Росія продовжує вбивати й калічити жителів прикордоння Чернігівщини

Добавить новость

Суббота, 6 Мая 2023 17:37  |  Просмотров: 2619

Минулого тиж­ня рашисти 72 ра­зи обстріляли те­риторію нашої об­ласті. Усього вій­ськові зафіксу­вали 493 вибухи. Під удар потра­пило 23 населе­них пункти. Вна­слідок обстрілів були зруйновані приватні будинки, господарські спо­руди, пошкодже­на сільгосптехні­ка, близько 300 абонентів у Нов­город-Сіверському районі зали­шилися без елек­тропостачання. На жаль, маємо і людські втрати.

***

У п'ятницю, 28 квітня, рашисти з літаків завдали удару керованими авіабомба­ми по селу Костобобрів (Семенівська ТГ). Пошкоджени­ми виявилися вісім будинків, удвох почалася пожежа.

- Тим, хто залишився без житла, Семенівська міська рада допомагає будматеріа­лами, але все одно, поки від­новлюватимуться будинки, людям треба десь жити. Хтось поки що переїхав до роди­чів, що мешкають неподалік, хтось виїхав із села, - гово­рить колишня староста Костобобрівського старостату Любов Рубан. - Взагалі з по­чатку повномасштабної війни із сіл нашого старостату ви­їхало не так уже й багато лю­дей. В основному це сім 'і з дітками. А так люди й досі зали­шаються тут. І це зрозуміло - жаль покидати рідну домівку, все, що наживали роками. Та й віри у майбутнє ми не втра­чаємо. Все-таки весна, робо­ти вистачає. Он, городи вже давно пора са­джати. Виждемо, поки спокійніше стане, і повернемося.

Цього ж дня дісталося й самій Семенівці. О 21.15 сюди також прилетіла авіабомба. Було пошкоджено шість будинків. Трьох людей із пораненнями забрали до лікарні.

- Ввечері ми разом із братом і сестрою сиділи в хаті на кухні, як раптом десь по­ряд почувся оглушливий звук. Далі був удар у спину, і я одразу ж втратив свідомість, - згадує семенівець Андрій Здота. - Ко­ли прийшов до тями, першою думкою було: треба тікати!







Андрієві та його брату пощастило - вони фактично відбулися лише переляком. А ось їхній молодшій сестрі Каті осколками скла поранило праве стегно.

- Катя вже дома, якщо можна так сказа­ти, бо зараз ми живемо в родичів - будинок дуже пошкоджений. Дах, вікна, стіни - усе це треба ремонтувати. Підсобних приміщень на подвір'ї взагалі не лишилося, - вони повніс­тю зруйновані. Та, звісно, це не найстрашніше...

У лікарні зараз наш тато - разом із ма­мою в момент вибуху він був у приміщенні лазні. За кілька метрів від неї і впав снаряд, - каже Андрій.

Петро Іванович Здота зазнав термічних опіків обличчя та осколкових ран спини, ним займаються лікарі, родина ж відходить від страху, збирає гроші на лікування і подальше відновлення житла.

 Перерахувати свої посильні внески можна на картку ПриватБанку № 4731 2196 4726 8097 (Здота Андрій Петрович). 

Постраждали 28 квітня не лише цивільні: троє поліцейських Ігор Роговий, Влади­слав Черепнін і Тарас Ковалькевич - були травмовані, можна сказати, прямо на своє­му робочому місці. У Семенівській ТГ слідчо-оперативна група фіксувала наслідки бомбардування, коли ворог завдав авіаудару по цивільних об’єктах повторно. Зараз правоохоронці перебувають у лікарні. На щастя, загрози їхнім життям немає.

***
А вночі 29 квітня рашисти масово об­стріляли будинки мирних мешканців Тимоновицького старостату цієї ж громади.

***

Сама я живу в Заріччі. Тієї ночі прокинулася о 2.50, піш­ла попити води, і раптом канонада як почнеться! Потім хви­лин на 40 все стихло - і знову. Майже одразу ж пропали світло і зв'язок. Дивом людям вдало­ся викликати пожежників (у су­сідніх Тимоновичах прилетіло в три будинки. - Авт.) та швид­ку допомогу - попало в буди­нок мешканця нашого старостинського округу Петра Ко­сяка.На жаль, врятувати йо­го не вдалося, поранення бу­ло смертельним... - сумно зі­тхає діловод Тимоновицького старостату Ірина Коренева. - Страшно! Тікати з хат нам дове­лося практично босими. Ніхто ж не знав, чи повториться той об­стріл. Не вперше ж... І повер­нуться назад точно не всі. За­раз у самих Тимоновичах за­лишилося всього 50 мешкан­ців, у Заріччі - 30, у Медведівці — 22. Керівництво громади допомагає виселитися бажаючим - підшукують їм жит­ло в інших населених пунктах, організовують переїзд. Ті ж, хто повернув­ся, приводять житло до ладу. У моєму будин­ку он вкотре шибки повилітали. Але в порів­нянні з іншими це не така вже й велика про­блема, аби всі живі були, а воно бачте як...

До речі, староста Тимоновичів Рустам Бурей зараз захищає незалежність України у лавах військових, його ж колеги на місці, незважаючи на всі складнощі, допомагають усім, хто того потребує.

- Спасибі, постійно знаходяться добрі люди, готові прийти на допомогу іншим, - говорить Ірина Петрівна. Так, я дуже вдяч­на місцевій підприємниці Ользі Лінік. Ра­зом із нею розвозимо людям гуманітарну допомогу, хліб. Коли є на кого покластися, і сам неначе надихаєшся.

***
Цього тижня обстріли прикордонних громад тривають. 1 травня знову постраждали села Новгород-Сіверського району. Най­більше не пощастило Лизунівці - сюди ро­сіяни з літаків Су-35 скинули дві керовані авіабомби, які пошкодили шість приватних будинків і частково і частково зруйнували будівлю школи (вона була непрацюючою). Та най­страшніше - жертвами рашистів стали лю­ди: двоє мешканців села зазнали поранень, а третій - 14-річний Валентин Мехед — за­гинув.

“Таке неможливо пробачити і забути! Ва­лентин не добіг до рідного дому метрів з десять, щоб врятуватися від ворожих бомб. Ян­голятко, тобі назавжди залишиться 14 років. Російські матері, рід ваш проклятий на сто­ліття матерями вбитих українських дітей”, - написала на своїй сторінці у фейсбуці го­лова Новгород-Сіверської міської ради Людмила Ткаченко.

Відреагував на цю трагедію і Президент України Володимир Зеленський:

На кожен такий удар російські окупан­ти отримають нашу відповідь. І я дякую всім нашим воїнам, які це забезпечують щодня й щоночі, які захищають наші позиції, відбивають російські штурми, допомагають своїм вогнем побратимам, які поряд на позиціях, і по максимуму знищують окупанта. Що біль­ше української влучності, що більше укра­їнської взаємопідтримки, то швидше росій­ське зло буде знищене!

Військові ж експерти кажуть: останнім часом тактика росіян змінилася. Вони намагаються повернутися до масованих ракетних обстрілів, однак зараз уже не можуть зро­бити їх настільки потужними, як раніше, - за один раз замість 100 випускають до 30 ра­кет. Очевидно, що ракетний потенціал росіян суттєво зменшився, однак це не робить ворога менш небезпечним. По-перше, росія й далі виготовляє боєприпаси, по-друге, враховуючи обмежені ресурси, найімовірніше, ворог щоразу обиратиме один-два об'єкти, на які й спрямовуватиме всю свою агресію І передбачити, що саме потрапить під при­ціл, неможливо. Хіба думали мешканці однієї з уманських багатоповерхівок, лягаючи спа­ти в ніч на 28 квітня, що в їхній будинок вці­лить ракета, зруйнує його і вб‘є їхніх 23 сусі­дів, серед яких було шестеро дітей.

Усі з усіх боків закликають нас не розсла­блятися і пам'ятати, що при повітряній триво­зі, незважаючи на вік, треба пройти в укриття, щоб зберегти своє життя.

Джерело: газета “Гарт” від 04.05.2023, Катерина ДРОЗДОВА

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: