У Коропі енергетики скидають лелечі гнізда зі стовпів

- Десь із місяць тому я побачила, як на ' нашій вулиці працівники РЕМу скидають з опор лелечі гнізда. Те ж саме вони ро­били і в інших мікрорайонах, щоправда не всюди. Обурили такі дії не лише ме­не. Разом із сусідами ми щороку чекає­мо на повернення лелек, спостерігаємо, як ростуть їхні пташенята. Повертаються вони завжди на одне й те ж саме місце, а тут прилетіли, а їхньої домівки немає, - зітхає мешканка Коропа Інна Ветоха.

- У 2023 році по осені енергетики також прибирали тут гнізда. Минулого року наші лелеки прилетіли, звили нове там, де й раніше, і навіть встигли вивес­ти потомство. Ми думали, що на цьому лелечі проблеми скінчились, аж ні. А хто потурбується про цих птахів, як не ми? Коропчани вже не раз ходили скаржи­тись на дії енергетиків в адміністрацію та РЕМ, але всі лише розводять рука­ми, мовляв, за нашим законодавством гнізд на опорах не має бути. Ну тоді тре­ба шукати інші способи, як забезпечи­ти наших лелек домівками. Якщо ми так ставимось до птахів, які є символом України, то чим ми кращі за орків?

Не раз ми писа­ли про порятунок травмованих лелек, не раз редакційною машиною пере­возили їх до Менського зоопарку, де про птахів могли потурбуватися фахів­ці. Тож вирішили і тепер прояснити на­боліле питання.

- Якщо говорити про це питання за­галом, то знищення лелечих гнізд наше підприємство не підтримувало і не під­тримує. Але тут є певні нюанси. Інколи в енергетиків виникає потреба викона­ти демонтаж окремих гнізд, якщо во­ни становлять загрозу для самих птахів або ж загрожують електропостачанню. Лелечі гнізда розміщуються на різних опорах: іноді це опори, на верхівці яких встановлені кільцеподібні металокон­струкції, іноді - опори без жодних до­даткових надбудов. В останньому ви­падку особливо часто внаслідок руй­нування гнізда відбувається зсування його частини на дроти. Через це може пошкодитись ізоляція, можуть обірва­тися дроти, а це несе загрозу як лю­дям, які проходитимуть поряд, так і са­мим птахам, які можуть загинути, заче­пившись за пошкоджений дріт, - пояс­нює заступник технічного директора з низьковольтних мереж АТ «Чернігівобленерго» Сергій Переверза. - Певної інструкції щодо видалення тих чи інших лелечих гнізд у нас немає. Рі­шення про це приймається на місцях бригадами, які виїжджають на аварійні заявки, що надходять нам від спожива­чів. Хочеться наголосити, що все-таки наше основне завдання - забезпечен­ня якісного й надійного електропоста­чання і в разі пошкоджень на лініях ми маємо ліквідовувати їх максимально швидко.

А чи завжди лелеки обирали для гніздування електроопори?

- Лелека білий у нашій облас­ті з’явився в XVII столітті. У цей пері­од територія Чернігівщини, та й Укра­їни в цілому, почала інтенсивно вико­ристовуватися в господарських цілях

- збільшувалася площа пасовищ, лук, вирубувалися заплави. Це привело до появи великої кількості відкритих міс­цин, де лелека може харчуватися. Ле­лека - птах всеїдний, їсть черв’яків, жу­ків, жаб, ящірок, пташенят інших пта­хів і навіть може вживати мертве харчу­вання. Гніздиться він часто на деревах - осиках, дубах, вербах, але, оскільки популяція лелек набуває дедалі біль­ших розмірів (за статистикою, зараз в Україні мешкає близько 20 тисяч пар цих птахів. Більше є лише в Польщі - до 52 тисяч пар), птахи все більше й більше наближаються до людини. Їх­ня поведінка перестає бути лякливою - вони не бояться ні дороги, ні заліз­ниці, ні помешкань. У нас лелеку шану­ють, не чіпають, тож він неконтрольо- вано знаходить сам собі нові місця для гніздування, в тому числі й електроопо­ри. Тож чим вони так підходять леле­кам?

По-перше, це відкритий простір - зручно підлітати до гнізда і відлітати з нього, по-друге, це високо, як і звик цей птах, а по-третє, це гарний огляд на 360 градусів, - каже завідувач ка­федри екології' та охорони природи Національного університету «Чер­нігівський колегіум» імені Т.Г. Шев­ченка Юрій Карпенко. - Проте не можна не погодитись, що питання роз­міщення лелечих гнізд на електроопо­рах потребує комплексного розгляду.

- За можливості ми завжди йдемо назустріч і зоозахисникам, і просто не­байдужим громадянам. Бувають ви­падки, коли до нас звертаються з про­ханням допомогти встановити на опо­рі спеціальну металоконструкцію, яка дозволить підняти гніздо над дротами і тим самим убезпечить і лінію, і самих птахів. Ми це робимо, але у виняткових випадках, - говорить Сергій Переверза. - Альтернативний (і в принципі най­кращий варіант) - це встановлення по­ряд із лініями, де часто оселяються ле­леки, окремих опор (стійок) із такими конструкціями. Тоді птахи можуть осе­литися у звичному для себе місці, але більш безпечно, ну й енергетикам не доведеться чіпати їхніх гнізд.

Ось тільки питання: за чий рахунок це має бути?

- У нас є загальнодержавна про­грама «Лелека» з обліку популяції цих птахів, є обласні статистичні показни­ки. На популяцію лелек зараз впливає чимало факторів. Це і війна, і шляхи мі­грації. Якщо брати до уваги європей­ських білих лелек, то останніх у них два - через Босфор до Африки і через Гібралтар до Африки. Так, наші леле­ки зимують саме в Південній Африці.

Але, як не прикро говорити, там насе­лення сприймає їх як джерело харчу­вання, тому повернутися назад можуть не всі. Крім того, вагомим чинником є харчова база. Якщо заростає заплава, стає менше сінокосів і пасовищ, буде менше й лелек. Вони шукатимуть міс­це біля людини, де є городи, штучні сі­нокоси. І ось тут велике значення має альтернатива природним місцям гніз­дування, - констатує Юрій Карпенко. - Встановлення окремих опор із кільце­подібними конструкціями - це чудова ініціатива, яку можна було б включити до природоохоронних програм громад (врахувавши ті статистичні дані, що во­ни мають. - Авт.). Якщо поряд із місця­ми, де є насиджені лелечі гнізда, вста­новити такі конструкції і прибрати ста­рі гнізда, лелеки зможуть спокійно об- лаштувати собі нові помешкання. Мож­на було б долучити до реалізації цієї ідеї якусь комплексну програму, грантовий проєкт, кошти обласного природоохо­ронного фонду і, як уже було сказано, кошти громад, за які й створювалися б такі псевдогніздування, котрі рятува­тимуть птахів і не шкодитимуть людям. Однак усе це потребує додаткового об­говорення із зацікавленими сторонами.

- «Чернігівобленерго» завжди бу­ло соціально орієнтованою компа­нією, тож у свою чергу ми готові до кон­структивного діалогу і співпраці, - до­дає Сергій Переверза. - Зараз розумі­ємо, що не зайвим було б пояснювати мешканцям громад, чому відбувається демонтаж гнізд на їхній території, і на­віть долучати бажаючих до обстеження ліній, аби не виникало спірних питань. Думаю, таким чином ми й діятимемо в майбутньому. Питання ж перенесення гнізд обговорюватимемо з профільни­ми фахівцями.

Джерело: газета "Гарт",  Катерина ДРОЗДОВА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: