Олександра Деркача переобрали головою Новозаводського суду

Добавить новость

Среда, 7 Февраля 2024 15:57  |  Просмотров: 2150

Головою Новозаводського районного суду Чернігова колектив удруге обрав 51-річного Олександра Деркача. Він очолює суд з 2020 року.



— Олександре Григоровичу, коли обирали голову Деснянського райсуду, то кілька разів «мінували» приміщення. Як у вас відбувалися вибори?

— Спокійно. Було три кандидати: я, судді Світлана Ченцова та Володимир Павлов. Голосування проходило таємно, двома етапами. За результатами першого набрав більшість голосів, але менше, ніж необхідно за законом. Тому повторно переголосували. Я отримав більше половини голосів всіх працюючих суддів нашого суду.

— Ходять розмови, що наступного року в країні будуть вибори. Під час виборів Новозаводський суд не раз опинявся в епіцентрі подій. То Корбана привозили, то спихали всілякі «головняки». Посада адміністративна. Не маєте права вказувати іншим суддям, які рішення приймати, та все ж тиск на вас можливий. Не побоялися, ризикнули піти на посаду.

— Під час дії воєнного стану вибори не проводяться. За мого головування їх не було. Сподіваюся, впораємося.

— Ви прийшли в суд з посади прокурора чи слідчого?

— До призначення працював начальником відділу кадрів обласного управління юстиції. У 2007 році став суддею Коропського районного суду Чернігівської області. У 2008 перевівся до Новозаводського. У січні було 17 років, як я в цій професії.

— Шкода злочинців? Яка справа запам’яталася найбільше?

— Усі злочинці вже покарані долею, бо щось накоїли. У прийнятті рішень керуюся виключно буквою закону.

Вразила справа російського льотчика Красноярцева. Її особливість, складність і одночасно цікавість у тому, що необхідно було застосовувати положення міжнародного гуманітарного права до правовідносин, які виникли на території України. Наприклад, якщо взяти умисне вбивство за національним законодавством, один склад злочину. Якщо трактувати за міжнародними критеріями, елементи злочину суттєво інші. За міжнародним гуманітарним правом, військовий воюючої країни (комбатант) має імунітет, тобто, якщо він вбиває цивільну особу, яка бере участь у бойових діях, то не несе відповідальності. У ході судового розгляду виникло дуже багато питань, адже раніше не було досвіду прийняття таких рішень. Великою мірою допомогли отримані навички та знання за результатами проведених тренінгів фахівцями у галузі міжнародного гуманітарного права, зокрема суддями Міжнародного кримінального суду, які дали базову основу знань у вирішенні кваліфікації та визначенні всіх елементів воєнних злочинів.

Красноярцев отримав строк — 14 років позбавлення волі та два мільйони гривень моральної шкоди за вбивство 42-річного Віталія Сергієнка, чернігівця.

— Що найскладніше в роботі судді?

— Відповідальність за долі людей. Потрібно мати неабияку витримку та стресостійкість. До того ж, нині в нашому суді найбільше в області фактичне навантаження судових справ на кількість фактично працюючих суддів. Зараз їх семеро, з яких двоє у тимчасовому відрядженні, а штатних посад 12.

— Де відпочиваєте душею?

— У мене є пасіка. Родом з Дніпровського. Дружина нотаріус у державній нотаріальній конторі Чернігівського району. Син навчається в інституті спеціального зв’язку та захисту інформації. Донька закінчила Одеську юридичну академію. Працює в іноземній компанії.

— У деяких суддів є свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю. І після виходу у відставку вони йдуть в адвокати. У вас є?

— Немає. Навіть не знаю, чи така професія прийшлася б до душі.

Джерело: сайт газети "Вість", Валентина Тимошко, фото автора

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: