Мобильная версия сайта«Дерев’яне мереживо Чернігова»: дерев’яний корпус старого лікарняного закладу
Цей столітній будинок на вулиці Любецькій, 11А до останнього бореться за життя.
Історію цього будинку було б логічніше розпочати з історії місця, на якому він знаходиться. Близько 1802 року було створено Чернігівську губернську лікарню – богоугодний заклад. Наприкінці ХІХ ст., оскільки Чернігів зростав, постала необхідність звести додаткові корпуси. Останнє розширення губернської лікарні відбулося в тому числі за рахунок зведення цих дерев’яних корпусів.
Цю лікарняну будівлю звели у період між кінцем 80-х років ХІХ ст. та Першою світовою війною.
У 1914-1918 роках тут міг функціонувати лазарет для поранених, що підтверджує одна з місцевих легенд про розташування на цьому місці військової частини. Можливо, навіть гусарської. Старожили називали це місце «офіцерським клубом».
Це доволі просторе коридорного типу приміщення, досить типове для ХІХ – початку ХХ ст., причому типове саме для лазаретних і лікарняних будівель. Станом на кінець ХІХ ст. було нормальною практикою прикрашати адміністративні, господарські будівлі. Хоча б мінімальний декор мав бути. Якщо говорити про медичний заклад, то художнє оздоблення слугувало навіть певному естетичному оздоровленню людей, які там знаходилися.
Архітектори намагалися використовувати художні властивості та можливості тих матеріалів, з якими працювали, навіть коли це було досить складно.
Будівля має цікаве, з точки зору композиції, оздоблення.
Оскільки сама споруда – коридорного типу, що не передбачає високих стель, усе оздоблення підпорядковане єдиній меті – зробити її якомога вищою візуально. Ми це можемо бачити у такому цікавому застосуванні як колонки на ганку. Це незвичайні колонки чи стовпчики, як в багатьох чернігівських будинках, вони тесані та достатньо фігурні. Їхня горішня частина нагадує персидські колони. Звичайно, набагато спрощений варіант. Подібна деталь зустрічається у багатьох дерев’яних будівлях півночі Чернігівщини та півдня Білорусі.
Візуально додає висоти будівлі й довгий «фартух» на піддашші.
Кронштейни, або ж консолі, які знаходяться по кутах будівлі, подовжені. Завдяки цьому ефекту складається враження, що будівля трошки вища, ніж вона є насправді.
Для чернігівських будинків це унікальне явище. Це навіть виказує дату перебудови або побудови будинку, тому що такі кронштейни застосовувались приблизно між 1896 і 1914 роками. У Чернігові досить багато їх можна побачити на будинках у стилі ар-нуво.
У радянські часи ця будівля використовувалася за тим самим призначенням, адже лікарня була переформатована у так звану «совбольницю». У цьому корпусі розташовувався блок для лікування жінок з венеричними захворюваннями.
Після розвалу Радянського Союзу тут деякий час діяв наркодиспансер, але у зв’язку з тим, що технічний стан більше не дозволяє використовувати приміщення за призначенням, на початку двохтисячних будівля була законсервована.
Нині вулиці, на якій була зведена будівля, уже не існує. Вона опинилася у внутрішньому, закритому дворику на території лікарняного містечка. Чи вдасться якимось чином зберегти цей старовинний лікарняний корпус, поки що невідомо. Хотілося б, щоб тут був музей медицини. Будівля в архітектурному плані достатньо цікава, простора, тому тут можна влаштувати непогану експозицію.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
