Депутати обласної ради «нового призову». Частина друга

Вторник, 22 Декабря 2015 11:56 | Просмотров: 4430

Кого обрали до обласної ради? Розкажіть про депутатів «нового призову», — звертаються читачі до «Вісника».

Радикальну партію Ляшка на Чернігівщині представляють:

(Це друга подача. Про обранців від БПП ви читали в минулому номері)

38-річний Олег Авер’янов заступник голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Розлучений. Має двох доньок. Живе у Києві.

— Зараз хворію, на лікарняному. З дружиною розлучений, але є кохана дівчина, — каже Олег В’ячеславович. — Діти навчаються в Києві, у школі.

— Ваша колишня дружина говорила про вас не дуже хороші речі. Чи є в її словах хоч щось правдиве?
— Ні, немає. Але я її поважаю, вона мати моїх дітей.

Дмитро Блауш — наймолодший депутат обласної ради. Йому 23. Уперше обраний депутатом. Радикальна партія — єдина політична сила, в якій перебував Блауш. Він — заступник голови обласної та голова міської організації «Радикальної партії Олега Ляшка», член Постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, транспорту та інфраструктури.

— Чому члени Радикальної партії не очолили жодної комісії у раді?
— Це внутрішня політика Блоку Петра Порошенка і повна узурпація влади, — вважає Дмитро Ярославович. — Сподіваємось, що на найближчій сесії обласної ради більшість схаменеться, і, можливо, відбудеться переголосування. Попередньо наша сила заявляла про своє бажання очолити Бюджетну комісію та Комісію з питань регламенту.

— Чому б Радикальній партії не очолити вільну на сьогодні Комісію з питань освіти, науки, культури та інформаційної сфери?
— Насправді мали таку пропозицію. Нам, ніби собаці, кинули кістку. Принципова відмова — це наслідок нашого протесту.

32-річний Микола Бутенко став депутатом обласної ради вперше. Він син відомого фермера з Дягови Менського району Олексія Бутенка, котрий неодноразово був депутатом обласної ради.

— Як сказав тато, що головне в роботі депутата?
— Не брехати людям. І так влада вже багато понабріхувала. А ще бути ближчим до народу. Я не вважаю себе небожителем через те, що став депутатом. Я така сама людина. Для мене депутатство — це тягар, а не легкий спосіб заробітку. Постараюся виправдати сподівання тих, хто проголосував за мене. І сподівання батька.

Микола Олексійович удруге мобілізований. Він старший лейтенант, начальник відділення забезпечення. Службу проходить при Менському військовому комісаріаті. Одружений. Має трьох дітей. Дружину вважає героїнею:

— Я майже не буваю вдома. А вона сама виховує трьох діток.

40-річний Валерій Гавриленко приватний підприємець у Ніжині. Має продуктовий магазин. Одружений. Дружина — медсестра неврологічного відділення Ніжинської міськлікарні. Донька навчається на другому курсі міського ліцею.

— Раніше я також займався політикою, але був безпартійним, — каже Валерій Петрович. — У 2013 :оці вступив до Радикальної партії.

У ніжинських підприємців є традиція кожного року безкоштовно розвозити ялинки н школи, дитсадки. Три роки так точно вже возимо. У минулому встановили в центрі міста 40-метрову ялинку. До Дня Святого Миколая гудемо роздавати діткам подарунки. 27 грудня в Ніжині відбудеться благодійний концерт. Я братиму участь, співатиму. Кошти, як і тогоріч, підуть для хлопців в АТО. Тоді, казали, купили тепловізор. Зараз будемо вирішувати, що їм потрібніше.

Наталія Дроненко, 42 роки, начальник Чернігівського відділення ПАТ КБ «Глобус», безпартійна, депутатом обласної ради стала уперше, член Постійної комісії з питань економічного розвитку, інвестиційної діяльності та здійснення державної регуляторної політики.

Народилася і виросла у Прилуках, зараз проживає у Чернігові, заміжня, має 23-річну доньку, яка теж працює банкіром, але в столиці.

— Чи багато, на вашу думку, залежить від депутата обласної ради? — запитала у Наталії Василівни.
— Від кожної людини багато залежить, якщо іти вперед і не сидіти на місці. Зокрема, комісія, членом якої я є, мені дуже близька. Адже у банку я займалась інвестиційними кредитами.

54-річний Микола Каленюк, заступник начальника управління «Чернігів-рибохорона».

— Миколо Михайловичу, яка найбільша та елітна риба водиться на Чернігівщині?
— Найбільша за розміром — сом, елітна — стерлядь. Вона водиться в Новгород-Сіверському районі. Позаторік за державною програмою в області були зариблені водойми мальками різних порід більше ніж на мільйон триста тисяч гривень. Стерлядь поки що ловити заборонено, рибина оцінюється в 49 тисяч гривень. З цінних порід є ще судак.

— Що потрібно, аби в Десні з’явився лосось?
— Ця риба дуже любить проточну воду, здебільшого в Україні лосось розводять у Миколаєві, Одесі, Херсоні. Для наших водойм підходять короп, товстолобик, білий амур. Та не завжди рибалки мають доступ. Підприємливі особи понабирали в оренду ставків і тепер не допускають місцеве населення туди рибалити. Деякі правлять по 45-50-60 гривень за день риболовлі. З цих грошей платять оренду, решту кладуть собі до кишені. Це незаконно. Кожен бажаючий може безперешкодно ловити рибу однією вудкою або одним спінінгом і нічого за це не платити. Тим паче, що такі види, як щука та карась, добре розмножуються і відновлюються.

Алла Ковтун. 43 роки. Заступник декана факультету психології та соціальної роботи Ніжинського державного університету імені М. Гоголя, викладач кафедри загальної та практичної психології.

— Чому пішли в політику?
— Якщо хочеш зробити щось добре, потрібно діяти самому. Я вже бабуся. Виростила трьох дітей. Я хочу, щоб для них щось робилося. А то вийшов погуляти з дитиною, вона брьох у багнюку — дороги нікудишні. Також опікуюся питанням дітей-інвалідів. Воно мені близьке, сама таку дитину виховую.

Директор Березнянського (Менський район) будинку культури 61-річний Василь Леоненко — член «Радикальної партії Олега Ляшка». 25 років був у партії «Народний рух України».

— Коли РУХ занепав, багато наших перейшли в РПЛ. Не люблю людей, котрі перебігають від партії до партії або продаються за гроші. Але «Народний рух України» зараз існує тільки на папері.

До обрання обласним депутатом шість разів без перерви (з 1990 по 2015 рік) обирався депутатом районної ради від партії РУХ. Перед цим один раз був депутатом селищної ради. Тобто 26 років безперервного депутатського стажу.

Освіта — середня спеціальна. Закінчив Ніжинський культурно-освітній технікум, спеціальність — клубна справа. 30 років пропрацював директором будинку культури.

З 1981 по 1987 рік був «в опалі» за свій язик. Коли на сході села голова райвиконкому на прізвище Віктор назвав жителів Березни «іждивенцями» за те, що не здають державі молоко, сказав, що самі вони (хто сидів у президії) «іждивенці». Після чого шість років ніде в районі не давали роботи за спеціальністю.

— Що збираєтесь зробити як депутат обласної ради?
— На сьогодні Березна не має свого будинку культури. А в нас — народний хор, музики, танцювальні колективи. У 1990 році в Березні почали будувати спорткомплекс, згодом проектну документацію переробили на будинок культури. Проектна документація є, а коштів на завершення будівництва нема. Приміщення велике, зможе вмістити і клуб, і бібліотеки, і дитячі гуртки. Але для завершення будівництва треба знайти 8,6 мільйона гривень. Я сам займаюсь цим питанням, підніматиму його на сесії обласної ради, буде звернення до Верховної Ради.

Сергій Пивовар, 38 років. Безпартійний депутатом обраний уперше. Головний лікар Корюківської районної лікарні. На посаду прийшов у січні 2014 року. До цього працював хірургом у хірургічному відділенні Корюківської ЦРЛ.

Живе в Корюківці, одружений. Дружина працює медсестрою. Син навчається в шостому класі.

— Як просувається ремонт у приміщенні лікарні?
— Триває. Уже відремонтовано третій поверх, частина першого і другого поверхів Почали створювати центр первинної медико-санітарної допомоги.

Людмила Ромака, 45 років, завідуюча Борзнянським відділенням «Обласний центр експертної медичної допомоги та медицини катастроф».

— Людмило Олексіївно, вам не здається, що в облраді мало жінок?
— Справді мало. Але виборці вирішили так.

— До ради потрапили колишні регіонали.
— Я цим розчарована. Думаю, вони не змінилися. Але ніколи не можна опускати руки. У праці і в чесній боротьбі народжується краще майбутнє.

55-річний Анатолій Хавило. Освіта вища. Родом з Борзни. Одружений, має трьох дорослих доньок.
З 2010 року — помічник народного депутата Олега Ляшка.

— Навіщо вам депутатство?
— У мене була перспектива очолити районну раду.

Але вирішив, що для жителів Борзнянського району буде краще, якщо працюватиму в обласній.

Найголовніше зараз — завести в район інвестиції, це потягне за собою створення робочих місць. Інвестиції у Борзнянському районі на дуже низькому рівні.

26-річна Олена Шинкаренко живе у Прилуках. Одружена, чоловік — рятувальник МНС. Доньці п’ять років.

Олена — керівник Прилуцького осередку Радикальної партії Ляшка.

Вищу освіту здобула у Міжрегіональній академії управління персоналом (Прилуцька філія). За фахом бухгалтер-економіст.

— Чи є в Україні гроші?
— У простих людей нема, у можновладців є.

— Ви наймолодша депутатка обласної ради. Як готувалися до сесії? Можливо, з особливою ретельністю підбирали вбрання?
— Зустрічають по одягу, проводжають за розумом.

Тижневик «Вісник Ч» №51 (1545)