У Сновську єдиний акушер-гінеколог вже з новою квартирою, але поки що без нареченої

Добавить новость

Вторник, 25 Июня 2024 17:55  |  Просмотров: 1363

28-річний акушер-гінеколог Сновської лікарні Денис Куленко па­кує валізи — збирається переїж­джати від батьків у власну квар­тиру. Вона двокімнатна, у досить новому двоповерховому будинку. Для Сновська — чудовий варіант.

- Сам вибирав, — каже без п’яти хвилин новосел.
Правда, до виділених міськрадою 300 тис. гри довелося додати ще й власних ко­штів, адже житло здорожчало: до міста пе­реселилися багато мешканців прикордон­ня. Значна частина їх придбала тут будинки чи квартири. Та лікар все одно задоволений.

— Попередні власники незадовго до то­го, як виставити квартиру на продаж, зро­били непоганий ремонт. Навіть деяку побу­тову техніку залишили. На перший час - те, що треба.

Пацієнтки дуже раді, що лікар, якого вони вже встигли оцінити, залишається в лікарні.

— Після школи вступив до Київського медуніверситету імені Богомольця, потім на­вчався в Національній медичній академії післядипломної освіти імені Шулика, — розпо­відає про себе Денис.

— Чому обрав саме гінекологію?
— Якихось особливих причин немає. Просто в університет? це, на мій погляд, бу­ла найкраща кафедра

— Скільки рогів пішло на здобуття професії?
— Цілих дев'ять.
Зате завдяки ґрунтовній підготовці сьо­годні молодий лікар готовий до будь-яких викликів. Так, навесні 2022-го він гідно ви­тримав один із них — цілих 50 днів залишав­ся єдиним гінекологом на всю лікарню.

Тоді Денис закінчував проходження ін­тернатури в Корюківській ЦРЛ.

- 24 лютого мама розбудила мене о п’ятій ранку. Каже: «Війна». Я спершу навіть не повірив. Як завжди, завів машину - і в Корюківку. Саме того дня мав виписати з поло­гового кількох породіль.

Дорогою мене наздоганяють військо­ві машини з гаубицями. Сигналять: притис­нись до узбіччя. Мчали в бік Семенівки - до прикордоння. Тільки тоді я почав усвідомлю­вати, що справді війна.

— Назад не повернувся? Породіль по­виписував?
— Так, зробив усе як треба. А потім пе­рейшов до сновської лікарні. У корюківській було 6 фахівців, тут - один. Після звільнен­ня Чернігівщини він виїхав - не залишилося жодного. 50 днів я був сам. І на прийомі в по­ліклініці, і в стаціонарі. У гінекологічному від­діленні - більш ніж 10 ліжок. Половина з них була постійно зайнята. Крім того, на обліку — близькоблизько 80 вагітних. І нічних чергувань ніх­то не відміняв.

— Єдине, чого не робив, - не приймав по­логів. Цього відділення в Сновську давно немає. Тож народжувати жінок направляли в Корюківку. Були проблеми з доїздом. А жінки й без того налякані, знервовані. Та, на щас­тя, важких випадав не було.

— А якби була»? І взагалі — не боявся помилитися? Бо свіжі знання без належної практики - це, так би мовити, успіх наполовину.

- До того ж вирішувати все доводи­лось у швидкому темпі. Але тоді ніби відкри­лося друге дихання. А помилитися б не ва­ли корюківські колеги. Ми постійно були на зв'язку.
.
— Денис впорався, бо має неабиякий потенціал, — каже завідувач акушерсько-гі­некологічного відділення Корюківської ЦРЛ Валерій Гордійчук. — У нього хороша підготовка і постійний інтерес до нових медич­них досягнень. Плюс дуже уважне ставлення до хворих. Це відкриває перед ним прекрас­ні перспективи.

— Межі досконалості, як відомо, не іс­нує. Та чого б тобі хотілося досягти в першу чергу?
— Освоїти ультразвукову діагностику. Зараз рішення щодо лікування пацієнток, як і мої колеги, я приймаю на основі обстежень і висновків лікаря УЗД. А хочу робити сам. Для цього планую пройти навчання. Планів багато. Аби тільки закінчилася війна.

—- Сподіваюсь, у планах немає пункту про пошук більш перспективної роботи, ніж у Сновську.
— Такого немає. Тим більше що в мене тепер тут власна квартира.

— А як звати її майбутню хазяйку?
— Сам не знаю, — посміхається. - Я її ще не зустрів.

Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: