Професія мебляр. Як у Чернігові працюють меблеві фірми

Вторник, 15 Января 2013 15:51 | Просмотров: 15496

У розділі оголошень нашого сайту з пропозицією товарів для дому та офісу майже третина пропонує меблі. Більшість із них – від компаній, фірм, фірмочок, які займаються їх виготовленням під замовлення. І дійсно - ну куди в домі без ліжка, шафи, стільця чи стола? Самому у різний час доводилося бувати у декількох організаціях, що займаються таким бізнесом. Їх масштаби були різними: від гаража у автокооперативі, де дядько робив мені маленького комп’ютерного столика, до досить значної контори із власним офісом і десятком майстрів у заставленому виробами різної міри готовності цеху.

Отож, отримавши завдання написати статтю про роботу компанії, яка займається виробництвом меблів, я вже приблизно уявляв, про що треба писати. Проблематичніше, як виявилося, було знайти фірму, яка погодиться детально розповісти про особливості своєї роботи, та ще і пустить на виробництво. Скоріше за все, меблярі боялися публічності через податківців чи інші контролюючі органи, які, прочитавши статтю, навряд чи стали б надавати фірмі пільги за те, що вона створює нові робочі місця. А от клопотів могли б завдати.

Але компанія, яка погодилася поділитися інформацією для матеріалу, таки була знайдена. І от я уже сиджу їх у офісі, а один із директорів Максим Проценко розповідає мені, що це за професія така - мебляр. Спілкуємося ми у невеликій задній кімнаті одного з магазинів, що знаходиться на вул. 1-го травня, напроти гіпермаркету "Вена". Це приміщення, де працює два чоловіки, і є на сьогодні відділом продажу.

Називаємося ми Студія дизайну меблів "Брусніка". Займаємося розробкою і виготовленням корпусних меблів на замовлення. Робимо все, що стосується меблів, за виключенням м’яких.

Максим Проценко

Фірма існує зовсім недавно - півроку. Чому я вибрав цей вид діяльності? Створювали фірму вдвох з моїм компаньйоном. У сфері меблів ми обидва вже дуже давно, цю роботу любимо і, власне кажучи, поза нею свого життя не мислимо. Абсолютно логічно для нас було і фірму робити саме меблеву. Мій партнер має досвід керування меблевим виробництвом із кількістю зайнятих працівників більше п’ятдесяти. Він і відповідає у нас за цей напрямок. Моя задача - робота з клієнтом.

Я цьому спеціально ніде не вчився. Займався будівництвом, оздоблювальними роботами, мав свою бригаду. Але меблі завжди були десь поряд, це речі, які ідуть зразу за будівництвом. І так, навчаючись на практиці, я врешті-решт від будівництва відмовився взагалі, плавно перейшовши в те, чим сьогодні і займаюся. Знання набуваються дуже просто - допомагають люди, які навколо тебе, книги різних авторів, переважно західних, по темі моєї безпосередньої роботи, тобто продажів, і успішні конкуренти, за діяльністю яких я слідкую, стараючись підгледіти і перейняти те, що вважаю корисним.

Із книг читаю Брайана Трейсі, його "Психологія продажів" - моя Біблія. Ще є такий чудовий автор - Гевін Кеннеді, він пише про технологію переговорів. І всім відомий Дейл Карнегі. Також багатьох інших західних та вітчизняних авторів.

Із конкурентів мені найбільше подобається "Меркс". Вони давно працюють на ринку, мають якісно налагоджені технологічні процеси. І у них дуже високий рівень сервісу. Ми прагнемо із більш низьким рівнем цін їхній сервіс перевершити. Хоча я стараюся слідкувати з усіма, навіть з простими фізичними особами-підприємцями. Ті, хто заробив собі гарну репутацію, не пропадуть ніколи.

Великі супермаркети важко назвати нашими конкурентами. Вони продають дешеві стандартизовані серійні меблі. Наш клієнт - той, що хоче задоволення власних персональних запитів. Ми робимо речі під індивідуальне замовлення.

Меблярів у місті дуже багато, дійсно. Але, мені здається, роботи теж багато і її вистачає на всіх. Щоб хтось закривався - я не чув.

Щоб займатися меблями - можна взагалі грошей не вкладати. Достатньо просто укласти партнерську угоду із виробником, наприклад, із нами. І самим працювати виключно з кінцевим клієнтом. У нас є партнери, що так і вчинили. Ми взяли на себе всі виробничі проблеми, людям лишилося лише організувати фірму, зняти офіс і найняти хорошого дизайнера. Але якщо говорити про виробництво, то, як ми казали вище, є люди, що займаються цим у гаражах, обходячись кількома тисячами гривень початкових інвестицій. Головне, думаю, щоб було бажання працювати саме у цьому бізнесі.

Якби я хотів працювати в меблях, але не мав необхідних навиків - я б влаштувався збиральником корпусних меблів у одне із підприємств нашого міста. І учився всьому, що необхідно у даній професії. У нашій фірмі на даний момент таких вакансій немає. Але відбір у нас дуже строгий.

Гроші обов’язково прийдуть, коли ти робиш те, що любиш. У нас період окупності ще не настав, і труднощів вистачає. Але ми можемо чекати.

Дизайнер Ігор працює в "Брусниці" лише три місяці, але переповнений ентузіазму:

Я отримав дві вищі освіти у нашому Політеху, інженер-механік та менеджер-економіст. Але дизайну і меблям спеціально ніде не вчився. І для мене дуже цінно, що мене взяли без такого досвіду і постійно передають всі свої знання мені. Зараз я по собі відчуваю, що можу набагато більше, аніж коли прийшов на роботу. Відносно того, звідки береться натхнення, скажу так: у вільний час дивлюся статті у інтернет по нашій тематиці, слідкую за модою і тенденціями. А якщо людина приходить уже із якимись своїми уявленнями про кінцевий вигляд, але не може їх втілити сама - сидимо і підбираємо саме тут.

Ігор показує мені екран свого ноутбука. На ньому - модель якоїсь шафки, цифри та інші не зовсім зрозумілі для мене креслення:

У нас є спеціальна меблева програма, ввівши у яку дані, можна отримати повну інформацію про використані матеріали та ціну готового виробу. Я не беру нічого із голови. Маючи дані щодо матеріалів, які будуть використовуватися, і їх вартості, програма сама видасть ціну.

Прошу у Максима дозволу проїхатися на виробництво і подивитися своїми очима, як же робляться дизайнерські меблі у Чернігові. Так як розмовляли ми у переддень Нового року, зразу у цех мене не пустили, пославшись на купу заказів, які перед святами посипались на фірму. Але про візит після Нового року, коли все заспокоюється, домовилися.

Район на вулиці Щорса, куди я поїхав після свят, найпопулярніший серед меблевих фірм Чернігова з однієї простої причини. Саме тут знаходиться велика оптова компанія з продажу матеріалів та фурнітури для виготовлення меблів. От і розміщуються у ангарах навколо неї різноманітні виробництва. І час на поїздки за товаром не треба гаяти, і на транспорті економиш.

Начальник виробництва, другий із співзасновників "Брусники", затримувався, а я пішов знайомитися із хлопцями. У цеху холодно, величезний ангар із високою стелею спробуй натопи. Працює троє робітників і один технолог. Всі - давні друзі, одногрупники, однокласники. Говорять зі мною, постійно переміщуючись між столами з інструментом у руках, закручуючи якісь саморізи і доводячи до ладу каркаси поличок. Кожен зайнятий своєю справою. Кажуть, відволікатися ніколи, бо роботу не зробиш, і не заробиш нічого, і від суворого начальника можна отримати "на горіхи".

Саша, складальник меблів
Саша закінчив ЧДПУ, факультет фізичного виховання. Але працювати за спеціальністю не захотів, хоча і міг піти за направленням. Каже - душа не лежить. П’ять місяців уже працює тут складачем меблів: Можна обійтися без спеціальної освіти. Я працюю і в процесі всьому навчаюся.


Віталік, складальник меблів
Цей місяць робимо шафи-кухні, дуже багато замовлень. Київ, Чернігів, Щорс, Бровари. У мене ставка 90 грн. в день і процент від вартості виконаного замовлення, який залежить від виробу. Може бути 10-12%.

Валера, складальник меблів

Крім хлопців, які збирають плити і фурнітуру у готові вироби, фірма має свого технолога. Представляється Юрою. Закінчив технологію машинобудування у ЧДТУ. Півроку працював складальником, тепер перейшов на технолога. У нього є своє невеличке робоче місце, де він робить креслення меблів: Я малюю. Роблю розкрій, замовляю матеріал, із якого будемо робити, рахую фурнітуру. Всі креслення виконую просто на папері. Потім все це закуповую і доставляю сюди до цеху. Вчив металообробку, а працюю із деревом, довелося трохи перекваліфікуватися.

Юрій

Щойно закінчую розмовляти із хлопцями, як з’являється директор виробництва, Миколай Валентинович. Невисокий, в простому одязі, який не впадає у око, враження директора він зовсім не справляє. Що ж, зовнішність оманлива.
Просить виробництво не фотографувати. Каже, справа не у конкурентах, які можуть підгледіти секрети. "Я працював на супервиробництвах, їх дійсно можна було знімати. А те, що у нас тут - це так. Хіба таким хваляться?" Правда, в процесі розмови Миколай Валентинович міняє гнівна милість, і пару кадрів із цеху я все-таки роблю.

Досвід роботи на виробництві у мене дуже великий. Я працював на "Сіверянці" слюсарем, інженером, в часи перебудови поїздив по країні, після розвалу СРСР створив свій бізнес у 90-х. Потім працював у одній із найбільших чернігівських компаній начальником виробництва. Тому що і як організувати - я знаю.

Понаднормово я стараюся людей працювати не примушувати. Треба, щоб ми все встигали в робочий час. То перед Новим роком такий завал був, всі покупці хотіли свої меблі отримати до свят. Довелося пару тижнів попрацювати без вихідних. Я хлопців попрохав - усі погодилися.

Я б сказав, що моди у меблях немає. Все залежить від смаку замовника. Але я читаю спеціалізовані журнали, інтернет, всі новинки, які з’являються, відслідковую. Робота це, я Вам скажу, нелегка.

Раніше якісної фурнітури не було, в основному все - Китай дешевий. Але головне - гарно зробити. У мене вдома кухня власного виробництва стоїть уже шість років. Зараз вибір набагато більший і кращий.

Клієнт приходить до тебе із якимись уявленнями про те, що він бажає отримати. Для нас головне - зрозуміти ці бажання, і розвинути їх.

P.S. Від автора - дана стаття аж ніяк не є оплаченою рекламою фірми "Брусника".

Кухня для клієнта у Броварах

Цю кухню встановлювали хазяйці по вулиці Волковича

Така дісталася господині з Редьківки

Така поїхала до Щорсу

Кухня на замовлення родини з Масанів

Цю кухню завезли в будинок на Коцюбинського

Ця добралася аж до Позняків у Києві

Шафа для офісу в Осокорках, Київ

Меблі для дитячої кімнати з Вишеньок (Київська оласть)

Богдан Гуляй