У Сновську вкрадена батьком дочка знайшлась через 80 років

Добавить новость

Пятница, 16 Июня 2023 11:55  |  Просмотров: 8480

Все почалося при СРСР, коли в одному із куточків тодішньої вели­кої країни жила звичайна цивільна сім’я, що утворилася в результаті великого кохання.

Дівчині Зіні було 17, а її об­ранцю вже 30. За плечима - сини і дружина, котрих заради молодої красуні він покинув. Парі довело­ся змінити місце проживання, ви­їхати подалі від язиків, спогадів і почати все з нуля.
Але це був час ІІ світової війни, страшний 1944 рік. Зіна не могла зоставатися осторонь гірких по­дій своєї країни і добровольцем записалася на фронт, де зустріла нове велике кохання зі справжнім «полковником», смяцьким красе- нем-козаком Микитою Івановичем Ротозієм.

На фронті вони взяли шлюб, навіть з вінчанням, священником, присутністю військових побрати­мів. Про це вона повідомила свого колишнього громадянського чо­ловіка, пояснивши все від «А» до «Я», поставивши всі крапки над «і».
Але змиритися з втратою ко­лишньої коханої Роман Санніков (так його звали) не зміг чи просто не хотів, не мав достатньої чоло­вічої гідності й порядності. Його помста дійшла, як кажуть, нижче плінтуса, оскільки, аби «дістати» Зіну «по-повній», взяв і викрав їхню спільну дитину. Затим брех­ливо пояснював доні, що мамі вона не потрібна, що мама від неї відцуралася, віддавши перевагу новій сім’ї, новому чоловіку.

Йшов час, минали тяжкі дні. Ві­йна закінчилася, Зіна повернула­ся на Україну у Сновськ, де було зведено будинок, народжувалися діти. Ще троє: Геннадій, Тамара, Олександр. Всі згодом отримали освіту, професії, знайшли бажані ніші, завели свої родини. При на­годі відвідували мамочку, у якої за­вше були заплакані очі, сумний по­гляд і застигле в серці питання: «А як там моя перша чарівна квіточка-донечка?» Шукала вона її по світу, але уявити не могла, що та поруч, на Україні, у Вінниці.

Людмила (ім’я цієї доні) також прагнула побачити свою неньку, про яку чула тільки погане. Однак, душа підказувала інше, зворотнє, і були миті, коли мама їй снилася, ввижа­лася, цілувала, кликала до себе.

Ситуацію «переломив» випа­док, чи, може, сам Господь Бог, котрому з високого Неба стало шкода дивитися на родинну роз­луку, безкінечний потік страждань близьких по крові людей.



Ось така миловидна пані Людмила сьогодні

Дорослий син Людмили - успішний, креативний і велико­душний Влад вирішив розв’язати сімейний «Гордіїв вузол» і зробив усе можливе задля пошуку сво­їх родичів, своєї бабусі. Не один місяць провів у архівах Києва, не один запит зробив у різні владні структури і добився очікуваного результату, вийшовши на Сновщи- ну, зокрема, село Смяч...
7 травня 2023 року відбулася зустріч, яку я назвала б історичною. Влад зі своєю чарівною дружиною Лари­сою приїхали до своєї рідної тьо­ті Тамари, Зіниної доньки, мами Люди сестри. Сама Людмила (їй наразі 83) була з ними на інтернет- зв’язку, обіймала і цілувала се­стричку Тамару на відстані - пал­ко, щиро, ніжно. Цвіла з ними і пані Тамара, красива від природи, пре­красна душею, поглядами, добро- творенням.

За чаєм зі смачним вінниць­ким тортом вони довго згадували пережите, всі поневіряння і дя­кували долі за повернуте щастя, радість бути разом. На жаль, вже без мами Зіни, котра незадовго до позитивного результату пошуку ві­дійшла у засвіти.

Сімейну трагедію, увесь період пошуків правди згадували вдома у Тамари Косарєвої, котру, як ми пи­сали вище, розшукав племінник, давши відповіді на ті питання, що десятиліттями терзали і вінничан, і їхніх родичів на Сновщині. Квітну­ло і буяло все цього дня на нашій землі, світилося сонцем. Не зава­дили весняній ідилії ні сирени по­вітряних тривог, ні тяжкі спогади, навпаки наче все ставало на свої місця, набувало звичного рит­му. Кулінарні витвори за столом люб'язно виставила енергійна ха­зяєчка - і готувати, і оформлювати стіл, і зустрічати гостей була дуже рада.

Казала: «А як приїде сестра Людмила - і борщ їй фірмовий зварю, і плов за власним рецеп­том приготую, пирогів напечу!»
Віриться: так і буде, і вже ніщо цю родину не розлучить й не за­смутить.



Олена КОМПАНЕЦЬ, газета “Промінь”

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: