Будинок, відомий кожному чернігівцю. Історія оздобленої різьбленням споруди на Київській, 12

Добавить новость

Пятница, 25 Декабря 2020 20:58  |  Просмотров: 2104

Ця розкішно оздоблена різьбленням споруда, зведена близько 1878 року, відома кожному чернігівцю.



На сьогодні немає документально підтвердженої інформації про перших власників будинку. Разом з тим, у списку домовласників міста Чернігова за 1908 рік вказується ім’я дружини священика Євлампії Андріївни Митькевич.

Відомий краєзнавець та архітектор Андрій Антонович Карнабіда писав, що, за свідченням старожила Лозовського, цей комплекс будинків належав, священику Митькевичу – родичу відомого у Чернігові художника та педагога Леоніда Митькевича.

Ця садиба могла також належати Михайлу Андріановичу Митькевичу, син якого до Другої світової війни працював у відділі землеустрою облвиконкому.

За словами того ж Карнабіди, будинок був частиною колишнього садибного комплексу, до якого також входив схожий за розмірами та композицією сусідній будинок №14. Він був знесений у 80-х роках.

Колись вглибині садиби між цими двома будинками знаходився і флігель, який згорів під час Другої світової війни.

Будинок за адресою Київська, 12 – єдиний представник дерев’яної архітектури Чернігова, що зберігся на цьому відрізку вулиці. До 1984 року тут розташовувався дитячий садок, а потім дім був переданий спілці художників. З 2013 року його займає ресторан.

У 2018-му до тильної частини споруди прибудували двоповерхове приміщення, що змінило початкове планування будинку. Проте старовинний фасад перебуває у прекрасному стані.

Ця будівля належить до зразків неокласицизму, дещо доповненого ар-нуво. Про елементи стилю можуть багато сказати двері та деталі оздоблення піддашшя цього будинку. Фасад будинку конструктивно розділений на три частини: центральні чотири вікна та два дещо втоплені бокові ризаліти, один із яких завершено фронтоном. Така конструкція, з одного боку, наслідує притаманну класицизму симетрію, а з іншого – видає вплив модерну.

Правий ризаліт виконує функції передпокою: тут розташовано багато декорований парадний вхід. Свого часу у цій же частині будинку знаходився боковий господарський вихід з невеликим ганком, перетворений нині на вхід у велике терасне приміщення.

Двері будинку оздоблені у класичному стилі, з масивною горішньою частиною – фільонкою. У орнаментах накладок з рельєфною різьбою вгадуються елементи, характерні для стилів рококо та ампір: масивні фестони, гірлянди, стрічки, рослинні композиції, тощо. Горішні тафлі, наприклад, мають композицію, подібну до чотирилистої конюшини.

Дверний отвір сховано у прямокутну нішу, верхня частина якої оздоблена пропильними гратками та елементами з плетивом й абстрактними рослинними мотивами.

Центральний елемент композиції – рушник, що несе на собі своєрідний знак – «млинок», який візуально нагадує Андріївський хрест. Усі елементи поєднані точеними брусами з характерним завершенням – «гирьками».

Простір піддашшя оформлено стилізованим «ланцюжком». Дах тримає ряд криволінійних консолей.

Старі вікна будинку прикрашені точеними балясинами та завершуються вишуканими пропильними сандриками з підзором з дрібних сережок.

Фасад будинку візуально розділено за допомогою пілястр. Ними ж відбито дверну нішу та кути будівлі. Їхня центральна частина містить символ, який можна трактувати як солярний, сонячний знак. Угорі пілястри прикрашають стилізовані капітелі.

Особливої аутентики надає відновлений бляшаний дах – показник заможності господарів у дореволюційну епоху.

Будинок є одним із украй незвичних та цікавих зразків домобудування кінця ХІХ – початку ХХ ст. із гарно збереженим фасадом та безліччю дрібних елементів декору.

Сюжет телеканалу «Дитинець»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: