. Керівні органи спілчанської організації обрано із забезпеченням представництва у них кожної первинної журналістської організації. Обрано делегатів на IX з'їзд Спілки журналістів України.

На першому організаційному пленумі правління обрано виконавчий орган — секретаріат у складі: Г.М.ЖЕЛІЯ — голови обласної журналістської організації, В.П.БОРИСЕНКА — заступника голови, редактора об* ласної газети “Деснянсько правда", І.В.БОЙКА — секретаря первинної журналістської організації обласної організації, С.О.ЗАКУСИЛА — завідуючого Інформаційно-аналітичним відділом облдержадміністрації Д.ИВАНОВА — редактора обласної молодіжної газети "Гарт", А.І.ТЮТЮННИКА — генеральною директора обласної державної телерадіокомпанІЇ, О.О.ШЕСТОПАЛОВА — редактора козелецької районної газети "Новини Придесення".

АНАЛІЗУЮЧИ ЗРОБЛЕНЕ, ВИЗНАЧАЮЧИ ПЕРСПЕКТИВУ

З доповіді Г.М.ЖЕЛІЯ

Суспільно-політичні події і зміни, що відбулися за останні п'ять років у житті нашої країни та її народу, спонукали перетворюючі процеси в розвитку і діяльності друкованих та електронних засобів , масової Інформації, їх творчих професійних працівник! в-жур-налістів. Вони, ці процеси і зміни, характеризуються передусім різким кількісним зростанням періодичних видань, розмежуванням позицій їх редакційних колективів, свободою слова, вільним вира-. женням своїх поглядів і переконань, правом на одержання і поширення будь-якої інформації за допомогою друкованих та електронних засобів масової інформації Якщо п'ять років тому в області виходило 26 місцевих газет (3 обласні, міська, 22 міськрайонні і районні), то за станом на 1 грудня нинішнього року зареєстровано 76 періодичних видань, з яких виходить 65, щодня почергово ведуть передачі обласне і міське телебачення, створені і діють місцеві телестудії у ряді райцентрів, розширився діапазон передач обласного радіомовлення, вийшла на всеукраїнський екран зі своїми передачами обласна державна талерадіокомпанїя Серед всього цього розмаїття місцевих періодичних видань провідною газетою в області була і залишається "Деснянська правда" Колектив її редакції, діючи з державницьких позицій, зважено, аргументовано і об'єктивно підходить до висвітлення суспільно-політичних подій і явищ нашого розбурханого сьогодення, назрілих соціально-економічних і соціальних проблем, в цілому життя області Кожан номер "Деснянки" насичений цікавою І різноманітною інформацією, що подасться під рубриками "Чарнігівщина день за днем", "Панорама подій", "Актуальні діалоги", "З офіційних джерел", "Дзвінок з редакції" Схвальний відгук читачів знаходять тематичні сторінки "У сімейному колі", "Ваше здоров'я", "Читальний зал", діалог "Читач — газета”, а також виступи публіцистів, краєзнавчі матеріали, розповіді про народні традиції і звичаї.

Цьому сприяє перебудова і удосконалення творчого процесу в колективі редакції, пожвавлення діяльності і первинно журналістської організації, однієї з найчисельніших. Увагу читачів привертають публікації таких її творчих працівників і членів нашої Спілки як Олександр Карамда. Микола Будлянський, Володимир Нємчонко, Володимир Салон, Єадокія Тютюнник, Петро Куцанко, Олег Те-рещенко.

Плодотворні творчі зміни відбулися останнім часом а колективі редакції обласної молодіжної газети "Гарт", і вона стале одним з найтиражніших періодичних видань в області. І не стільки завдяки порівняно низькій передплатній ціні, яка обумовлена передусім б безгрошівною читацькою аудиторією, скільки завдяки розширенню тематики і поглибленню змісту своїх публікацій, Тх читабельністю, що дозволило газеті в останні роки набирати по 70— 90 тисяч передплатників Це — результат перебудови творчого процесу а колективі редакції, поповнення його обдарованою молоддю, активної діяльності первинної журналістської організації, яку очолює редактор Дмитро Йосипович Іванов, вагомого внеску таких досвідчених журналістів і членів нашої Спілки як Яків Ковалець, Елла Муха, Сергій Оліфероеський. Людмила Пархоменко, Василь Щербомос

Дев'ятий рік видасться наша обласна журналістська газета "Чернігівський вісник", останні два — збільшеним форматом і обсягом 31 травня вийшов її 400-й номер, а всього — 430 Окрім подачі інформації з життя області, вона висвітлює діяльність облесної і первинних журналі* стських організацій, перебудови! процеси і зміни а редакційних колективах, розповідає про їх працівників, творче обличчя наших колег

До речі, рубрика Творче обличчя наших иопвґ започаткована "Вісником" ще у 1990 році. Під нею видрукувані публіцистичні роздуми, нариси, зарисовки Зої Назаровоі, Любові Довбанко, Світлани Скрипки, Миколи Будляиського, Олександра Карайди, Василя Щарбоиоса, Володимира Сапоне, Василя Нікітіма, Юрія Каганова. Садовії Тютюнник та інших відомих на Чернігівщині майстрів пера. А ще представлено кращих фото-майстрів області Миколу Тищенка, Валерія Тищенка, Миколу Смілика, Олександра Тимошенка, Володимира Ятченка, Ігоря Перегуду, Володимира Квітка, Анатолія Мамонтова, радіожурналістіа Вікторе Попка, Сергія Гайдука та інших.

"Вісник" з номера в номер друкує матеріали про історію рідного краю (рубрика "Сторінки історії) народознавчі матеріали (заичаї, побут, повір'я рідного народу). Видрукували "Автографи славетних", які зберігаються а обласному архіві. На один рік вели благородну рубрику "Нагорода шукає героя" (шукали тих, кого в роки війни нагороджено бойовим орденом, медаллю).

У газеті постійні рубрики "Світ ваших захоплень", "Від четверга до четверга", "Запитуйте — відповідаємо", "Пори року чарівні", добірки "Колобок, "Смійтеся не здоров'я", "Поетичне майстерня", "Магія дива, магів слова". Все це свідчить про інформаційну насиченість, широту і різнобічність тематики нашого журналістського видання.

Традиційно, починаючи з 1990 року, у "Віснику" ми вітаємо ювілярів. Надруковані розповіді про них (а їх понад вісімдесят), лягли в основу щойно виданної книги "Журналисти Чернігівщини".

З липня минулого рову виходить друга наша спілчанська газета "Семья — семь Я". Це, чи не перше в Україні видання такої тематичної спрямованості, сприяє зміцненню сім'ї, вихованню в ній дітей і утвердженню добрих родинних стосунків, що на нашу думку актуальне і важливо у наш роабурханий і тривожний час, коли в суспільстві набирають сили даградаційні процеси, особливо позначаючись на становленні молоді і вихованні дітей. Ця гaзeтa ще тільки проходить своє становлення і, сподіваємось, знайде свого вдячного читача.

На сторінках обох наїрих журналістських видань виступають з матеріалами на актуальні теми працівники преси, радіо і телебачення, ветерани журналістики, передусім такі як Михайло Дмитрович Брезкун, Ілля Ананійович Оліферовський, Тетяна Григорівна Баскіна, Микола Трифонович Романіка, Володимир Іванович Котов, Зіновій Борисович Іржавський, Олександр Денисович Кпиміша, Микола Родіонович Заєць, Павло Дмитрович Марченко, Леонід Борисович Серебряков, Анатолій Дмитрович Шиганов, Олексій Іванович Жила. Більшість з них часто друкуються і в "Деснянській правді", "Гарті" інших періодичних виданнях, їх публікації привертають увагу читачів, свідчать про невичерпний творчий потенціал і активну життєву позицію. Велике сердечне спасибі вам за це, наші дорогі і шановні ветерани.

Інтерес до журналістських видань викликає і той факт, що серед їх авторів весь час кількісно зростає молодий прошарок, випробовуючи своє перо. І не тільки кількісно, бо молодь в арсеналі своїх творчих можливостей знаходить нові форми і засоби впливу на читача. І все ж хотілося б, щоб серед творців обох спілчанських газет безперервно з'являлися нові й нові імена.

З-поміж міськрайонних і районних газет тематичною спрямованістю і змістом вирізняються "Правда Прилуччини”, "Ніжицськйй вісник", менська "Наше слово", "Новини Городняцщини", "Жизнь Семеновщины", "Носівські вісті", бобровицька "Наше життя", козелецька "Новини Придесення", корюківська "Маяк”, щорська "Промінь Жовтня". У переважній більшості з них, передусім, у прилуцькій, ніжинській, менській, и козелецькій, носівській найчисельніші серед районок первинні журналістські організації і саме вони визначають творче обличчя своїх газет.

Заслуговує на увагу і дістала схвалення читачів така важлива подія в діяльності нашої місцевої преси, як об'єднаний випуск прикордонних областей України, Росії і Білорусі під назвою "Жива вода", започаткований, чи вірніше буде сказати, відновлений "Деснянською правдою".

Відновили зв'язки також журналісти "Правди Прилуччини" і "Дняпровця" з білоруського міста Речиці і, побувавши у гостинах один в одного, випустили об'єднані номери двох газет під девізом "Ми не просто сусіди, ми — брати". Стали знову зустрічатися городнянські, щорські і коркжівські газетярі зі своїми колегами з російського Климова і Новозибкова, білоруського Добру-ша. Джерельна жива вода зцілює, наснажує і нас, журналістів. І це добра, обнадійлива ознака.

Ми гордимося тим, що в рядах спілчан нашої обласної організації четверо Заслужених журналістів України, шість Заслужених працівників культури, чотирнадцять прозаїків і поетів. Більшість з них плідно працює не тільки на журналістській, а й на письменницькій ниві, видали останнім часом свої нові книги. Презентація однієї з них — "Вибране” з поетичного доробку Станіслава Реп'яха відбулася нещодавно в бібліотеці імені Короленка і стала помітною, значною подією в культурному житті області.

Інші видання, що виникли протягом останніх п'яти років, різняться своєю тематичною спрямованістю залежно від позиції їх засновників і мети, яку вони ставили перед собою при їх заснуванні. Є серед них рекламні (найпомітніша з них — газета "Из первых рук", так би мовити, суто комерційні, літературні (журнал "Літературний Чернігів"), краєзнавчі (журнал "Сіверянський літопис"), а також громадсько-політичні.

З-поміж останніх виділяються, передусім, такі газети як "Сіверщина", “Черниговский полдень", "Просвіта", які називають і вважають себе незалежними. Незалежними від кого? Від своїх заснов: ників, інтереси яких виражають і відстоюють? Чи, може, від своїх читачів, передплатників, яких вони, маніпулюють чи передплатною ціною, намагаються найбільше залучити і відвоювати одбі в інших - видань -побільше інформаційного простору?

"Питання це" риторичне. На мій погляд, нема ще у нас незалежної преси. Є видання владних структур є недержавні газети і журнали. Це реальність, яку треба враховувати. З цього треба й виходити при визначенні статусу, тематичної і громадсько-політичної спрямованості періодичних видань.

За браком часу я не буду аналізувати недержавні місцеві періодичні видання. Оцінку їм дають читачі і деяким досить-таки непривабливу. Скажу лише про те, що сторінки тих з них, засновники яких знаходяться в опозиції, часто-густо пронизує жовчність, фарисейство. У них, приміром, сусідують статті, в одній з яких містяться розповідь і міркування про православний Чернігів, а в другій піддаються хулі, приниженню люди лише за те, що вони залишилася вірними своїм поглядам і переконанням, і що ці погляди не подобаються автору статті Чи газеті, яка вміщує такі публікації.

А скільки бруду вилили так звані незалежні видання на голову обласної Ради і облдержадміністрації Петра Дмитровича Шаповала, називаючи його прізвище чи не в кожному номері і в чому його тільки не звинувачуючи! Та чи можна вірити написаному в них про П.Д. Шаповала, якщо вони жодним словом не обмовилися про те, що за останні роки наша область за загальними показниками перемістилася з 23 на 11 місце в країні.

А коли одна з таких газет перебрала на себе право істини в останній інстанції в оцінці місцевої преси, намагаючись посіяти розбрат серед наших колег, принизити честь і гідність місцевих видань, сказала своє слово і президія правління нашої обласної журналістської організації, осудивши деструктивну позицію цього видання та його відверту політичну заан-гажованість і закликала не поділом на "правих^ і "лівих", не навішуванням злих ярликів, не отруйними зернами ворожнечі і розбрату прислужитись нашій молодій державі, а згуртованістю, дружною роботою на благо України і її народу.'

Президія правління нашої професійної організації ніколи не посягала на погляди й позиції видань, шанує і відстоює творчу неповторність кожного журналіста. Але ж будь-яку справу, а тим більше нашу, треба робити чистими руками. І прикро, що наш брат журналіст, передусім, з недержавних видань, розцінює дані нам права і свободи, як вседозволеність, і вже звикає безоглядно рубати з плеча. Незалежний журналіст, якщо вже він вважає себе таким, повинен залежати від власного серця і своєї - совісті, і не залежати від влади грошей та неблаговидних політиків, які платять їх йому, замовляючи свою музику. "Безвідповідально, якщо не злочинно"сипати сіль на рани" знедолених людей, смакуючи наші біди і заробляючи собі на цьому дешевий авторитет замість того, щоб показувати людям, як можна вийти з ситуації, що створилася, спираючись на власні сили.

Важко зараз нашій молодій країні, важко її людям, скрутно й нам, журналістам, нашій пресі. Через дорожнечу паперу, всезростаючі ціни на поліграфічні роботи і послуги зв'язківців, непомірні податки, низьку передплатну ціну газети стали збитковими і вже, як кажуть, не можуть навіть звести кінці з кінцями, обростаючи боргами, як шовками. Без фінансової підтримки на сучасному етапі не вижити ні газетам владних структур, ні так званим незалежним виданням. Хоча деякі з останніх і намагаються довести, що вони існують без дотації. Неправда. Платять їм і засновники, і різні спонсори — одні відкрито, інші потайки. І тільки-но, наприклад, залишилася без їх асигнувань газета "Новые Черниговские Ведомости" і їх редакція стала єдиним господарем цього видання, як невдовзі після цього воно припинило свій випуск.

Питання про підтримку місцевої преси обговорювалося на пленумах правління обласної журналістської організації. І це знайшло розуміння і вирішення в органах місцевої влади. Газети владних структур, передусім, районні, дотуються з обласного бюджету, забезпечуються централізовано папером. 15 з 26 видань Рад при наполегливому сприянні обласного комітету у справах преси та інформації перейшли на комп'ютерний набір і верстку, що дозволило не тільки поліпшити, а й докорінно змінити їх художньо-поліграфічне оформлення і виконання.

Активну позицію зайняла президія правління, коли виникла гocтра необхідність уборонити інтереси журналістських колективів обласних газет "Деснянська правда" і "Гарт" та ряду районних газет, які друкувалися в колишньому видавництві "Десна”, від аж надто з "комерційним хистом" амбіційного керівника, який спровокував колектив поліграфістів на страйк, що тривав майже два місяці. Якщо згадати те справді-таки нервово-виснажливе протистояння, то перемогу тоді одержав здоровий глузд, мужність і витримка журналістських колективів, керівників редакцій газет і обласної журналістської організації. Було створено редакційно-видавничий комплекс, чи не єдиний в Україні, в якому вдало і взаємовигідно поєдналися інтереси і журналістів, і поліграфістів. Завдяки цьому й вижили обласні і районні газети, переважна більшість яких тепер друкується тут.

Основа будь-якого громадського об'єднання — первинні осередки. На початку звітного періоду в нашій обласній організації їх було 19, і вони налічували в своїх рядах 188 членів Спілки. За час, що минув, 6 знялося з обліку в зв'язку з виїздом за межі області, 20 пішло з життя.

За звітний період 9 чоловік прибуло і стало на облік, 76 прийнято в члени Спілки, тільки у нинішньому — 42, переважно молодих журналістів, що свідчить про зростання авторитету нашої творчої організації і довіри до неї наших колег.

Створено 7 нових первинних осередків, в тому числі 2 в редакціях недержавних газет: "СіверЩині” та "Черни-говском полдне", а також в Сосницькій, Козелецькій, Се-менівській, Бахмацькій та ряді інших районних газет.

Всього діє 26 первинних організацій, які на сьогодні об'єднують у своїх рядах 247 членів Спілки.

Серед первинних три госпрозрахункові: "Деснянської правди", “Гарту", менської "Наше слово”, які займалися переважно видавничою діяльністю, а меняни ще й комерційною, одержуючи значні грошові надходження. їх вони використовували для поліп» шення фінансового стану своїх редакцій, відзначення кращих працівників, надання їм і ветеранам преси матеріальної допомоги.

Обласна організація основні грошові надходження одержує від видання своїх обох газет та розміщення в них реклами.

Одержані кошти використовуються згідно з кошторисом і витрачаються на видавничі видатки: придбання паперу, оплату поліграфічних робіт, послуг зв'язківців, оренди приміщень, утримання працівників редакцій наших газет та комп'ютерного центру, організаційно-масові заходи та творчі відрядження членів Спілки, соціальну підтримі^ журналістів, передусім ветеранів преси.

До другої половини минулого року наша обласна організація, діючи на основі повного госпрозрахунку і самофінансування, була рентабельною. За рахунок одержуваних прибутків вдалося зміцнити своє матеріально-фінансове становище. Адже починали ми, по суті, з нуля
— однієї пустопорожньої, додати, в якій не було навіть ні стола, ні стільців, ні телефонного апарата. Зараз орендуємо 6 кімнат, кожна з яких добре умебльована, телефонізовану, маємо факс, друкарські машинки, диктофон, придбано обладнання для комп'ютерного набору і верстки наших газет, в редакціях яких і комп'ютерному центрі працює 12 чоловік, а всього в обласній організації — 15.

Окрім господарських витрат, значні кошти використані на організаційно-масові заходи, такі, приміром, як засідання прес-клубу ринкових реформ, зустрічі журналістів-фронтовиків під час святкування 45 і 50-річчя Перемоги, відзначення ювілярів, лауреатів нашої обласної журналістської премії імені Василя Блакитного, якої за кращий творчий доробок року удостоєні працівники обласних і районних газет Микола Будгіянськйй, Петро Громовий, Микола Заєць, Юрій Каганов, Олександр Караганда, Яків Ковалець, Лідія Кузьменко, Віктор Муха, Василь Нікітін, Володимир Сапон, Зоя Шматок.

Обласна організація давала за свій кошт творчі відряджання членам Спілки, сприяла їх поїздці на фестиваль журналістів у Харків та Крим, на цікаві і корисні семінари у Київ, одержанню грантів редакціями районних газет "Новини Городиянщини" та менської "Наше слово" за перемогу у конкурсі, організованому фондом "Євразія", працівники яких за отримані від нього кошти побували на двотижневих курсах підвищення кваліфікації при Київському державному університеті імен Т.Г. Шевченка.

Організовували ми й благодійні акції, зокрема, по збиранню коштів на спорудження могильного пам'ятника редактору семенівської газети Віталію Розувану. Подбали про підтримку сім'ї померлого редактора королської районки Василя НікітіАа, облаштували могилу ветерана журналістики Миколи Модестовича Лихачова, передали безкоштовно бібліотекам і школам області майже 2 тисячі примірників книги "Солдати Перемоги", виданої обласною журналістською організацій) у 1995 році.

Правління, його президії в складі Борисенка Володе мира Павловича, Громового Петра Олександровича, Дідовича Петра Миколайовича, Закусила Станіслава Олександровича, Кужільного Івана Дмитровича, Магули Михайла Кириловича і сьогоднішнього доповідача, обрані на минулих звітно-виборних зборах, працювали дружно, злагоджено, зосереджуючи увагу ю вирішенні завдань, які стояк перед спілчанською організацією. Проблемні питанні розглядались на пленумах правління, поточні справи вирішувались на засіданнях його президії.

Чи все з намічуваного вдалося виконати? Звичайна далеко не все. Чи можно було зробити більше? Можна, якби не опинилися в такій скруті, як і вся наша країна коли доводиться виживати, докладаючи неймовірних ф силь Але ми знаємо упущення і недоліки у своїй роботі і шукаємо шляхи їх виправлення і подолання.

Щодо завдань на пере пективу, то вони визначав у проекті постанови наші конференції і, сподіваюсь, будуть доповнені пропозиціям делегатів. Узагальнюючі вони полягають у зміцнені первинних журналістських організацій, поповненні рядів, посиленні їх впливу м вдосконалення творчого процесу в колективах редакцій, підвищенні кваліфікації їх працівників, підготовки молодих журналістських кадрів, зміцненні фінансово' го стану обласної спілчанської організації, спрямуванні І організаційно-творчої роботи на дальший розвиток місце вої преси, соціальну підтримку журналістів.

ПОСТАНОВА ЗВІТНО-ВИБОРНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖУРНАЛІСТІВ

Заслухавши і обговоривши звіт правління про організаційно-творчу і фінансово-господарську діяльність обласно? організації журналістів за період з 14 березня 1990 р. по 26 грудня 1996 року, конференція відмічає, що вона і ЇЇ первинні осередки у звітному періоді зосереджували свою роботу на удосконаленні творчого процесу в колективах редакцій, поповненні спілчанських рядів, дальшому розвитку місцево? преси, розширенні видавничо? та фінансово-господарсько? діяльності. Налагоджено випуск двох обласних журналістських газет “Чернігівський вісник“ та “Семья — семь Я”, видано книги “Солдати Перемоги” і “Журналісти Чернігівщини”, створено комп'ютерний центр обласної журналістської організації, зміцніла Ті матеріальна база і фінансовий стан, збільшились асигнування на організаційно-творчі і масові заходи, соціальну підтримку журналістів, передусім, ветеранів преси.

Але зроблено не все з наміченого і запланованого. Це пояснюється не тільки упущеннями і недоробками в діяльності правління та його президії, а й глибокою економічною кризою, що не обійшла і спілчанську організацію.

Виходячи з цього, конференція постановляє:

1. Роботу правлГння за звітний період визнати задовільною.

2. Звіт ревізійно? комісії затвердити.

3. Новообраним керівним органам обласно? організації зосередити головну увагу на зміцненні первинних осередків, дальшому поповненні спілчанських рядів, посиленні їх впливу на вдосконалення творчого процесу в колективах редакцій.

4. Забезпечити активну участь працівників засобів масово? інформації у творчих конкурсах, які проводить Спілка журналістів України, а також на здобуття обласно? журналістсько? премії Імені Василя Блакитного.

5. Разом з обласною державною адміністрацією, комітетом у справах преси та інформації налагодити навчання по підвищенню кваліфікації редакційних працівників, рекомендувати і направляти здібну молодь на навчання в інститут журналістики.

6. Шукати шляхи розширення видавничо? та іншої господарсько? діяльності, зміцнення фінансового стану обласно? журналістсько? організації та її первинних осередків.

7. Створити клуб журналіста і благодійний фонд соціально? підтримки ветеранів преси.

8. З метою підвищення відповідальності за доручену справу працівників виробничих підрозділів обласно? організації запровадити контрактну систему прй наймі їх на роботу і щорічне переукладення контрактів з працюючими.

9. Після прийняття Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки” привести у відповідність до нього Положення про обласну журналістську організацію, внісши відповідні зміни І доповнення.

ПРАВЛІННЯ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖУРНАЛІСТІВ

АНТОНЕНКО П. Я.
БОЙКО І. В.
БОРИСЕНКО В. П.
БУШАЙ В. В.
БУДЛЯНСЬКИЙ М. Г.
ГРОМОВИЙ П. О.
ДОБРИЦЯ О. П.
ЖАГЛОВСЬКА Г. В.
ЖЕЛІЙ Г. М. ЗАКУСИЛО С. О.
ІВАНОВ Д. Й.
КОЛЕСНИК С. М.
КОЛЕСНИК І. В.
КРИВОРУЧКО В. Є.
КУЖІЛЬНИЙ І. д.
КАГАНОВ Ю. А.
ЛУКАШОВА М. М.
НАЗАРЕНКО В. П.
НАРОДЕНКО С. П.
НІКОНОВА Р. М.
ОМЕЛЬЯНЮК В.Д.
ОПРИШКО л. А.
ПЕТРЕНКО Л. І.
ПОЛИВАЧ-МАЛИНОВСЬКА О.Д.
СИТНИК Т. А.
СМІЛИК М. М.
ТКАЧЕНКО М. Н.
ТЮТЮННИК А. І.
ЧЕПУРНИЙ В. М.
ЦІЛИНА Н. Д.
ШЕСТОПАЛОВ О. О,
ШВЕД М. І
ШМАТОК 3. С.

КОМІТЕТ СТАТУТНОГО НАГЛЯДУ І ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ

БРЕЗКУН М. Д.
НЕСТЕРЕНКО О.Г.
ПРИГОРОВСЬКИЙ В. М.
РОМАНІКА М. Т.
САКУН Я, І.
САПОН В. М.
ЯКУБЕНКО Я. М.

ДЕЛЕГАТИ НА IX З'ЇЗІ СПІЛКИ ЖУРНАЛІСТІВ УКРАЇНИ

БОРИСЕНКО В.П.
ЗАКУСИЛО С.О.
ЖЕЛІЙ Г.М.
ТКАЧЕНКО М.Н.

* * *

ВЧИТИСЯ МАЙСТЕРНОСТІ

(З виступу І.А. ОПІФЕРОВСЬКОГО — ветерана журналістики)

— Я пригадую, як майже сорок років тому зайшла мова про створення нової організації, творчої організації — Спілки журналістів. Великі надії покладали ми на неї.. Сподівались, що вона допоможе нам в роботі, в наших пошуках, поліпшенні змісту і форми подачі газетних матеріалів.

Та мушу сказати, що наші надії не дуже здійснилися. Особливо це помітно в останні роки, коли живемо в умовах глибокої економічної кризи.

Наша організація творча, а раз творча, маємо постійно дбати про творчі начала кожного з нас. Бо ж кожен має запас журналістської міцності, яким треба поділитись з людьми.

Погортаймо сторінки нашої журналістської газети “Чернігівський вісник“. Хороша газета. Друкує цікаві матеріали. Але вчитаймось у публікації про ювілярів-жур-налістів. Написані вони по шаблону: народився, виріс, вивчився... Неначе з однієї краплі води. Усі портрети так схожі один на одного.

А можемо ж писати. Ось переді мною сидить Станіслав Панасович Реп'ях, лю-динолюб, творча людина, яка пише прекрасно І поезію, і прозу. І скрізь встигає довести, що у його героя щедра, багатогранна душа.

Поруч з Реп'яхом — Микола Трифонович Романіка, досвідчений журналіст, тонкий знавець людських характерів, їх дум і помислів.

Багатьом треба вчиться у них журналістської майстерності. Мусимо писати не біографію, а наголошувати на творчому доробку людини, як той чи інший журналіст дійшов до нього. Це звернення до наших сил, до наших можливостей.

Ми спільно мусимо дбати про творче обличчя наших газет, аби вони були цікавими і читабельними. Писати такі матеріали, щоб усім було заздрісно.

ЄДНАЙМОСЯ!

(З виступу Л.М. ЯКУБЕНКА — редактора районної газетл "Новини Городнянщини")

— Я — член Всеукраїнської ради редакторів. Це одне з формувань Спілки журналістів України, яке дозволяє активніше реалізувати творчі можливості місцевої преси, соціально захистити журналістів, їх видання.

Нашу Спілку можуть розтягнути по творчих закутках. Є багато прикладів, як розколюються партії. Але, якщо ми будемо єднатися, Спілка — це сила, з якою будуть рахуватися. Міцний горішок важко розбити.

Мене насторожує створення в середині Сділки журналістів України гільдії аграрників. За цим бачиться багато. Це потенційна сила для певних структур, які боротимуться за владу на чергових виборах. Отож, єднаймося: залежний ти журналіст чи незалежний від когось.

Вкупі ми громадсько-політична сила, а заодно і творча' організація.

Ми працюємо в новій ситуації. Маємо широкий простір для реалізації творчих здібностей. Яка нині широка палітра друкованих видань! Правління обласної журналістської організації потребує певної перебудови своєї роботи, аби допомогти кожному з нас піднятися на вищу професійну сходинку.

Характер чернігівських видань підказує нам: з'явилася творча, обдарована молодь, яка не має журналістської освіти, зате має свіжий, незашорений погляд на життя, соціальні процеси. Треба залучати ЇЇ до Спілки.

Нині в області відбувається поліграфічна революція. Редакції переходять на комп'ютерний набір і верстку газет. Але цю мудру електронну техніку використовуємо лише наполовину. Настав час під орудою обласної журналістської організації створити сучасну електронну Інформаційну систему, яка б слугувала взаємозбагаченню наших газет цікавими новинами з усіх куточків області.

Нам слід спільно подбати і про правовий всеобуч журналістів. Дуже вже часто окремі чернігівські видання порушують творчу етику, авторське право, а часом і вдаються до плагіату.

ЖУРНАЛІСТИКА - ДІЛО СОВІСНЕ

(З виступу І.В. БОЛКА — секретаря пеовпнної журналістської організації СЖУ)

— У такій обстановці, в якій ми нині живемо і працюємо, нашій організації щонайбільше треба привертати увагу побратимів по перу до їх моральної чистоти, аби не допускали в газетах бодай крихти брехні.

Наведу такий приклад. "Деснянська правда” якось надрукувала спогади однієї жіночки. Нібито вона 9 травня 1945 року в День Перемоги танцювала в Кенігсберзі з самим маршалом Жуховим.

Пішов я в редакцію, став доказувати, хіба може таке бути. Жуков в цей час приймав капітуляцію фашистської Німеччини. І ніяк не міг бути в Кенігсберзі. А мені в редакції на те: війна є війна, всяке могло бути.

Це лише маленька преамбула до великої розмови. А скільки безсоромної брехні ллють на голови колишніх і нинішніх комуністів

у опозиційних газетах. Видумують усілякі "гріхи" голові облдержадміністрації П Д Шаповалу. Пам'ятаймо: журналістика — діло совісне І ЇЇ треба робити чистими руками.

У редакційно-видавничому комплексі є музей "Деснянської правди“. Він мас служити вихованню нашої молодої журналістської зміни.

ЗНАХОДИТЬ ТОЙ, ХТО ШУКАЄ

(З виступу Р.М. НІКОНОВОЇ — реаактора бахмацької районної газети “Голос Присеймів‘я)

— Відрадно, що в журналістській організації за звітний період 3‘явилась ще одна цікава газета “Семья — семь Я”. Любов до слова єднає на її сторінках сиво-чолих ветеранів, і початкуючих авторів. "Не погасла б свіча”, — говорили давньоруські князі. Це означало продовження роду, спадкоємність розпочатих справ.

Вважаю, що на рахунку правління чимало добрих справ. їх би було значно більше, якби всі ми працювали активніше. А то останнім часом вдарились в комерцію: у платні сторінки, платні передачі, платні випуски. Славимо того, хто більше платить. Ось так боремось за виживання.

Але ж згадаймо, як великий Лев Толстой говорив одному фотографу: "Якщо хочете зробити правильний знімок берега річки, то беріть трішки вище від того місця, яке вам потрібно, інакше знесе...”. Тож і нам треба сьогодні напинати вітрила, а не плисти за течією.

Що робиться в цьому плані у нашому колективі Останнім часом перейшли на щотижневий випуск. Це не лише в плані економГі коштів. Щотижневик дає змогу розширити жанрові можливості, підвищити читабельність. На тисячу примірників зріс тираж газети. Безумовно, це радує і говорить про те, що і на застарілій поліграфічній базі (напевно, тут з нами вже ніхто не позмагається) можна робити цікаву газету, якщо гуртом думати над заголовками, матеріалами, якщо думати про адресного читача.

Гадаю, нам потрібно частіше зустрічатися, проводити об'єднані літучки, вчитись один у одного. А ініціатором у цій справі, безумовно, мас виступати правління обласної журналістської організації.

ГРІЕ ТЕПЛЕ ПЛЕЧЕ КОЛЕГ

(З виступу З.Б. ІРЖАВСЬКОГО - ветерана журналістики)

— Вважаю позитивним, що наша журналістська організація постійно зростає за рахунок талановитої молоді. Це сприяє підвищенню творчої активності. Газети від цього стають цікавішими і бойовитішими.

Нам і надалі треба дбати про підвищення фахової майстерності, творче взаємозбагачення. Відродити все краще, що мали: семінари, творчі відрядження, випуски об'єднаних номерів з російськими і білоруськими сусідами.

Час нині важкий. Не забуваймо підставляти тепле плече один одному. Дуже радий, що у штабі обласної журналістської організації завжди радо зустрічають ветеранів преси. Аж за серце бере, коли чую по телефону: "Як себе почуваєте? Чим вам допомогти?". Слово ранить, слово й лікує. Мені вже на дев'ятий десяток повернуло. Ніколи не забуду, як колеги вітали з ювілеєм. Це було напрочуд тепло і доброзичливо.

ОСНОВА - ПЕРВИННІ ОСЕРЕДКИ

(З виступу П. Д. МАРЧЕНКА — ветерана журналістки)

— Дев'ять років живу в Чернігові. З перших днів, як став на облік, дружу з обласною журналістською організацією. Чуйні люди очолюють її. Ще ніколи не відмовили в допомозі, і це не лише мені.

Коли обласна організація була трішки багатшою, ветерани журналістики одержували з ЇЇ бюджету добавку до пенсії. Надовго залишиться у нашій пам'яті зустріч журналістів — ветеранів війни з нагоди 50-річчя Перемоги. Були незабутні спогади фронтовиків і тих, хто не покладаючи рук, кував перемогу над ворогом в тилу, пісні, подарунки. 3 тієї зустрічі приніс я додому книгу нарисів "Солдати Перемоги" (про уродженців Чернігівщини. які брали участь в Параді Перемоги) Видрукувала ЇЇ обласна журналістська організація. Це прекрасний подарунок для нас і май бутніх поколінь

Основа обласної журналістської організації її первинні осередки Треба дбати про Ас зміцяеіяія пропагувати досвід роботи в нашій журналістській газеті "Чернігівський вісник" Пропоную завести тут відповідну рубрику.

ДО ДЖЕРЕЛ ІСТИНИ

(З виступу С.М. ВДОВЕНКа - заступника голови облдержадміністрації)

— Найголовніша подія нашого часу — народження незалежної української держави. Непросто йде процес державотворення, важко йдуть економічні реформи. Неоднозначно оцінює їх населення. Але преса мас бути об’єктивною. Необхідно звернути увагу на якість публікацій, на їх правдивість у відображенні того, що с в реальному житті. Повсякчас повинен діяти закон совісті.

Йти до істини — складний шлях. Треба вилити з трьох джерел: минулого, сьогодення і майбутнього. Таким джерелом для нас є місцеві газети. Вони піднімають пласти національних традицій, цікаво пишуть про сучасника, сміливо заглядають у майбутнє.

Хотілося, щоб в цей непростий час преса давала більше позитивних матеріалів, особливо про людину праці, ясна річ, не обминаючі і гострих кутів. На вашу активну підтримку чекає вітчізняний товароровиробник.

Завдання державних, господарських органів, спонсорів — допомогти пресі не загинути в цей складний час. Шлях так званої незалежності преси не таий уже й простий. Не хотілося, щоб ці газети перетворювалися в чиїхось слуг. Це не на користь нашому суспільству.

На сторінках газети мас постійно звучати тема впровадження в життя основних положень Конституції.

Словом, можна вселити віру і надію людині, вилікувати її, повести за собою на добрі діла. Але можна й образити, принизити гідність, фізично вбити. Отож той, хто пише про державну владу, про господарських керівників, має взяти це до уваги. Допомагати людям в їх нелегкій праці, житті, викоріненні негативних явищ - ось головне покликання журналістів.

Хай ваша нелегка робота слугує на користь держа вотворення, на користь кожного з нас.

ПРИКЛАД, ВАРТИЙ НАСЛІДУВАННЯ

(З виступу заступника голови правління Спілки журналістів України Я. С.ГРИЦАЯ)

— У своїй діяльності Спілка журналістів України постійно відчуває підтримку Чернігівської обласної журналістської організації, біля керма якої стоять мудрі, поважні люди. Тх ми високо цінуємо.

Скажу вам таке: коли в Спілку прийшли матеріали з Чернігова про те, що обласна організація з 1 липня 1990 року перейшла иа повний госпрозрахунок І самофінансування, то це, їй Богу, було свято. Голова Спілки написав одразу иа них резолюцію: "Надіслати копії в усі обласні організації". Отак Україна дізналася про те, що с перша ластівка, яка принесла добрі зміни в життя усіх обласних журналістських організацій. Але прикро, що сьогодні багато обласних організацій так і не думають переходити на самофінансування - і госпрозрахунок. Хоч ваш прекрасний приклад вартий наслідування.

У вашій обласній орта и і за ції здорова творча атмосфера. Я не бачу таких, які б підставляли ногу Дай Боже, щоб ви такими організованими були й надалі Ми усі гуртом не раз звергалися до Президента. "Порятуйте українську пресу!" Час Іде, а що змінилося? Наші звертання з високої трибуни з'їзду Спілки, пленумів її обласних організацій до глави держави так і залишились голосом скривдженого чи знедоленого в пустелі.

Але годі надіятись иа та, що держава піднесе нам блюдечко Із золотою каймою. Якщо преса хоча бути незалежною, то вона не повинна сподіватися иа державну дотацію. Та водночас. копи обласні, районні держадміністрації та й сам Президент хочуть, щоб преса служила виконавчій владі, то це значить, що її треба всіляко підтримувати.

Верховна Рада розглянула у першому читанні проект Закону України "Про професійних творчих працінників та творчі спілки". Якщо цей закон буде прийнято, то журналісти матимуть набагато більшу відпустку, додаткову квартирну площу Буде переглянуто податок на творчу Спілку (як на неприбуткове підприємство). І останнє — Спілку фінансуватиме держава. Як далі буде? Поживемо — побачимо.

"Чернігівський вісник", № 1 (431) 4 січня 1997 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: звітно-виборна конференція обласної організації журналістів, "Чернігівський вісник",

Добавить в:

Версия для печати

Вимогливо, з творчим підходом

Новости по теме