Кому потрібні безпритульні тварини, або Один день із життя зооволонтера

На що йдуть пожертви чернігівців для бездомних тварин? Коли безпритульних чотирилапих на вулицях міста поменшає? Чим реально щодня займаються зоозахисники Чернігова? І наскільки складно допомагати пухнастим та хвостатим безхатькам? Чим у черговий раз слухати, краще випробувати на собі, вирішила я і записалася у підмогу до громадської організації «Зоошанс».

Волонтерство — як наркотик

Тварин я люблю, Мурчиків і Тузиків час від часу підгодовую, коли прилипнуть до мене на вулиці й жалісно заглядають в очі. Але щоб отак взяти когось на вулиці й відповідати за нього… Ні, не доводилося. Тому в свій перший день у ролі зооволонтера хвилююся.
Мене взялися вводити в курс справи дві активістки — Катерина Донець (у «Зоошансі» від заснування, вже сім років) та Наталія Бондаренко (уже місяць, як активістка). Обидві активні, поєднують волонтерство з основною роботою і запевняють: «Це як наркотик! Раз спробував — «зіскочити» важко!».
Щоправда, зауважують, чоловіки таку жіночу активність сприймають не дуже радо — більшість активісток самотні чи розлучені. Мало хто витерпить, коли дружини постійно нема вдома, а якщо й з’являється, то з побитим-поламаним пухнастиком у навантаження. І кожного разу запевняє: це востаннє і всього на кілька днів.
Ну, думаю, за одну спробу розлучення мені не загрожує і з готовністю беруся до роботи.

Ударна сила — бабусі-пенсіонерки

Перше знайомство — пухнаста блакитноока сіамка, яка зібралася на стерилізацію. Аристократична така. Хай буде Антуанетта. До речі, вигадувати імена для підопічних — найскладніше завдання, кажуть волонтери. Адже коли це вже екземпляр номер тисяча п’ятсотнадцятий, фантазії не вистачає.
Але чекає моя Антуанетта у далеко не аристократичному місці — в шкірно-венерологічному диспансері. Жалісливі працівниці ховають красуню під столом, ніяковіють перед фотоапаратом і просять про них не розказувати. Кажуть, допомагають тишком-нишком, щоб їх ненароком ненормальними не вважали.
— У мене навколо три точки, де я підгодовую котів і собак. Двох уже прилаштувала в надійні руки. Але безхатьків усе більшає, тому вирішила, що треба їх по одному стерилізувати. Спасибі, «Зоошанс» прийшов на допомогу. Ця кішечка — з-під сусіднього дому, — розповідає лікарка.

Ось такі й є справжні волонтери, кажуть дівчата з «Зоошансу». Практично в кожному мікрорайоні знаходяться співчутливі люди, переважно жіночки похилого віку, які не дають тваринам пропасти. Це основна бойова сила! Вони котів та собак годують, доглядають. А організація вже долучається, щоб полікувати, стерилізувати й шукати справжніх господарів.
До речі, сусіди шкірно-венерологічного диспансеру щодо котів мають іншу думку. На подвір’ї обласної дитячої лікарні практично щосезону безхатьків труять. Але від того мешканці навколишніх будинків не перестають нести пакети, згортки й коробки з новонародженими пухнастими клубочками до місцевих сміттєбаків.
От і зараз із двору ми виїжджаємо не з однією лише Антуанеттою. Під колеса машини кидається жваве худюще кошеня. Як його залишити? Тигра поїхав із нами.

Стерилізують до ста тварин на місяць

Операцію Антуанетті робили у приватній клініці на Одинцова. За кілька хвилин від заспокійливого моя красуня почала куняти. Коли їй голили лапку, щоб ввести наркоз, уже зовсім не реагувала, тільки дивилася мутними очима. І нарешті нас випровадили з кабінету.
Із «Зоошансом» співпрацює ще один ветеринар у місті — на вул. Святомиколаївській. Клініки роблять знижку, дають розстрочку, але послуги їхні не безкоштовні. Стерилізація кішки — від 150 грн., собаки — від 240.
— Ми оперуємо до 100 тварин на місяць. Проблема в тому, що їх ніде перетримувати після операції 7—10 днів. Кожного разу шукаємо варіанти. Небагато й постійних спонсорів, які дають гроші на стерилізацію. Але все одно без підтримки держави чи міста це удвічі більше роботи, ніж навіть планувалося міською програмою! — каже Катерина Донець.

А поки наша кішечка відпочивала під наркозом, ми встигли полазити через паркани, побігати по вулицях і нарешті вмовити здатися поламану чорно-білу кицю. Щоправда, лікар розчарував: перелом старий, зрісся неправильно, а отже, допомогти вже неможливо. Тож чорненька тепер просто чекає стерилізації, після якої повернеться на свою вулицю.
А тим часом Антуанетту винесли нерухому, в бандажі. До речі, у кого є старі футболки, приносьте волонтерам. Тваринам потрібна перев’язка після операції. А поки ми розмістили своїх знайд в офісі Катерини. Тут, поруч із столом для манікюру, кріслом для педикюру й рештою приладдя кабінету краси — клітки для перетримки, що рідко пустують.

Три відра каші на день розвозить активістка на маршрутці

А самі — далі, до вольєрів. Хоча кілька будок на клаптику землі в куточку бійні навряд чи можна назвати таким гучним словом. Та «зоошансівці» й цьому радіють. Цю територію знайшли завдяки оголошенню в соціальній мережі. Треба б розчистити куточок від великих колод та цегли. Але в «Зоошансі» тільки дівчата, їм таке не під силу. Зараз тут двоє цуценят, які шукають нову сім’ю. Є ще одна загорожа — на території приватної стоянки. Там до десятка тварин, усі хворі.
Мені пощастило — загін чистий, каструлі повні. Тут ще зранку побувала Наталія Петренко. Кожного дня жінка варить 36 літрів каші, наливає її у відра, сідає в маршрутку й везе їжу тваринам — з вулиці 50 років ВЛКСМ спочатку на П’ять Кутів, а потім на Ремзавод. І так два-три рази на день!
— Виходить, їжджу туди-сюди фактично цілий день. Від мене постійно пахне гречкою, бульйоном. Люди звертають увагу. А як я собак залишу? Вони ж інваліди! Я їх люблю, — пояснює жінка. На роботу вона ходить у нічну зміну.

Допомагайте тим, кого приручили!

Ще одне моє завдання — сфотографувати цуценят. Потім ці милі мордочки потраплять до оголошень — у соцмережі, на різні сайти і просто на стовпи. За статистикою, спрацьовує кожне п’яте. Заїжджаємо в кілька дворів. Лазимо по підвалах, купах дров та сміття. Змусити вертлявих тварин позувати не так уже й просто. Та й для того, щоб постійно оновлювати оголошення, треба купа часу.
І до всього — перевірити скриньки для пожертв. Таких по всьому місту близько двох десятків. Як думаєте, скільки коштів вони збирають? Ми перевірили тільки три коробочки: 274, 70 та 140 грн. Це стерилізація трьох із половиною кішок або двох собак. Стільки зібрали за три місяці.

Триматися на ногах під кінець дня важкувато. Та попереду найприємніше завдання — віддати підопічних у родини. Але це тільки тимчасово. Веселий і лагідний Тигра та граційна й дуже гарна Антуанетта все ще шукають нових господарів. Як і ціла зграя милих і пухнастих цуциків різного кольору, розміру й віку. Надійного друга підберемо кожному. Адже я тепер відчуваю відповідальність за тих, кого приручила!
Отже, в сухому залишку за день: одна кішка стерилізована, одна чекає на операцію, одне кошеня з тимчасовим господарем, із десяток цуценят сфотографовані для оголошень, скриньки з пожертвами перевірені.

Мабуть, волонтерство — це справді наркотик. Адже вже цілий день думаю, як там мої підопічні. Треба приходити знову. Може, й інші не лінуватимуться? Адже тут знайдеться робота для кожного. Хтось допомагає ногами: їздить містом, підбирає поранених тварин, інших відвозить на стерилізацію, когось годує, когось просто приголубить. Інші допомагають руками: беруть тварин на перетримку. Хтось відповідає на дзвінки, хтось створює чи розклеює оголошення. Є й такі, що виготовляють щось своїми руками, продають, а гроші віддають на операції. Я знаю точно, що це був мій перший день зооволонтера, але не останній.

* * *

Ще у 2011 році в Чернігові прийняли програму, котра дозволяла б зменшити чисельність безпритульних тварин завдяки їх стерилізації. У планах було збудувати пункт тимчасового тримання, де котів та псів могли б утримувати в післяопераційний період. Вартість будівництва оцінили в 2,5 млн. грн. Ці гроші обіцяло Мінекології. Місто виділило землю, а до будівництва й досі справа не дійшла

* * *

Щомісяця «Зоошанс» стерилізує до 100 безпритульних тварин. Десятки отримують медичну допомогу й знаходять новий дім

Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості» № 13 (1201), 26 березня 2014

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.