Жителі Залізного Мосту розповіли, як загинув їх односелець під час обстрілів росіян

Добавить новость

Четверг, 6 Июня 2024 20:03  |  Просмотров: 1014 | Обновлено 6 Июня 2024 20:42

По селу Залізний Міст Семенівської громади, що за 4 кілометри від російського кордону, окупан­ти постійно гатять ще з осені 2022 року. Втім довгий час Господь ми­лував місцевих мешканців і тут не було ні жертв, ні навіть поране­них внаслідок обстрілів. Аж до 26 травня, коли під час мінометно­го удару смертельного поранен­ня зазнав 47-річний Олексій Висоцький. 

Олексій народився у селі Курковичі, що в Брянській області Росії, на кордоні з Україною. Жив там недовго, родина переїхала в село Леонівка Семенівської громади. Мама залишила сина, коли був маленьким, його виховував батько. Після школи Олексій вчився на електрика у Чернігові. Повернувшись додому, працював у колгоспах.

У 2006 році переїхав у сусіднє село Залізний Міст, одружився. Проте подружнє життя не склалося. Спільних дітей пара не мала. З часом Олексій одружився вдруге. Разом із Любов’ю вони ростили трьох її дітей від першого шлюбу, а також спільну до­чку Оксану (зараз їй 14 років). Після то­го як старші діти роз'їхалися, Олексій із дружиною та дочкою жили втрьох. Проте в травні 2023-го через російські обстрі­ли Люба з Оксаною виїхали із села. Оселилися під Черніговом. Олексій же вирі­шив зостатися в Залізному Мосту. При­глядав за хатою і хазяйством: тримав ко­ня, кролів, птицю, кота, собаку, обробляв городи. Трудився в місцевому сільгосп­підприємстві «Степанич». У липні ми­нулого року на трасі між Миколаївкою і Залізним Мостом російська ДРГ розстрі­ляла автомобіль з головним інженером цього підприємства — 51-річним Мико­лою Гориславським. І ось тепер ще одна втрата.

- Льоша пропрацював у нас понад 15 років, був порядною, працьовитою людиною. Починав пастухом, потім став оператором доїльних систем. Навіть пробувався на посаду завферми. Та йому було важкувато справитися з розрахунками, тож повернувся на попереднє місце, — говорить директор ПСП «Степанич» Юрій Сенько.

— Останнім часом працював пара­лельно й оператором, і пастухом. Мав графік два через два. Удень, коли сталася трагедія, він якраз був вихідний.

По обіді 26 травня рашисти тричі обстрілювали Залізний Міст. Спершу випустили з міно­мета шість снарядів. Хвилин за 10 — іще чотири. А через кілька годин (близько сьомої вечора) люди знову чули два гучних при­льоти. Саме тоді один зі снарядів і розірвався у дворі Олексія — за кілька метрів від його будинку.





— Осколки пробили дерев’яні стіни будинку, й один із них попав Олексію в скроневу кістку (за лівим вухом). Також вибухом розкурочило паркан у дворі. На­слідки прильоту побачили хлоп­ці з тракторного стану, коли піс­ля обстрілу проїжджали маши­ною повз хату. Вони зателефону­вали Любиному сину (він мешкає в Семенівці) і розповіли про по­бачене. Той став дзвонити вітчи­му, але він не відповідав, — роз­казує сусідка покійного, 47-річна Оксана Гулак. — Тоді син на­брав Льошиного напарника Руслана і попросив його загляну­ти до Олексія додому. Він і знай­шов його — в одній із кімнат бу­динку біля дивана. Льоша був у крові, хрипів. А поряд лежав його мобільний. Вочевидь, після влу­чання осколка Олексій Намагався подзвонити комусь, щоб покли­кати на поміч, але втратив свідо­мість і впав.

Руслан одразу ж викли­кав «швидку». Медики доправи­ли Олексія в Семенівську місь­ку лікарню, де він помер, так і не прийшовши до пам’яті.

— 6 червня Льоші мало виповнитися 48 років. Десяти днів не дожив, — зітхає сусідка. — Олексій був дуже позитивним, товариським. Як зустріне кого з односельців, завжди зупиниться, поговорить. А ще був трудягою. Оскільки мав коня, то люди часто зверталися до нього по допомо­гу. Він нікому не відмовляв: і орав, і боронив городи. При цьому ро­бив усе як для себе — на совість, а не так, як деякі.

Попрощалися з Олексієм Висоцьким 30 травня в Семенівці. Кажуть, що рідні вирішили похо­вати його там із міркувань безпе­ки. Побоялися, що в прикордон­ні похоронну процесію можуть обстріляти рашисти (таке вже не раз траплялося).

Джерело: газета “Гарт”, Юрій Нікітін, victims.memorial

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: