Відвалилася металева стійка і убила
25 січня у Корюківці попрощалися з 50-річною Оленою Стукало. Рідні і досі не можуть оговтатися від раптової втрати. Жінка трагічно загинула. Вона була соціальним працівником.
23 січня вранці прямувала до підопічних. Везла продукти узбіччям дороги. У цей час там їхав лісовоз «МАН» ТОВ «Біомас». Автомобіль був без вантажу. І тут раптово відірвалася стійка (та, якою утримувалися колоди) і вбила Олену.
Такою була Олена Стукало
«Винен той, хто випустив аварійну машину з гаража»
— У малої порвався одяг, мама здала його в ремонт, заїхала до мене на роботу, попили чаю. І заспішила до бабусь, — пригадує 27-річна Ольга Стукало, невістка загиблої. — Як завжди, була весела. Вона не встигла довезти продукти навіть до першої підопічної.
— Люди розповідали, мама вела велосипед у руках. Машина проїздила повз, і у неї на ходу відвалилася та стійка, — розповідає 31-річний Максим Стукало, син Олени. — Водій зупинився, вискочив з лісовоза. Викликав поліцію і «швидку допомогу». Мама ще була жива, закривала обличчя руками. Та коли приїхали медики, вже нічим допомогти не могли. Травми виявилися несумісними з життям. Перелом кісток черепа, крововилив у головний мозок.
До нас вже приходили водій лісовоза зі своєю матір’ю, висловили співчуття. Молодий хлопчина. Правил дорожнього руху він не порушував. У тій організації пропрацював близько двох місяців, і тут таке сталося. У нас немає до нього претензій. Я вважаю, що і наша мати так само розсудила б, як і ми. Винен той, хто випустив аварійну машину з гаража. Той, хто мав перевірити її перед випуском. Та до нас не те, що ніхто з фірми «Біомас» не приїхав, навіть не зателефонували.
Я запитував у водія: «Де твій начальник?» Він знизав плечима, таблетки п’є, — продовжує Максим. — Ми не хочемо, щоб все, що сталося, спихнули на водія-бідолаху. Якби він збив, то інша справа. Тому добиватимемося, щоб усе було і по справедливості, і по закону. Матір не повернути, але й безкарно таке залишати не можна. Бо завтра може постраждати ще хтось.
Їхав у Чернігів на техогляд (!!!)
— Того ранку я їхав на техогляд до Чернігова. Це легковики його не проходять, а вантажні автомобілі мають щорічно, — говорінь 21-річний корюківець Дмитро Давидов, водій лісовоза.
— Якщо на техогляд, і не формальний (бо його можна було не проходити, лише отримати довідку), автомобіль мали підготувати, перевірити кожний гвинтик, — кажу водієві. — Хто ж у вас випустив несправний причіп?
— У нас багато відповідальних, — потуплює погляд. — Перевіряли...
— ДМИТРЕ, ЧОМУ Ж ТОДІ ТА ШТУКА ВІДПАЛА ДОРОГОЮ НА ТЕХОГЛЯД?
— Сам не розумію. Може, на морозі? Дорога того дня не була добре почищена. Холод, авто підкидало, можливо, того й лопнуло.
Салазка, коньок, стійка — так називається та штука. Вона у вигляді букви «П», всередині пустотіла. З металу, вага десь кілограмів 50, довжина до двох метрів. Їхав, усе було гаразд. Побачив двох жінок, які їхали велосипедами по різні боки дороги. Дивлюся у дзеркало заднього виду: раптом падає коньок. Щоб він упав саме на жінку, цього не бачив. Я зупинився.
— Коли ви побачили, що залізний «стояк» відірвався і падає, подумали, що вам здалося?
— Я ж не наркоман, щоб мені ввижалося. Тільки не зрозумів, чому? До сих пір це для мене загадка. На роботу я зараз не ходжу. Автомобіль поставили на стоянку, «коньок» забрали на експертизу.
Про Дмитра Давидова у Корюківці відгукуються добре. Кажуть: «Путящий хлопець. Працював автослюсарем. Два роки проїздив далекобійником, і все було гаразд. А тут таке».
Чому лісовоз виїхав на ТО з аварійною стійкою, поїхала цікавитися у село Сядрине Корюківського району. Саме там розташоване товариство «Біомас» (фірма займається продажем дров в упаковках і без). На підприємстві сказали, що керівника немає: «Він у довготривалому відрядженні. І, окрім нього, коментувати ситуацію ніхто не буде». Номера мобільного не дали. Знайшла сама, зателефонувала директору Дмитру Касьянову. Голос у слухавці відповів, що він у відрядженні за кордоном.
Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «Порушення чинних на транспорті правил». Якщо воно привело до загибелі людини, найбільше, що загрожує винуватцю, — п’ять років тюрми. Експертиза має показати, чому відламалася стійка: через руйнування металу від морозу, дефект у конструкції чи в зварювальному шві або ще щось.
Та як би там не було, людини немає.
P.S. Ніхто не знає, коли і де кожного наздожене смерть. Тому будьмо добрішими, уважнішими до близьких. Щоб коли нас не стане, вони згадували лише добрими словами. А не так, як у примовці про покійників: «Або добре, або ніяк».
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №5 (1656), 1 лютого 2018 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.