Олександр Чемеров: «Коли прилітає російська ракета стає значно легше розуміти українську мову»

Добавить новость

Четверг, 28 Июля 2022 17:30  |  Просмотров: 3558

Довідково: Народився 4 серпня 1981 року в Чернігові. Батько працював адміністратором в ресторанах, мати – стюардеса. Закінчив Київський універ-ситет культури й мистецтв за спеціальністю ”Джазовий вокал”. Засновник музичних колективів ”Торба”, ”Димна Суміш”, Vkrayst, ”Х-позери”, The Gitas. Виступав із гуртом ”Інді.я”, тепер – із проєктом Jazz Quintet. Писав музику й тексти для Quest Pistols, проєкту ”Агонь”, росіян ”Лєра-Лєра” та Артура Пирожкова. 2014-го відмовився від гастролей у Росії. Із початком повномасштабного вторгнення волонтерить, виступає для українських захисників у військових частинах і на передовій.
Протягом тижня може дати понад 30 концертів. Створив благодійний фонд ”Культурний опір”. Амбасадор ляльки вуду Володимира Путіна. У шлюбі. Дружина – хореографиня Оксана Задорожна, 38 років. Виховують доньку Зарину, 12 років, і сина Симона, 1 рік та 4 місяці. Вегетаріанець. Любить тайську та індійську кухню, томатний сік. Два роки займався кросфітом. Рекомендує до читання ”Під трьома окупантами” Сергія Мечника. Має кота Зевса. Живе в Києві



В ЮНОСТІ ПОПРОСИВ ГРОШЕЙ У БАТЬКА. Він сказав, що не має, треба заробляти самому. Спробував себе вантажником – не сподобалося. Тоді мив машини, продавав газети, працював офіціантом. Врешті дійшов до того, що хочу займатися тільки музикою. Щойно почав заробляти нею на життя, більше нічим і не займався.

МУЗИКА – МОЯ МІСІЯ. Те, що я несу через життя. Моя творчість – терапія, а я – терапевт для своїх слухачів.

ЯКБИ НЕ МУЗИКА, ВСЕ ОДНО ЗАЙМАВСЯ БИ ТВОРЧІСТЮ. Або став би адвокатом.

ВЕГЕТАРІАНСТВО – ЦЕ СУКУПНІСТЬ БАГАТЬОХ ЧИННИКІВ. Етичного, природоохоронного, задля власного здоров’я. Не розумію, як можна замовляти чиюсь смерть, аби насититись. Цього року вперше з 2003-го спробував шматочок риби. Нічого особливого.

ДЛЯ РОСІЇ ЦЯ ВІЙНА – ІСТОРИЧНА ТА ІДЕОЛОГІЧНА. Україна-мати народила ту московську шалаву, в якої немає своєї історії і яка хоче привласнити нашу. Тому для Росії важлива наша територія. Вона хоче знищити нас, нашу ідентичність, замінити нас тут. Те, що відбувається нині, – геноцид.

УСЕ, ЩО Є В РОСІЇ, – ВКРАДЕНЕ ТА ЗМАРОДЕРЕНЕ. Вони продовжують робити це й тепер.

2014-ГО Я ЖИВ У США, МАВ ПРОЄКТ THE GITAS. Нас запрошували виступати в Росію, я відмовлявся. Реагували по-різному. Раз сказали: ”Так це ж американський гурт, маєте виступати й не думати про це”.

КУЛЬТУРА НЕ БУВАЄ ПОЗА ПОЛІТИКОЮ. Про такі категорії можна було б говорити, якби у світі було спокійно, а всі люди на планеті були освічені.

У ДИТИНСТВІ ВВАЖАВ СЕБЕ ПАЦИФІСТОМ. Думав, як почнеться війна, піду на автомати з квітами. Тепер розумію: це повна нісенітниця.

НІХТО З МОЇХ ДРУЗІВ У РОСІЇ не відреагував на відкриту агресію. Для мене вони всі померли.

УСЕ Ж УЖЕ БУЛО! АФГАН, ЧЕЧНЯ, ГРУЗІЯ… Росіяни не роблять нічого кардинально нового.

ПЕРЕМОГА – ЦЕ ПОВНІСТЮ ВИГНАТИ НЕЧИСТЬ ІЗ НАШОЇ ЗЕМЛІ. Дуже хочеться гтити по Ростову, Бєлгороду, Курську, по Кримському мосту. І звичайно ж, й*бнути у Кремль.

КОЛИ ПРИЛІТАЄ РОСІЙСЬКА РАКЕТА, стає значно легше розуміти українську мову.

У ЧЕРНІГОВІ ВСІ ГОВОРИЛИ АБО РОСІЙСЬКОЮ, АБО СУРЖИКОМ. Подумав: а як так, я ж в Україні живу? До війни ще міг перейти на російську, тепер уже ні.

У ЛЮТОМУ ВСЕ ПОТАЄМНЕ СТАЛО ЯВНИМ. Ми зрозуміли, що Європа – сцикуни без яєць і зубів. Америка таки допомагає, але могла б і більше. У них свої порахунки, хоча страждаємо через це ми. Маю надію, що війна буде недовга. Але розгребемо це все нескоро.

ПІСЛЯ ЦІЄЇ ВІЙНИ станемо центром Європи на найближчі 300 років.

Я МОЖУ ДОВГО ТЕРПІТИ, БУТИ ТОЛЕРАНТНИМ. Та коли мені залазять на голову, відповідатиму. Така й наша нація: якщо нас розворушили, підемо до кінця.

Я ЕКЛЕКТИК. Беру те, що мені близьке. Релігія як інституція мені не цікава, бо тоді вона деструктивна. Мене ваблять веди, індуїзм, буддизм. Але я точно не є адептом якоїсь конкретної течії.

ВІРЮ В РЕІНКАРНАЦІЮ. Процес переродження набагато зрозуміліший і простіший, ніж ефемерні рай чи пекло.

СМЕРТІ НЕ БОЮСЯ. Але помирати просто зараз не хотілося б.

НАЙСТРАШНІШИЙ ВОРОГ – ЦЕ СТРАХ. На фронті вмирають саме ті, хто боїться. Безстрашних Бог береже від куль. Це ж і про наш дух: якщо перестанемо боятися, то переможемо.

ХОЧЕТЕ МЕНІ ЩОСЬ ПОЯСНИТИ? Не сперечатимуся. Погоджусь, але вчиню, як хочу. Бо я вже все для себе вирішив.

У КОЖНОГО МАЄ БУТИ ОДНАКОВІ СТАРТ І МОЖЛИВОСТІ. Питання лише в тому, що ти хочеш від життя та як його прожити.

В ЮНОСТІ БУВ ГОМОФОБОМ. Тепер – за рівні права для всіх. Кожен має право володіти зброєю. Легалізація канабісу – цивілізований підхід до його використання. Хто не розуміє чи не бачить потреби в таких рішеннях – або боягуз, або тупий.

ВЖИВАННЯ МАРИХУАНИ – ЦЕ ШАМАНСЬКИЙ РИТУАЛ. У ньому я пірнаю в потойбіччя.

НАТХНЕННЯ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ПІД ЧАС РОБОТИ. Я не чекаю його приходу, а пишу. І щоразу мені це вдається.

КОЛИ БАТЬКО ДІЗНАВСЯ, ЩО Я КУРЮ МАРИХУАНУ, НЕ СВАРИВ І НЕ БИВ. Сказав: ”Якщо ти себе контролюєш – все о’кей. Та якщо дізнаюся, що ні, – відірву тобі голову”.

ЯКОГОСЬ ПОВНОЦІННОГО ПЕРШОГО СПОГАДУ НЕ МАЮ. Пригадую, як падало світло з вікна біля мого дитячого ліжечка. Пам’ятаю, де ми жили, запахи, доторки.

ІНОДІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО МЕНІ 27. А деколи видаюся собі старим – через досвід та інформацію, які вже отримав і опрацював.

ЗНАЮ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НА РІВНІ СВОЇХ ДОСЯГНЕНЬ 10-річної давнини й досі хизуються ними. Це і є старість.

ТЕ, ЩО БУЛО ВЧОРА, вже не існує сьогодні.

БАТЬКІВСТВО ЗМІНЮЄ ПРІОРИТЕТИ ТА ПЛИН ЧАСУ. Та воно не може змінити ідентичність людини.

БАТЬКИ МАЮТЬ ДАТИ ДИТИНІ В РУКИ ВУДКУ Й НАВЧИТИ РИБАЛИТИ. Індикатором вдалого батьківства є те, як малеча дає собі раду в цьому світі та чи почувається щасливою.

МИ З ДРУЖИНОЮ РАЗОМ ІЗ 2010 РОКУ. Хоча познайомилися задовго до того. Якось випадково на вечірці розговорились, і я зрозумів, що це моя жінка.

НЕ ТАК ПРОСТО ЗРОЗУМІТИ ІНШУ ЛЮДИНУ. А якщо вас у сім’ї більш ніж двоє, стає ще складніше.

ДОВЕЛОСЯ ЗВИКНУТИ НЕ БУДУВАТИ ПЛАНІВ. Кожен наступний день може змінити не тільки життя, а й історію.

ЛЮБОВ РІЗНА. Мене цікавить безумовна. Вчуся її щодня.

НЕ РОЗУМІЮ, як із неживої матерії народилася така складна і структурна жива форма. Без втручань це неможливо. Тому й не вірю у випадковості та спонтанності.

ПІСЛЯ ПЕРЕМОГИ ПОЇДУ ДО РІДНИХ. Хочу обійняти сина, доньку, дружину. Я дуже скучив.

Джерело: журнал «Країна», текст: Анна-Лілія КОКОРА, фото надав Олександр ЧЕМЕРОВ

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: