Реорганізувати не можна залишити

Пятница, 28 Мая 2021 12:32 | Просмотров: 2237

Під час виборів вона обіцяла зберегти школи, а потрапивши в крісло голови громади, взялась за так звану реорганізацію освіти. У Сиволожі Плисківської територіальної громади спробували реорганізувати типову красуню-школу.

Навчальний корпус Сиволозької школи

Педагоги та батьки переконані, що реорганізація – це перший крок до ліквідації. Наводити аргументи таких змін голова громади Марина Вірко не приїхала, бо в переддень селянсько-педагогічної революції лягла до лікарні. Втім, буквально одразу ж після слухань, пані Марина встала з лікарняного ліжка і взялась смажити барбекю та кататись на квадроциклі. А кажуть, вітчизняна медицина не здатна на диво!

У п’ятницю голова громади помирала в лікарні, а наступного дня розважалась у компанії чиновників сільради

До реформи ще три роки: куди поспішають?

До старту освітньої реформи ще три роки, а в одній із найбагатших громад області взялись за реорганізацію шкіл. Вибір без вибору – або початкова школа, або дев’ятирічка. Сиволозька загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступеня – найкраща в Плисківській громаді і одна з найкращих серед сільських у колишньому Борзнянському районі. Збудована у 1983 році, з просторими класами, укомплектованими кабінетами трудового навчання, великим спортивним залом та бібліотекою – як кажуть, не просто типова школа, а красуня. Втім, у сільській раді вирішили змінити статус школи. Щоправда, по-тихому, як часто буває в цій громаді, зробити цього не вдалося. Про спробу так званої реорганізації дізнались педагоги та батьки і запросили наше видання, аби надати обговоренню публічності. Звісно ж, у чиновницького десанту не залишилось нічого, окрім як заявити про те, що рішення Плисківської сільради про реорганізацію закладів освіти буде прийматись із обов’язковим врахуванням думки жителів села Сиволож. Цікаво, що про такий сценарій голова громади Марина Вірко не говорила під час виборів, а навпаки запевняла, що збереже всі три навчальні заклади громади. Втім, як кажуть, обіцянка – далекий родич дулі…

Начальниця відділу освіти Ірина Вернигор намагається навести аргументи трансформації.

«Якщо не провести цю реформу, то учні по закінченню навчального закладу не зможуть отримати свідоцтво про середню освіту, – зазначила сільська чиновниця. – Варіантів реорганізації два – початкова школа або гімназія. Іншого не дано!»

Сказане пані Вернигор прокоментувала вчитель географії Лідія Дубовик, зауваживши, що школа є базовою, а учнів цілком вистачає для того, щоб зберегти її в існуючому вигляді.

«Я не розумію керівництво громади, – щиро дивується Лідія Вікторівна. – Як можна закрити типову школу з такою матеріальною базою, протирадіаційним укриттям, кабінетами трудового навчання? У нас донедавна ще навіть теплиця діяла! Ми будували цю школу всім селом, – не стримує хвилювання педагог. – Моя пропозиція – залишити освітній заклад у дії. Ми ж розуміємо: якщо сьогодні реорганізувати школу, то через рік ви нас закриєте».

Надія Редевич – вчителька із Хорошеозерської школи сусідньої Крутівської громади – приїхала підтримати колег-педагогів. Вона щиро дивується намірам керівництва Плисківської громади реорганізувати навчальний заклад.

«Я працювала в Сиволозькій школі два роки, дружу із педагогами і мені щиро болить душа за те, що дійсно типова красуня-школа пропадає. Чому спішити, Ірино Василівно? – звертається до чиновниці з місцевого відділу освіти. – Адже гімназія може бути, згідно з реформою, з 2024-го року! Коли нинішні учні нової української школи (а вони зараз у третьому класі), доходять до дев’ятого класу, то здають зовнішнє незалежне оцінювання і в них є вибір – або в ліцей, або в ПТУ. Обов’язок – стартувати з 2024-го року, аж ніяк не 2021-го. Звісно, така незавидна доля чекає на більшість шкіл, але чому і куди спішити? Що буде з учителями? У нашу школу прийшло три інші школи, і в нас усі вчителі працевлаштовані».

Чиновники – людям: школа з’їдає сільський бюджет

«Ми всі прекрасно розуміємо, що індивідуальне навчання – це не навчання, а три учні в класі – це не клас, ми розуміємо, що таке реорганізація. Це неминуче. Але ми також прекрасно розуміємо, що таке модернізація. І наша красуня-школа – це типова школа, це приклад усім школам району. Десятий клас у нас повний. Дітям залишилося довчитись один рік. Вони обрали математичний профіль. Дайте можливість десятикласникам закінчити свою школу», – звернулась до сільських чинуш учитель біології та хімії Парасковія Ткаченко.

Втім, ті і надалі продовжували наводити аргументи недоцільності існування навчального закладу в теперішньому вигляді. Мовляв, Великозагорівська школа надала згоду на реорганізацію в дев’ятирічку, і вам теж треба. Та найбільш цинічним аргументом з боку команди Плисківської головихи стала апеляція до фінансових витрат.

«Бюджет старостинського округу складає 2,68 мільйони гривень, а утримання школи обходиться в 2,58 мільйона гривень, – сказала секретар сільради Людмила Ілляшенко. – 716 тисяч гривень нам компенсує держбюджет із субвенції на зарплату вчителям, а 1,4 мільйони ми доплачуємо з місцевого бюджету. На обслуговуючий персонал цьогоріч немає дотацій».

«Що ви хочете сказати: що наша зарплата з’їдає бюджет села?» – обурились у колективі.

«Громада існує вже п’ять років: які досягнення в громади? – не витримує Парасковія Ткаченко. – Позакривати школи, порозвалювати ферми? Оце досягнення громади?!»

«Одна організація в селі залишилась – це школа: немає ні ферми, ні роботи. Оце наочна реформа. Де робочі місця? Чому агрофірма, яка працює на наших землях, зареєстрована не в нас, а наповнює бюджет іншої громади? – додає депутат Плисківської сільради Валерій Гордієнко. – Чому не звернутись до агрофірми з проханням перереєстрації?»

«Ви як депутати можете це зробити», – парирує Ірина Вернигор.

«Так а для чого керівництво громади?» – не витримують люди.

«Марина обіцяла школи не закривати! – виступає з місця Катерина Данилівна Личак, бабуся і опікун десятикласниці. – Чого вона ні разу не приїде до нас? Коли тягнули наше село до Плисок, то гроші були, а тепер немає чим платити? Ви дітей наших ображаєте».

Вчитель історії: Марина Вірко вчинила принципат

Де взяти гроші на школу, знає вчитель фізичної культури та історії Микола Секерня. Микола Петрович популярно пояснив сільським чиновникам, у яку копійку влітає громаді їхнє утримання, котре аж ніяк не співставне з утриманням педагогічного закладу.

«Коли справа дійшла до грошей, я скажу, де ті гроші діваються. Не треба винагороди собі виписувати. Я відверто зараз скажу, Марина Олександрівна вчинила принципат – справжній принципат (умовний термін в історичній літературі для позначення системи влади, яка суміщала монархічні і республіканські риси), – говорить історик. – Її методи відповідають тій формі правління. Не можна виписувати собі такі величезні премії, премії по 200 відсотків! Скільки в нас коштів іде з бюджету на заробітні плати адміністрації? 60 процентів! Ось де гроші! 200 відсотків нашій голові на заробітну плату. У нас у громаді всього 2700 чоловік, а такі гроші на утримання сільської голови. 18 тисяч…».

Гарно і по ділу виступив педагог. Єдине, в чому можна поправити Миколу Секерню – так це у тому, що він помилився щодо зарплати голови громади. Це аж ніяк не 18 тисяч гривень, а, згідно оприлюдненої декларації за 2020 рік – 43 тисячі гривень на місяць, 518 тисяч на рік – третина від утримання школи. Отакий-от плисківський принципат.

Депутат громади Микола Павлович Бець вказує реформаторам правильний напрямок

Виговорились усі. Зрештою, учениця десятого класу Надія Стрижак зачитала емоційного вірша, апелюючи до здорового глузду чиновників із проханням надати можливість довчитись у стінах рідної школи. Її емоційний виступ неабияк сколихнув земляків, причому навіть тих, хто ще вчора підтримував Марину Вірко та її свиту. Староста Сиволозького старостинського округу Василь Меншиков поставив на голосування питання збереження школи та звичного навчального процесу на 2021-22 роки. Одноголосно «ЗА»! Пізніше голова громади на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» виправдається, що не мала наміру закривати школу, а лише хотіла поцікавитись думкою людей, чи варто її реорганізовувати.

Правда чи ні – судити не нам, а жителям громади, які обирали цю владу, однак хотіли б нагадати керівництву відому істину: «Хто зачиняє лікарню – той відчиняє цвинтар. Хто зачиняє храми – той відчиняє пекло. Хто зачиняє школу – той відчиняє в’язницю».

Довідка

У 2020 році утримання голови Плисківської сільради Марини Вірко обійшлося невеликій громаді у понад півмільйона гривень.

Відтак середньомісячний дохід керівниці територіальної громади склав 43 тисячі гривень. За рівнем доходів сільська голова переплюнула навіть деяких міністрів. Ця громада – одна з передовиків на Чернігівщині за витратами на утримання адміністративного апарату. Згідно з експертним дослідженням, співвідношення видатків на утримання управління з сумою доходів загального фонду склало 50,5 відсотка. При такому найвищому показнику Марина Олександрівна чомусь збирається економити на педагогах, а не на роздутому штаті чиновників. Не кажучи вже про те, що більшість закупівель здійснюються по прямих договорах, без торгів.

За видатками на адмінапарат - Плисківська громада попереду всіх, а половину бюджету громади зїдають чиновники

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №21 (839) від 27 травня 2021