Мобильная версия сайта«А потім двоє пішли на мене, а третій із молотком зайшов із-за спини». Держвиконавцю Юрію Лисюку довелося стріляти
День 21 лютого надовго запам'ятається 33-річному Анатолію Трушу, жителю села Вишеньки Коропського району, та 37-річному Юрію Лишку, головному державному виконавцю Коропського відділення виконавчої служби.
«Я нічого не знав. Довелося продавати будинок»
— Ми у дворі товариша ремонтували машину, тут зайшли якісь люди, чоловік і жінка. І так борзо, наче я не знаю хто. Мій товариш попросив їх покинути приватну територію. Та вони не хотіли. Тоді їх почали виштовхувати з двору, — пригадує Анатолій Труш.
— Анатолію Вікторовичу, хіба чоловік не казав, що він держвиконавець?! Не показував посвідчення?!
— Начебто щось показував. Та нині часи такі, що може бути хто завгодно з документом. Потім-чоловік раз вистрілив угору з пістолета і став викликати поліцію.
— Виконавець казав, що приїхав з приводу аліментів?
— Коли через деякий час прийшов з поліцією, ми спокійно поговорили, все з’ясувалося. Я не знав, що колишня дружина подала до суду. Мене туди не викликали. Ніяких документів, що я маю платити, ніхто не надсилав. Виявилося, що все це діло ще з 2014 року тягнеться. ! вже набігло 25 тисяч гривень. Питав: «Чому лише тепер?» Та зрозумілої відповіді так і не отримав. Я їх вже заплатив.
— Де гроші взяли?
— Сума чимала, просто так ніхто не позичить. Довелося продати будиночок у Коропі і розрахуватися. З виконавцем ми порозумілися.
— Ви не знали про борг, бо дитину не провідуєте?
— Я жінку брав з дитиною, потім спільна донька народилася. Згодом розлучилися. Дочку кілька разів навідував. Я не ухиляюся.
Нині у Анатолія нова сім’я. Є донька, якій рік і два місяці. Постійної офіційної роботи він не має.
У законі сказано: «По мірі можливості. Цим і користуються»
Юрій Лисюк
— Сьомого березня Труш оплатив заборгованість. Про рішення суду він знав. Як і про відкриття виконавчого провадження від 5 березня 2014 року, — розповідає Юрій Лисюк, головний держвиконавець. — Та до служби так і не з’явився і нічого не питав. Судячи з матеріалів провадження, є вихідні номери, що йому надсилали листи. Проте він ніяк не реагував.
— Юрію Миколайовичу, листи рекомендовані чи прості?
— Раніше надсилали прості. Віднедавна — рекомендовані. І навіть якщо людина відмовлялася взяти лист, вона вважається повідомленою. Раніше провадження щодо Труша вела інша людина. Я його отримав у травні минулого року. Теж відправив лист. І нічого.
Раніше стягувачка до нас не зверталася. Та нещодавно прийшла. Дала номер колишнього чоловіка. Я зателефонував, сказав, хто і з якого приводу. Він відповів, що зараз зайнятий, перебуває у Києві, і зустрітися ми зможемо на наступному тижні. Я зустрів його знайомих, поцікавився, чи не повернувся. Мені сказали, що Труш у Вишеньках і нікуди не збирається їхати. Тому я вирішив поїхати у Вишеньки перевірити не тільки наявність боржника на місці, а й його матеріальний стан.
Знайшов у його знайомого. їх було троє, чоловіки напідпитку. Вони нецензурно висловлювалися, кричали. А потім двоє пішли на мене, третій із молотком зайшов з-за спини. Добре, що був при собі власний пристрій для відстрілу гумових куль (травматичний пістолет. — Авт.). Я його і застосував. Вистрілив один раз вгору. А потім викликав поліцію. Коли приїхали правоохоронці, розмова вже пішла по-іншому.
Я побув, і тут виявляться, що боржник після мого візиту намагався зняти з реєстрації автомобіль «Черрі Амулет», який належить йому. Та я встиг відреагувати, на нього було накладено арешт. Лише після цього боржник зрозумів, що розрахуватися-таки доведеться.
— Заяву з поліції забиратимете?
— Матеріали на розгляді. Сподіваюся, вони дійдуть до суду. Не можна залишати такі випадки безкарними, бо це негативно впливатиме на авторитет державної виконавчої служби. Це факт перешкоджання проведенню виконавчих дій.
— Юрію Миколайовичу, як часто на вас нападають при виконанні?
— Працюю з 2003 року, це була третя спроба. Молоток фігурує вперше. До того були кулаки і вила, як у Ляшка, — жартує. — Закони у нас хороші, аби ще виконувалися. У Кримінальному кодексі є стаття 164 «Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей». За час своєї роботи не пам’ятаю, щоб колись за нею когось засудили. Та і покарання передбачені м’які. Якби санкції зробили більш жорсткими, із 10 боржників трьох реально відправили б відбувати покарання, то решта семеро швиденько б заплатили. Така моя особиста думка. Нині деякі злісні неплатники кинуть 50 гривень, і вже вважається, що платять. Бо в законі сказано: «По мірі можливості». А вони цим і користуються.
— А якщо грошей немає, то відправлять на громадські роботи по 22 гривні за годину?
— Питання громадських робіт ще чітко не врегулювали. Хто і з якого бюджету має їх оплачувати? Наприклад, якщо це покарання за кримінальне правопорушення, то вони безоплатні. Там все зрозуміло, А тут...
— Немає грошей, можна ж описати і забрати майно. Лишити, як у радянські часи, один холодильник, телевізор і так далі.
— Перелік з тих часів дещо змінився. Не можна забирати також один мобільний телефон, один ноутбук і т. д. Та, знову ж, моя суб’єктивна думка: хіба це правильно? На айфон, ноутбук, планшет гроші е, а на аліменти — ні.
— Державний виконавець врешті-решт вибив борг. Яка винагорода йому за це?
— Два відсотки від суми стягнення. Вона виплачується із стягнутого з боржника виконавчого збору, який становить 10 відсотків суми боргу.
— Як багато боржників-аліментників у Коропському районі?
— Ми працюємо. Основна маса платить На сьогодні загальний борг — до 100 тисяч гривень. Це на 315 осіб.
* * *
За даними Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області. З початку року боржниками вже сплачено 15 мільйонів 300 тисяч гривень аліментів На виконанні перебувають документи по 16,5 тисячі аліментників. З них у чотирьох тисяч заборгованість перевищує шість місяців.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №11 (1662), 15 березня 2018 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
