У «Древньому Любечі» створюють відкрите фондосховище
Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» став учасником міжнародного проекту з неофіційною назвою «Дніпровський паром». Його мета - налагодити співпрацю між музеями Чернігівщини та Гомельщини, прокласти спільні туристичні маршрути й так би мовити перекинути місточки для жителів прикордонних територій, зацікавити громадськість і науковців спільною культурно-історичною спадщиною. Проект підтримує ЄС, а реалізує громадська організація з Білорусі «Зелений хрест». І в ньому є кошти для облаштування відкритого фондосховища, що може стати ще однією туристичною родзинкою «Древнього Любеча».
Розповідає директор музейного комплексу Сергій Заліський:
- У гарній двоповерховій будівлі в центрі міста ми плануємо зробити фондосхо-вище, до якого буде вільний доступ. Адже експонатів у нас дуже багато. Починаючи з 2009-го, беремо участь у програмі археологічних досліджень на Чернігівщині. Це буде ще одна додаткова виставка.
За словами Сергія Заліського, загальна площа нової туристичної родзинки становитиме близько 70 метрів квадратних. Фондосховище розміститься на першому поверсі. А в перспективі тематичні виставки перенесуть на другий, а на першому обладнають готельні номери й адміністративні приміщення, відкриють зручну й сучасну конференц-залу, де проводитимуть навчальні семінари й наукові конференції.
Ще тут готуються презентувати нове інтерактивне обладнання, орієнтоване на дітей і підлітків. Його закуплять теж коштом гранту від ЄС. Це щось схоже на пісочницю, де юні дослідники зможуть проводити «археологічні розкопки» під наглядом наукових співробітників. Інтерактивну частину колекції планують поповнити й макетами вогнепальної зброї: різними видами гармат, мортир тощо.
- Чималий обсяг робіт виконуємо власними силами, - розповідає директор музейного комплексу. - У нас є робітники, що виконують ремонт. Уже полагодили велику площу - понад 200 метрів квадратних. Тепер можемо проводити професійні виставки. Наразі у стінах «Древнього Любеча» презентуємо картини на полотні та традиційні народні ремесла, зібрали рідкісні експонати, знаряддя праці, які використовували у 18-19 ст. Серед них є й доволі цінні. З відкриттям фондосховища отримаємо статус установи, яка зберігає в себе експонати.
У «Древньому Любечі» мають і проектно-кошторисну документацію для відбудови споруд давньоруського періоду на Замковій горі. Якби ці наміри вдалося реалізувати, за розмірами й розмахом цей комплекс не поступався б Цитаделі у Батурині. Втім, на цей рік таких коштів не передбачається. А чи з’являться вони колись - побачимо.
Любеч туристичний стає все більш привабливим. Першу групу гостей з Києва тут цьогоріч зустрічали 1 січня. На Великдень приїздила група з Полтави. Співробітники музею можуть проводити одночасно 3-4 екскурсії. Найбільш затребувані на сьогодні тури з елементами театралізації, коли гостей зустрічають гіди у костюмах, стилізованих під Київську Русь.
Довідково
- Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» створений у 2008 році. Він охоплює 7 об’єктів археології, архітектури, історії та культури Київської Русі, доби українського національного Відродження.
- Любеч стоїть на високих пагорбах і практично не має великих рівних територій. Центр селища позначений великою площею, де розташований Спасо-Преображен-ський собор поч. XIX ст. Від площі у різні боки ведуть чотири дороги, кожна вказує напрямок до чудових пам’яток архітектури.
- Найцікавішими об’єктами музейного комплексу є: печера Св. Антонія, Замкова Гора та кам’яниця наказного гетьмана України Павла Полуботка.
- Уперше давньоруське місто Любеч згадується в «Повісті временнихліт» 882 року. Ще одна згадка сягає 907 року. В угоді князя Олега з Візантією поруч з такими найвідомішими на той час містами як Київ, Чернігів, Переяслав, Полоцьк. Уже в ті часи місто на Дніпрі було важливим опорним пунктом на шляху «із варяг у греки».
- У Любечі, як вважають історики, провів останні роки свого життя древлянський князь Мал (Мал Любечанин), тут народилися його діти - Малуша, яка стала дружиною великого князя київського Святослава і матір’ю Володимира Святого, та оспіваний у билинах Добриня Микитич.
- З Любечем пов’язані доленосні події давньоруської історії. В 1097 році в Любецькому замку відбувся І з’їзд давньоруських князів.
- Тут народився основоположник чернецтва на Русі - святий Антоній (983-1073). З його іменем у Любечі пов’язані дві печери. Одна з них - «ближня» - розташована неподалік від кам’яниці гетьмана Павла Полуботка. Місцеві жителі облаштували тут колодязь зі «святою» водою. На цьому місці колись була криниця, що належала родині Милорадовичів. За переказами, саме з неї брали воду монахи Антонієвського монастиря, що не зберігся. За кілька сотень метрів розташована друга - «дальня» Антонієва печера.
- Неабиякою була роль Любеча і в козацьку добу. Нині про славну історію селища нагадують на Замковій горі пам’ятні знаки на честь 1100-річчя літописного Любеча, пам’ятник на честь Першого Любецького з’їзду князів і пам’ятний знак князям Олегу та Ігорю у парку.
Вікторія Сидорова, "Деснянка" №20 (705) від 17 травня 2018
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.