Подружжя Наталії і Олек­сія Солдатів передали військовим 2 автомобілі в пам’ять про загиблого сина

Добавить новость

Понедельник, 15 Января 2024 17:26  |  Просмотров: 1881

Минулого року ми розповідали про Наталію і Олек­сія Солдатів із Великої Загорівки (Борзнянщина), які в пам’ять про свого загибло­го сина Олега на кошти з грошової компен­сації від держави подарували місцевій шко­лі, де він навчався, вуличний спортивний тренажер, мобільну баскетбольну стійку, п’ять гімнастичних матів, чотири комплекти комп’ютерів, дві класні дошки, два стенди, кулер для води, лінолеум у дві класні кімна­ти та будівельні матеріали для ремонту ко- ридора школи. «Хочемо, щоб син зали­шився в пам’яті великозагорівців не ли­ше фотографією на дошці пошани», — пояснили свій вчинок батьки. Та, як вияви­лося, на цьому своїх добрих справ вони ви­рішили не припиняти — днями Наталія Іва­нівна і Олексій Григорович передали дві автівки бійцям 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.



— Думка допомогти хлопцям машина­ми в нас з'явилася давно. Знаємо ж, що во­ни там, на передовій, ой як потрібні, — ка­же Наталія Іванівна. — Ось тільки купити їх ми хотіли для 53-ї окремої механізованої бригади, де служив Олег. Зверталися на­віть у військкомат, щоб якось сконтактува- тися з побратимами сина. Та, на жаль, на­віть не змогли дізнатися, де зараз дислоку­ється ця бригада. А то якось їхали в Борз- ну і випадково зустрілися з односельцем Михайлом Шелембою. Його син Михай­ло зараз теж захищає нашу державу. Ось у розмові він і сказав, що підрозділу Михай­ла дуже потрібні машини, бо й шукають по­трібні автівки хлопці самі, і на ремонт гро­ші теж самотужки збирають. Поговорили ми з чоловіком і вирішили допомогти. Вони ж усі — наші захисники! Ось тільки питання виникло, де ті машини взяти. Але й тут нам на допомогу прийшли небайдужі люди. Та­кож випадково в Борзні ми зустріли ще одну знайому — Людмилу Чабак. її син Артем дружив із нашим Олегом — на канікули час­то приїжджав у Загорівку до бабусі з діду­сем. Виявилося, що сама Людмила збирає допомогу для військових, а Артем (він зараз працює в поліції) купує для них автівки. Бук­вально за чотири дні знайшов дві потріб­ні й нам. А заодно запропонував зробити на них пам 'ятні написи.

Днями старший солдат Михайло Шелемба разом із трьома побратимами при­їхав забрати подарунки від родини Солда­тів. Дві машини з написами «В пам’ять від побратима Солдат Олега Олексійовича» поїхали на Донеччину.

— Олег завжди всім допомагав, ніко­ли не був байдужим до чужого горя, ніко­ли не відмовляв, коли була змога. У пам'ять про нього вирішили це робити і ми. Так стає трохи легше... — витирає сльозу Наталія Іванівна. — Нашого сина вже не повернути, та, можливо, ті автівки допоможуть вберег­ти життя ще чийогось сина, чоловіка чи бра­та. У період цієї страшної війни, яка забирає життя хлопців і дівчат (на момент загибелі Олегу Солдату було 27 років. — Авт.), ма­ємо як ніколи згуртуватися і допомагати од­не одному. Лише так ми зможемо виборо­ти Перемогу, за яку віддали життя наші діти.

Джерело: газета «Гарт», Катерина Доздова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: