Сергій Болдирев розповів подробиці обміну полоненими у Нових Яриловичах

Добавить новость

Суббота, 1 Октября 2022 17:30  |  Просмотров: 4725

Пізно ввечері 21 ве­ресня всю Україну об­летіла радісна звіст­ка — з російського по­лону повернули 215 наших захисників! Їх обміняли на підо­зрюваного в держзраді Віктора Медведчука та 55-х поло­нених росіян. Масш­табний обмін відбув­ся зразу в трьох різ­них місцях: на Черні­гівщині (біля пункту пропуску «Нові Яриловичі», що на укра­їнсько-білоруському кордоні), у Туреччині та в Об’єднаних Араб­ських Еміратах.

За домовленістю 200 українських бранців обміняли на кума путіна віктора медведчука, який встиг надати нашим правоохорронцям усі необхідні показання. А п'ятьох героїв-командирів, що боронили “Азовсталь” (командира полку “Азов” Дениса Прокопенка) (Редіса), його заступника Святослава Паламаря (Калину), в.о. командира 36-ї бригади морпіхів Сергія Волинського (Волину), командира 12-ї бригади Нацгвардії України Дениса Шлегу іа старшого офі­цера “Азову” Олега Хоменка), — на 55 рашистів. Також за посередництва спадково­го принца Саудівської Аравії, росія відпус­тила десятьох іноземців, які воювали на боці України (у тому числі й засуджених до страти “судом” так званої “днр”).
Деталі обміну, який проводився одно­часно в трьох локаціях, в ефірі телемарафону розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець:
- Один літак із десятьма іноземцями вилетів, із російської федерації до Об 'єднаних Арабських Еміратів. Другий - із п'ятьма нашими командирами з «Азовсталі» - по летів до Туреччини (де за домовленістю звільнені командири залишатимуться до кінця війни під особистим протекторатом президента Реджепа Ердогана, - авт.). І локація, де я безпосередньо брав участь, - це Чернігівська область на кордоні з білоруссю. Ми одночасно приймали 200 наших героїв та героїні і передавали 55 військово-полонених рф.

Завдяки обміну на во­лі опинилися 188 захисників “Азовсталі” (серед них азовці, морпіхи, прикордонники, тероборонівці, поліцейські) та 8 бійців, які були поранені під час обстрілу окупантами колонії в Оленівці. Решта — бійці інших підрозділів ЗСУ, Нацгвардії, Держспецслужби тран­спорту, Держмитниці, СБУ та двоє цивільних. Серед визво­лених є й ті, хні став Справ­жнім символом незламності та обличчям оборони Маріуполя. Це 21 -річна парамедикиня Катерина Поліщук (Пташка), котра своїм співом підтримувала бойовий дух наших бійців на “Азовсталі”; 42-річний морпіх Михайло Діанов (Піаніст), фото якого облетіло весь світ (на ньому Дмитро з важким пораненням руки, але усміхнений), 26-річний Дми­тро Козацький (Орест) яко­го називають “очима” “Азовсталі” — за те. що невпинно фільмував оборону Маріупо­ля; 28-річний спікер “Азову” Ілля Самойленко. який упродовж довгих днів доносив нам новини з бомбосховищ “Азов-сталі", начальник патрульної поліції Маріуполя 49-річний Михайло Вершинін; най­молодший захисник "Азовсталі* 19-річний Назар Гринцевич; комбат морпіхів — 29-річний Євгеній Бова який за проявлену мужність у березні отримав звання Ге­роя України; військова лікар­ка 30-річна Мар’яна Мамонова, яка, будучи вагітною, рятувала людей під нещадни­ми обстрілами (25 вересня у Луцьку вона народила дівчинку). До слова, окрім Мар’яни, визволити вдалося ще двох ватних жінок-медиків — Яну Шумовецьку та Анастасію Черненьку.

Обмін полоненими, що відбувся на території Черні­гівщини, став найбільшим за весь час повномасштабного вторгнення. Займалися ним безпосередньо представ­ники Офісу Президента Украї­ни, центрального апарату СБУ, МВС та Головного управління розвідки. До організаційних питань залучили також чер­нігівську обласну поліцію, СБУ та Чернігівську ОВА.

Списків тих, хто брав участь в обміні, не оприлюднювали. Втім за фотографіями з міс­ця можна впізнати заступника голови Чернігівської обласної військової адміністрації Дми­тра Синенка, очільника ГУНП в Чернігівській області Володимира Нідзельського, а та­кож директора Департамен­ту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігів­ської ОВА Сергія Болдирева.

Останній погодився розпові­сти нам як проходив процес обміну полонених.



На фото Сергій Болдирев з Катериною Поліщук (Пташкою), фото з сайту "Час чернігівський"


- Нашим завданням було забезпечити транспорт. Перш за все, — карети “швидкої”, бо ми їхали інформацію, що в ба­гатьох наших захисників сер­йозні поранення. Було нада­но 33 автомобілі швидкої допомоги з усіх медзакладів області та 5 автобусів, - говорить Сергій Михайлович.
Для визволених військових ми приготували пледи, засоби гігієни, також розуміючи що певний час займе дорога, взяли для них сендвічі і напої. Але ми й уявити не могли, що побачимо таке жахіття. Коли “щвидка” привезла першого полоненого , то він був худющий, мов тріска. У нього запитали: “Коли їв востаннє?” Відповів: “О шостій ранку” і додав “... два дні тому”. Щодо води, то окупанти кинули на весь автобус одну пляшку води. Майже в усіх наших бранців анорексія (хвороба, що характеризується критичним зниженням маси тіла), часто небезпечним для життя. Ті хто до полону важив 90 кг., зараз має всього кількадесят кілограмів ваги. Люди в буквальному сенсі слова повернулися з концтабору. Крім того, їм практично не надавали меддопомоги. У багатьох кінцівки скрючені, перебиті, або неправильно зрослися. Кількох хлопців навіть довелося переносити на ношах. Під час обміну відчувалось, що нашим захисникам дуже важко, але їхні очі... вони просто палали від радості.

- В Інтернеті є ваше фото з Пташкою, вдалося з нею, чи з кимось з військових перекинутися кількома словами?
- Із Пташкою я сфотогра­фувався випадково. Серед визволених із полону побачив усміхнену дівчину, яка бук­вально випромінювала до­бро. Чесно кажучи я її зразу не впізнав Та й взагалі, коли ми їхали на обмін, то були не в курсі, що зустрічатимемо бій­ців з “Азовсталі”. Це була закрита інформація, про яку знало дуже обмежене коло людей. Я побачив, як із цією дівчиною фотографуються наші поліцейські, тож вирішив і собі зробити знімок на згадку. І лише потім мені сказали, що то була Пташка. Поспілкуватися вдалось з одним нашим офіцером, капітаном. Він попросив у мене телефон, щоб подзвонити дружині. Взяло за душу, як він сказав їй: “Коли я був у тюрмі то намалював тобі малюнок і написав вірша. Та в мене їх відібрали. Проте я вірш запам'ятав, а малюнок намалюю тобі заново”. Ось такі в нас люди. Він розповів, що полонені до останнього не знали, куди їх везуть. Що стосується харчування, то на відміну від більшості наших бранців, цей капітан був не в концтаборі, на зразок “Оленівки”, а в російському СІЗО. І коли зеки дізналися, що він український офіцер, то всіляко його підгодовували. Виходить, що російське суспільство настільки хворе, що навіть увязнені там, більш адекватні ніж їх військові.

- Під час обміну все пройшло за планом?
- Ще до нашого виїзду обмін перенесли з 10-ї ранку на 12-ту. А вже на місці кілька разів відкладали на інший час. Було відчуття, що ще трохи і все зірветься. Особливо коли почало сутеніти. Та, слава богу, обмін відбувся і всі спрацювали, як треба. Близько 22.00 ми вже були у Чернігові.

- Острах був?
- Звісно. Бо в росіян нема ні розумі, ні совісті. Вони запросто могли відпустити бранців, а потім обстріляти. Та морально дуже приємно бути причетним до такої місії.
Побачити посмішки тих, хто пережив полон, але не зламався, було чимось неймовірним. Я переконаний, що за такими людьми наше майбутнє.
Із Нових Яриловичів наших захисників доправили до Чернігівського військового шпиталю, де вони пробули кілька діб (зараз перебувають у різних лікарнях України). Своїми враженнями від зустрічі з військовими поділилися чернігівська волонтерка Ірина Тимофєєва, яка провідувала їх у шпиталі: перше, що сказали нам визволені хлопці “4 місяця ми мріяли про тістечко, зверху згущенку і щоб “Мілкою” та “Снікерсом” заїсти. Снився великий торт присипаний печивом”.
“Хлопці виснажені, є ті, хто втратив 35 кг. Всіх нагодували домашньою їжею, всі мають від цукерок до тістечок. Всі нагружені фруктами, боржомі, йогуртами Всі поголені, вимиті та дуже красиві!”, - написала жінка.

Попереду в наших захисників тривалий курс лікування та реабілітації. Втім уже зараз більшість із них твердо заявляють: “Ми повернулися, щоб продовжити боротьбу!”

Джерело: газета “Гарт” від 29.09.2022, Олексій ПРИЩЕПА 

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: