Колекціонує прапори, захоплюється історією та перекладає відео: як живе Кирил Алексін з аутизмом

Добавить новость

Пятница, 2 Апреля 2021 22:30  |  Просмотров: 2006

https://suspilne.media/119169-kolekcionue-prapori-zahopluetsa-istorieu-ta-perekladae-video-ak-zive-kiril-aleksin-z-autizmom/

Він колекціонує прапори, сам вивчає англійську і записує переклади англомовних відео. Тільки нікому їх не показує. Кирилу Алексіну 14. Що йому дається важко – це комунікація з людьми. У Міжнародний день поширення інформації про аутизм, розкажемо про одну родину, чий світ змінила «дитина дощу».



У Кирила є брат-близнюк, вони двійнята. Те, що хлопці розвиваються по-різному, мати хлопців Вікторія вважала тимчасовим.

«Оскільки у мене двійнята, я привела обох своїх дітей у садочок. І коли через дві години прийшла, нам сказали, Даня, брат його, підходить, а Кирил – це не наша дитина, він нам не підходить. Я не могла зрозуміти, як це – не підходить», – згадує мама хлопців.

Вікторії порадили звернутися до лікарів, від них жінка почула діагноз сина – аутизм.

«Це найважче, прийняти, що твоя дитина особлива, що це назавжди. Це не те, що ти заплющиш очі чи даси якусь пігулку – і все буде по-іншому. Це треба прийняти і з цим жити, і щось уже робити далі з огляду на те, що так уже воно й буде», – каже жінка.

Тоді, у трирічному віці, Кирила віддали до дитсадка одного з реабілітаційних центрів, потім до іншого. Час його перебування у закладі поступово збільшували.

«Щоб був якийсь розвиток, весь час повинні бути якісь труднощі. От хочеш пити – проси. Скажи «дай». Не дам поки не скажеш. Через це він нервувався, але потроху, потроху він став говорити. Розмовляти він тільки в 6 років почав», – розповідає мама Кирила.

«Я найбільше пам’ятаю перше свято, перший новий рік, коли ми ходили в садочок. І вони там водили хоровод, і я плакала. Ніхто не міг зрозуміти, чому я плачу, а я їм кажу, я перший раз бачу, як моя дитина без мене, сама водить з дітьми хоровод».

У вісім років Кирил пішов до школи у навчально-реабілітаційному центрі. Зараз він виступає на сцені, бере участь у шкільних заходах, любить музику.

Хлопцю важко спілкуватися з малознайомими, але він робить і це.

«Коли ці труднощі він проходить, він сам їх долає, він стає сильнішим і кращим. Тоді виникає надія, що все буде добре, якщо будемо працювати – все буде добре».

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: