Мобильная версия сайтаВижив заради доньки: історія захисника Донецького аеропорту Лисиченка
Вторник, 13 Апреля 2021 21:03 | Просмотров: 2130
Олексій Лисиченко – кадровий військовий. 01 жовтня 2014, на той час, командир танкової роти, прибув у зону АТО. Підрозділ у складі 13 танків зайняв позиції поблизу Донецького аеропорту та селища Піски.
За словами Олексія Лисиченка, майора, офіцера відділу колективної підготовки ОК «Північ», екіпаж на бойовій машині був підбитий російськими військовими та знищений. В подальшому витягти їх тіла змогли вже після тривалого часу.
Олексій Лисиченко родом з Черкащини, вчився на Львівщині, а служити пішов на Чернігівщину. В зоні АТО у Олексія був позивний «Бізон», так називали його батька за досягнення у спорті. За 7 років війни у зоніАТО він їздив шість разів, але в пам’яті, каже, назавжди залишились бої за Донецький аеропорт і його перший бій, що відбувся 6 жовтня 2014 року.
18 листопада біля Олексія розірвався снаряд, осколки перебили пальці на руці. Влучили в ногу, у спину – під лопатку.
Олексій Лисиченко згадує:
По нам почали вести артилерійський вогонь і поруч біля нас стояла піхота, по якій нанесли вогневе ураження. Хлопці зазнали втрат, були поранені і довелося викликати евакуацію поранених. Під час виклику медиків на евакуацію позаду мене відбувся вибух, розірвався снаряд. Головне - вижити і повернути хлопців додому живими.
У зону АТО Олексій Лисиченко їздив з 2014 по 2017 рік. Єдине, що давало сили все пережити – підтримка родини. Вдома чекала дружина і донька. Під час своєї першої ротації, 5 листопада у Олексія народилася друга донька.
Саме бажання повернутися додому, побачити свою дитину, це був мій найбільший стимул. Сім’я – найголовніше, до кого ти будеш повертатися, і щоб тобі було, куди повертатися. На свою землю, до своїх близьких, – каже Олексій Лисиченко.
UA: Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
