Вчителька Євдокія Семененко відсвяткувала 90-річчя

Добавить новость

Воскресенье, 11 Июля 2021 18:02  |  Просмотров: 1952

Учителька з багаторічним стажем Євдокія Семененко з нагоди поважного ювілею приймала від рідних, друзів та колег щирі вітання. А ще – квіти, подарунки та заслужені відзнаки.



Від Менської громади ювілярку вітав перший заступник міського голови Олег Небера

Вона з дитинства мріяла стати вчителькою. Найбільше її вабили точні науки – математика та фізика. Отож і стала викладати саме ці предмети. І дві її сестри теж пішли педагогічною стежкою, ще одна вивчилася на економіста. У Феськівці, звідки родом Семененки, пишалися цією родиною.

Доля до Євдокії Іванівни була милостивою – робота з учнівськими та педагогічними колективами завжди була їй в насолоду і радість. А працювати довелося не в одній школі. Ще й досі пам’ятають її колишні учні з Дягови, Олександрівки, інших населених пунктів Менщини і Корюківщини.

Найбільший відрізок її праці на педагогічній ниві випадає на роботу директоркою в Корюківській школі №3/

Про той час Євдокія Іванівна згадує з особливою теплотою в душі, вдячністю і гордістю. Адже їй багато чого вдалося досягти, а найголовніше – налагодити гарні стосунки з батьками учнів і трудовим колективом. Ні на один день вона не послаблювала контролю над навчально-виховним процесом у школі. За її участі розроблялися і втілювалися нові форми і методи подачі уроків, цікаво і з користю для особистого розвитку учнів організовувалися і позашкільні заходи. Школа тоді вважалася найкращою не тільки на Корюківщині, а й в області.

У свої поважні роки Євдокія Семененко виглядає бадьорою, усміхненою. Вона до дрібниць пам’ятає багато моментів зі свого педагогічного життя, не забула прізвищ та імен не лише свої улюбленців-учнів, а й тих, хто дебоширив у школі, пропускав уроки і тим самим завдавав клопоту директорці. Своїми спогадами про учительські будні Євдокія Іванівна поділилася за святковим столом із запашним чаєм на травах і солодким тортом зі своїми гостями – рідними, представниками місцевої влади, ветеранами.

Прибули на ювілей і корюківчани – освітяни, ветерани. Вони, вітаючи Євдокію Семененко, передали теплі слова вдячності від колишніх учнів. А ще корюківчани привезли примірник газети «Маяк», де опубліковане вітання іменинниці від колективу школи. Тепер цей навчальний заклад має статус гімназії.

Розчулена до сліз Євдокія Іванівна знаходила тепле слово для кожного, хто її вітав і бажав здоров’я та довголіття. А коли солісти народного ветеранського хору «Барви Придесення» Олександр Супрун та Леонід Мельниченко заспівали улюблену пісню ювілярки «Вчителько моя», Євдокія Семененко приєдналася до них.

Ця мудра і неординарна жінка і нині веде активний спосіб життя. Вона є членом президії ветеранської міської організації, пропагує добро, повагу до ближнього і любов до рідного краю. Якось її запросили на зустріч із працівниками суду. Як же вона хвилювалася і переживала, адже саме слово «суд» навіювало щось дуже офіційне. Та все пройшло по-домашньому тепло і доброзичливо. Євдокія Іванівна пригадує, як і квіти їй тоді подарували, а ще – пам’ятний сувенір на згадку про зустріч.

Гості, вітаючи ювілярку, побажали, аби і на сторіччя вона зібрала таку саму компанію – веселу, співучу. Євдокія Іванівна пообіцяла.

Джерело: сайт Сусіди.Сіті

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: